Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №757/57804/21-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В.

№ 22-ц/824/6765/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа 757/57804/21-ц

13 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д`яченко М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» - Мацкевича Дениса Анатолійовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є. С., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29.02.2008 року № 014/1975/2/10911 (далі - Договір) у розмірі 1 020 224,94 грн та понесені судові витрати.

Позов мотивувало тим, що 29.02.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк» (далі - ВАТ «Ерсте Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_1 уклали Договір.

Зазначало, що відповідно до п. 1.1 Договору відповідач отримав 797 334,00 грн до 28 лютого 2028 року. Кредитні кошти призначені для придбання трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору, забезпеченням кредитного договору є іпотека квартири АДРЕСА_2 . Також за для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк та відповідачка уклали договір іпотеки від 29.02.2008 pоку № 014/1975/2/10911 (далі - Договір іпотеки).

За п. 1.1. Договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 (п. 1.2 договору іпотеки).

У зв`язку з ліквідацію ПАТ «Фідобанк», ТОВ «Мегаінвест Сервіс» стало переможцем в електронних торгах «Національна електрона біржа» за лотом № GL3N015231 згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-10-24-000088-а.

18.12.2019 року ПАТ «Фідобанк» та позивач уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Фідобанк» передало у власність позивачу права вимоги до відповідачки за Договором та договором іпотеки, включаючи права вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, інші права, шо пов`язані або випливають із прав вимоги.

Відповідно до акта приймання-передачі кредитної справи ПАТ «Фідобанк» передав позивачу Договір, Договір іпотеки та кредитну справу відповідачки.

Зазначило, що відповідачка умови Договору та Договору іпотеки належним чином не виконувала, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов`язань згідно з умовами договорів, з попередженням про наміри звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стверджувало, що на дату звернення з позовом до суду загальна заборгованість відповідачки складає - 1 020 224,94 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 283 096,95 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 3 705, 34 грн.

Крім того, зазначило, що з моменту відступлення права вимоги - 18.12.2019 року до дати звернення з цим позовом (минуло 2 роки), жодного платежу (сплати заборгованості та відсотків) відповідачка не здійснила.

Пояснював, що з отриманих матеріалів справи від ПАТ «Фідобанк» вбачається, що починаючи з 16.10.2015 року відсутні платіжні документи, копії договорів страхування про сплату страхових внесків, які б підтверджували дію договорів страхування згідно з умовами Договору та Договору іпотеки.

Позивач вважає, що відповідачка порушила умови кредитного договору, а саме: не надала договори страхування (страховий поліс) на позичальника від ризику смерті внаслідок нещасною випадку та предмету іпотеки з 16.10.2015 року до 18.12.2019 року включно (за 4 роки) - порушення п. 9.2. Договору.

За кожне порушення відповідачка має сплатити штраф -у розмірі несплаченого страхового платежу, виходячи з останньої страхової суми від ризику смерті позичальника внаслідок нещасного випадку, яка сплачена 23.10.2014 року, 1 263,66 грн та 2 392,00 грн - страхова сума предмету іпотеки.

Загальна сума складає 14 622, 64 грн = 1 263,66 грн + 2 392,00 грн = 3 655,66 грн * 4.

Зазначив, що заборгованість за понесеними позивачем витратами, пов`язаними із досудовим врегулюванням спору (зверненням стягнення) за Договором, складають: витрати у розмірі 103 300,00 грн, що пов`язанні із зверненням стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 (послуги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської I. В.).

Також зазначив, що у зв`язку з тим, що відповідачка не визнає факту, що новим власником стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «АБМ» (далі - ТОВ «ЮК «АБМ») та не допускала представників нового власника до квартири АДРЕСА_3 , які набули її на підставі договору купівлі-продажу в порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку», позивач сплатив новому власнику компенсаційну виплату - 250 000,00 грн до завершення врегулювання спору.

Також за період з дня відступлення права вимоги до відповідачки до дня звернення з цим позовом (майже 2 роки), позивач поніс витрати, що пов`язані з захистом порушених прав відповідачкою: було залучено адвоката Шеремет Марію Олегівну, яка в період з 02.03.2020 року до 01.10.2021 року здійснювала супровід судових справ, складала скарги, клопотання, вимоги до відповідача щодо повернення кредитних коштів, тощо, на дату звернення з цим позовом загальна сума витрат склала - 365 500,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що загальна сума заборгованості відповідачки перед складає 1 020 224,94 грн.

Рішенням від 30.09.2025 року Печерський районний суд м. Києва провадження в частині позовних вимог ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення 14 622,64 грн штрафу за кредитним договором закрив.

У решті позову відмовив.

Закриваючи провадження в частині вимог про стягнення 14 622,64 грн штрафу за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням від 01.12.2021 року у справі № 757/13042/20-ц Печерський районний суд м. Києва у задоволенні цих вимог відмовив.

Відмовляючи у решті позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивач при визначенні суми заборгованості за Договором не врахував, що, здійснивши звернення стягнення на предмет іпотеки, отримав за договором купівлі-продажу від 05.01.2020 року 245 049,00 грн; витрати на нотаріальні послуги приватного нотаріуса Тверської І. В. щодо зверненню стягнення на предмет іпотеки у розмірі 103 300,00 грн та витрати зі сплати ТОВ «ЮК «АБМ» компенсаційної виплати - 250 00,00 грн, не підлягають стягненню у зв`язку з ненаданням суду доказів їх понесення; відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шеремет М. О. у розмірі 365 500,00 грн у справах № 757/19011/20-ц та № 757/13042/20-ц під час розгляду справи цієї справи не передбачено ЦПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 07.01.2026 року представник позивача Мацкевич Д. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає про те, що задоволення грошових вимоги позивача за рахунок предмету іпотеки не відбулось, заборгованість не погашена, відповідачка свої зобов`язання за кредитним Договором та Договором іпотеки, не виконала

Зазначає, що відповідачка свідомо вводила суд в оману щодо виконання своїх зобов`язань перед позивачем, оскільки з 17.12.2024 року вона є власницею предмету іпотеки на підставі рішення суду у справі № 757/19011/20 а з 14.04.2025 року відповідачка поновила за собою запис про право власності у реєстрі речових прав на нерухоме майно, зобов`язання за кредитним договором не виконала. Саме недобросовісна поведінка відповідачки стала підставою для ухвалення судового рішення на підставі хибних відомостей, наданих суду, так у справі №757/19011/20 про визнання договору купівлі продажу предмету іпотеки недійсним ухвалене рішення, яке набрало законної сили - 17.12.2024 року, тобто за рік до ухвалення рішення у цей справі.

Стверджує, що у суду була наявна інформація та докази про наявність справи № 757/19011/20, рішенням у якій поновлено право власності на предмет іпотеки за відповідачкою, окрім того з 07.07.2023 року суддям відкритий доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), а відтак суд першої інстанцій мав можливість звірити відомості реєстру речових прав на нерухоме майно з твердженням відповідачки. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач задовольнив грошові вимоги до відповідачки за рахунок предмету іпотеки, хоча це не відповідає дійсності та спростовуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Звертає увагу на те, що 30.09.2025 року розглянув справу без присутності представника позивача - адвоката Третякова Н. Ю., яка 29.09.2025 року подала клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника позивача у іншому судовому засіданні, але судом це клопотання взагалі не взято до уваги, а у тексті судового рішення зазначено про те що позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, що не відповідає дійсності.

07.05.2026 року адвокат Денисенко О. М. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив, у якому просив залишити рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.09.2025 року у справі № 757/57804/21 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Мегаінвест Сервіс» - без задоволення.

Зазначає, що в апеляційній скарзі позивач наводить свою незгоду лише щодо однієї складової «боргу» - безпосередньої заборгованості за кредитним договором у розмірі 286 802,30 грн, але в прохальній частині скарги просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному розмірі. Відсутність у апеляційній скарзі обґрунтування, в чому саме апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову по іншим чотирьом складовим позовних вимог, свідчить про згоду позивача з рішенням суду в цій частині. Жодних «хибних та спотворених» доказів відповідачка до матеріалів справи № 757/57804/21 не подавала і не вчиняла жодних дій із введення суду в оману.

Пояснює, що зазначена ТОВ «Мегаінвест Сервіс» у позовній заяві сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки станом на грудень 2019 року ОСОБА_1 здійснила сплату заборгованості загалом на суму 20 660,00 грн, і загальна наявна поточна сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором складала 274 470,81 грн (295 130,81 грн - 20 660,00 грн = 274 470,81 грн). Позивач жодним чином не спростував у своїй скарзі твердження Печерського районного суду міста Києва в своєму рішенні від 30.09.2025 року про те, що «здійснивши звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач отримав за договором купівлі-продажу від 05.01.2020 року 245 049,00 грн, які не врахував у своїй позовній заяві». Дійсно, згідно з постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2024 року у справі № 757/19011/20, суд не вирішував питання про застосування реституції за недійсним договором купівлі-продажу від 05.01.2020 року та стягнення з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» всього отриманого за недійсним правочином. Відтак позивач, отримавши від покупця за договором купівлі-продажу 245 049,00 грн, намагається незаконно збагатитися за рахунок ОСОБА_1 в рамках цієї справи і отримати подвійну суму виконання за кредитним договором.

В судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Денисенко О.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» - Мацкевич Денис Анатолійович 13 серпня 2026 року подав до Київського апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Закриваючи провадження в частині вимог про стягнення 14 622,64 грн штрафу за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням від 01.12.2021 року № 757/13042/20-ц Печерський районний суд м. Києва у задоволенні цих вимог відмовив.

Відмовляючи у решті позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивач при визначенні суми заборгованості за Договором не врахував, що, здійснивши звернення стягнення на предмет іпотеки, отримав за договором купівлі-продажу від 05.01.2020 року 245 049,00 грн; витрати на нотаріальні послуги приватного нотаріуса Тверської І. В. щодо зверненню стягнення на предмет іпотеки у розмірі 103 300,00 грн та витрати зі сплати ТОВ «ЮК «АБМ» компенсаційної виплати - 250 00,00 грн, не підлягають стягненню у зв`язку з ненаданням суду доказів їх понесення; відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шеремет М.О. у розмірі 365 500,00 грн у справах № 757/19011/20-ц та № 757/13042/20-ц під час розгляду справи цієї справи не передбачено ЦПК України.

Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.

Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що 29.02.2008 року ВАТ «ЕРСТЕ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_1 уклали Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач отримав 797 334,00 грн до 28.02.2028 року.

Кредитні кошти призначені па придбання трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.1 кредитного договору).

Забезпеченням Договору є іпотека вказаної квартири АДРЕСА_2 (п. 3.6. Договору).

Також для забезпечення виконання зобов`язань за Договором між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки.

Згідно з п. 1.1 Договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

За п. 1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2 .

У зв`язку з ліквідацію ПАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «Мегаінвест Сервіс» став переможцем в електронних торгах «Національна електрона біржа» відповідно до лота № GL3N015231 згідно з «Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-10-24-000088-а».

18.12.2019 року ПАТ «ФІДОБАНК» та позивач уклали Договір купівлі-продажу прав вимоги № GL3N012965, відповідно до якого, ПАТ «ФІДОБАНК» передав у власність позивачу права вимоги до відповідача за Договором та Договором іпотеки, включаючи права вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, інші права, шо пов`язані або випливають із прав вимоги.

Відповідно до акта приймання-передачі кредитної справи, банк передав позивачу Договір з додатками, Договір іпотеки та кредитну справу щодо відповідачки.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2020 року № 200770194, 15.01.2020 року право власності на квартиру зареєстроване за ТОВ «ЮК «АБМ» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.01.2020 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.01.2020 року, укладеного між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ТОВ «Юридична компанія «АБМ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. та зареєстрованого в реєстрі за номером № 17, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» продало, а ТОВ «ЮК «АБМ» придбало квартиру АДРЕСА_2 , право на продаж вказаної квартири належить ТОВ «Мегаінвест Сервіс» на підставі Договору іпотеки, договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 18.12.2019 року.

Згідно з п. 6 договору купівлі-продажу відчуження нерухомого майна здійснюється за 245 049,00 грн.

У березні 2020 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача штраф за порушення умов Договору у розмірі 14 622, 64 грн.

Рішенням від 01.12.2021 року № 757/13042/20-ц Печерський районний суд м. Києва у позові відмовив.

Щодо стягнення заборгованості за Договором у розмірі 286 802,30 грн.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статті 13, 81 ЦПК України передбачають, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач зазначав, що відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість,

Відповідачка у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу стверджувала, що у грудні 2019 року здійснила сплату заборгованості загалом на суму 20 660,00 грн.

Крім того, встановлено, що, здійснивши звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач отримав за договором купівлі-продажу від 05.01.2020 року 245 049,00 грн, які не врахував у своїй позовній заяві.

Оскільки на підтвердження своїх вимог позивач не надав детального розрахунку за кредитним договором, без якого суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку, а саме: розмір заборгованості, її період, коли і в яких сумах сплачувались кошти у погашення заборгованості відповідачкою, за які періоди та в якому розмірі.

Щодо необхідності доведення позивачем розміру заборгованості вказав Верховний Суд у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 334/1746/15-ц та від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.

Щодо стягнення штрафу за порушення п. 9.2 Договору у розмірі 14 622,64 грн.

Суд встановив, що у березні 2020 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача штраф за порушення умов Договору у розмірі 14 622, 64 грн.

Рішенням від 01.12.2021 року у справі № 757/13042/20-ц Печерський районний суд м. Києва у позові відмовив.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження в частині позовних вимог ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення 14 622,64 грн штрафу за Договором підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК.

Щодо 103 300,00 грн витрат на нотаріальні послуги приватного нотаріуса Тверської І .В. під час звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки вимогами ст. 81 ЦПК України закріплено правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача не підлягають стягненню витрати на нотаріальні послуги приватного нотаріуса Тверської І. В. під час зверненню стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з ненаданням суду доказів їх понесення позивачем.

Щодо 250 00,00 грн витрат позивача на сплату ТОВ «Юридична компанія «АБМ» компенсаційної виплати, то місцевий суд вірно зазначив про відсутність жодного доказу таких витрат.

Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шеремет М.О. у розмірі 365 500,00 грн у справах № 757/19011/20-ц та № 757/13042/20-ц, оскільки їх відшкодування у цій справі не передбачено ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що задоволення грошових вимог позивача за рахунок предмету іпотеки не відбулось, заборгованість не погашена, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором від 29.02.2008 року № 014/1975/2/10911 та договором іпотеки від 29.02.2008 pоку № 014/1975/2/10911 не виконала не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність доказів, зокрема детального розрахунку на підтвердження розміру наявної заборгованості за кредитним договором.

ТвердженняТОВ «Мегаінвест Сервіс» про недобросовісну поведінку відповідачки є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема про наявність у місцевого суду інформації щодо справи № 757/19011/20 та про розгляд справи без присутності представника позивача - адвоката Третякова Н. Ю. суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки зазначені порушення судом норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи. Право позивача на доступ до правосуддя було забезпечено як в суді першої інстанції, який неодноразово відкладав розгляд справи, так і в суді апеляційної інстанції, який розглянув справу з участю представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.

Отже, підстави для скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2025 року відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації позивачу понесених ним судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» - Мацкевича Дениса Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2026 року

Головуючий: Судді: