Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №759/26575/25 — Київський апеляційний суд

Справа №759/26575/25Головуючий у І інстанції Косик Л.Г.

Провадження №33/824/720/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою 27 жовтня 2025 року о 21 годині 36 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Ак. Палладіна, 16 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами.

Вказує, що поза увагою судді залишилися ті обставини, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння та не мав жодних ознак сп`яніння, таких як виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя про які зазначено в протоколі.

Вважає, що суддя не надав належної правової оцінки тим фактам, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак відмовився виконувати незаконну вимогу патрульних проїхати з ними на лівий берег м.Києва (вул. Чорних Запорожців, 20) незадовго до початку комендантської години, у той час як його зупинили на правому березі м.Києва поруч з кабінетом КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою вул. Відпочинку,18, який був найближчим закладом охорони здоров`я.

Крім того, зазначає, що поза увагою судді залишено той факт, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст.266 КУпАП, не був відсторонений від керування транспортним засобом, що свідчить про очевидну відсутність для працівників поліції у останнього будь-яких ознак сп`яніння.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, суддя обґрунтував сукупністю доказів, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення , направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння , відеозаписах події з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, роз`яснення йому порядку проходження медичного огляду та його відмову від проходження такого огляду у встановленому законом порядку.

Суддя надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків судді не спростовують.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції повідомили останньому про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінку, що не відповідала обстановці, та неприродну блідість обличчя.

Твердження апеляційної скарги про те, що з відеозапису не вбачається у ОСОБА_1 видимих ознак наркотичного сп`яніння є непереконливими, оскільки лише до повноважень працівника поліції законодавством віднесено питання виявлення таких ознак безпосередньо під час спілкування з водієм.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння , а лише не погоджувався їхати до запропонованого працівниками поліції медичного закладу, який не є найближчим, є безпідставними.

Зокрема, всупереч доводам апеляційної скарги, з відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про відмову проїхати з ними до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, при чому його відмова не була пов`язана з тим, що запропонований орган охорони здоров`я не був найближчим, а була обумовлена іншими причинами.

Окрім того, вимоги п.2.5 ПДР не містять виключень, якими б дозволялось водію не виконувати вимоги поліцейського про проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про відсутність факту відсторонення поліцейським ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування або зміни постанови судді, під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин постанова судді є законною.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль