Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №758/9473/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/9473/26 Головуючий у 1 інстанції: Будзан Л.Д.

Провадження № 22-ц/824/14141/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Моргуна Дмитра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року, постановлену у м. Києві в складі судді Будзан Л.Д., про відмову у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: державний нотаріус Дубенко Анастасія Олександрівна,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: державний нотаріус Дубенко А.О. Зазначала, що вона є спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якій належала квартира АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадщини вона звернулася до державного нотаріуса Дубенко А.О., яка постановою від 01 травня 2026 №1957/02-31 відмовила у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 зв`язку з ненаданням документа, що підтверджує право власності спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 . З метою отримання свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_1 просила встановити юридичний факт, а саме належність спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна, вказаного в заповіті - квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року відмовлено у відкриття провадження в справі за заявою ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що заява ОСОБА_1 не містить вимог, які підлягають розгляду в позовному провадженні. На даний час спори щодо спадкового майна відсутні. Більше того, в спадковій справі відсутні дані щодо наявності інших спадкоємців. Суд першої фактично порушивши право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами;2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до заявлених вимог ОСОБА_1 просила встановити юридичний факт, а саме належність спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна, вказаного в заповіті - квартири АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 фактично посилалася на неправомірність відмови державного нотаріуса Дубенко А.О. у видачі їй свідоцтва про право на спадщину, яка могла бути оскаржена нею у позовному провадженні.

Як вбачається зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вказані вимоги були заявлені ОСОБА_1 з метою оформлення права на спадщину, що здійснюється у позасудовому порядку.

При цьому у разі втрати правовстановлюючих документів на спадкове майно та відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, належним способом захисту прав спадкоємця є звернення до суду із вимогами про визнання права власності на спадкове майно у позовному провадженні.

Суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права. Апеляційна скарга представник ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Подільського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Моргуна Дмитра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Кафідова О.В.