Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №363/586/23 — Київський апеляційний суд

справа № 363/586/23

провадження №22-ц/824/153/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2020 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АР-0007437417. 24.04.2021 року о 16.10 год. ОСОБА_1 на автодорозі Київ-Овруч, керуючи транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» державний номерний знак НОМЕР_1 недотримався належної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджуються постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.06.2021 року. Власник пошкодженого майна звернувся до позивача з відповідною вимогою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку із чим, ТДВ СК «Альфа-Гарант» було враховано всі отримані документи та виплачено страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 82 941,09 грн. Під час вивчення матеріалів справи для виплати страхового відшкодування, позивачем було встановлено, що водій ОСОБА_1 був тимчасово обмежений на право керування транспортними засобами від 03.04.2020 року ВП № НОМЕР_4. Крім того, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.06.2021 року, було доведено тимчасове обмеження на право керування транспортними засобами водію ОСОБА_1 станом на 20.05. 2021 року. Так, як зазначена ДТП відбулася 24.04.2021 року позивачем зроблено висновок, що водій ОСОБА_1 під час ДТП був тимчасово обмежений в праві на керування транспортними засобами, чим порушив ч. 3 ст. 126 КУпАП. Представник позивача посилаючись на ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п.п. «б» п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошових коштів в порядку регресу у розмірі 82941, 09 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2684, 00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

12 травня 2023 року від відповідача до суду подано відзив, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії. Доводи позивача про те, що відповідач був тимчасово обмежений направо керування транспортним засобами від 03квітня 2020 року в рамках виконавчого провадження №48684981про що зазначено в постанові Шевченківського районного суду м. Києва від11червня 2021року,не заслуговує на увагу, оскільки тимчасове обмеження жодним чином не свідчить проте, що водій керував транспортним засобом без відповідної категорії. В свою чергу ст.38 Закону не містить такої підстави, як тимчасово обмежений в праві на керування транспортними засобами. Також, позивачем не надано жодного доказу про можливість ототожнення «керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії» та «тимчасово обмежений в праві на керування транспортним засобами». За технічними показниками транспортний засіб, яким керував відповідач відповідає-«категорії В», а згідно посвідчення водія, виданого відповідачу має право на керування відповідною категорією. Вказав, що позивачем не доведено нормативно-правового обґрунтування своїх вимог, такий спосіб захисту як стягнення коштів в порядку регресу не ґрунтується на нормах матеріального права, а тому не підлягає задоволенню.

Цього ж дня, на адресу суду від позивача було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач у своєму відзиві намагається видати бажане за дійсне та посилається на те, що його було тимчасово обмежено в праві на керування транспортним засобом, а відтак, у Товариства не виникає право регресу до нього. Однак, відповідач відхиляє той факт, що згідно постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року, на нього було накладено адміністративне стягнення, а саме - позбавлено права керування транспортним засобом на строк у три місяці. Таким чином, Товариство законно звернулося до відповідача із правом регресу.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки суду першої інстанції є невідповідними до обставин справи, та такими, що не відповідають нормам матеріального права, а також посилається на те, що його було тимчасово обмежено в праві керування транспортним засобом, а відтак у товариства не виникає право регресу до нього.

Зазначає, що хоча відповідач відкидає той факт, що згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021 року на нього було накладено адміністративне стягнення, а саме позбавлено права керування транспортним засобом на строк у три місяці, позивач законно звернувся до відповідача за правом регресу.

12 березня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного:

У ході розгляду справи судом було встановлено, що 10.11.2020 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-0007437417. Забезпеченим транспортним засобом згідно даного полісу є транспортний засіб марки «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 .

24.04.2021 року близько о 16 год. 10 хв., на автодорозі Київ Овруч в с. Старі Петрівці на вул. Князя Святослава, 4, ОСОБА_1 , в порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 ., не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_3 , який зупинився попереду, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.06.2021 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

27.04.2021 року ОСОБА_1 повідомив Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, з даного повідомлення встановлено, що транспортний засіб марки «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні відповідача на підставі договору оренди.

Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Chevrolet Lacetti», державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2

03.06.2021 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) було направлено до ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» заяву про виплату страхового відшкодування, яку ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» було отримано та зареєстровано 07.06.2021 року. З даної заяви, вбачається, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, здійснило виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб марки «Toyota» державний номер НОМЕР_3 . Розрахунки між АТ «СГ «ТАС» (приватне) та особою, винною у ДТП не проводились. АТ «СГ «ТАС» (приватне) просило здійснити відшкодування шкоди у розмірі 83941, 09 грн.

З рахунку-фактури № ST21003330 від 28.04.2021 року, складеної ТОВ «Автосаміт на столичному» за замовленням власника транспортного засобу марки «Toyota», державний номер НОМЕР_3 , вбачається, що вартість ремонтних робіт даного транспортного засобу склала 83941, 09 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування в порядку суброгації (регресу), страхового акту № ЦВ/21/2320 від 21.07.2021 року та платіжної інструкції № 18704 від 21.07.2021 року ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь АТ «СГ «ТАС» (приватне) страхове відшкодування у розмірі 82941, 09 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

Згідно з даної постанови, ОСОБА_1 20 травня 2021 року приблизно о 00 годині 25 хвилин, за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 4 керував автомобілем марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, від 03 квітня 2020 року ВП № НОМЕР_4 Вишгородським районним ВДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, зазначив, що згідно з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року, ОСОБА_1 у зазначені час та місці, а також на час скоєння ДТП, керував транспортним засобом, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 03.04.2020 року ВП № НОМЕР_4, а не особою, яка не має права керування транспортним засобом, і за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідач до відповідальності не притягувався. Доказів, які би свідчили, що на час скоєння ДТП, відповідач не мав права керування транспортним засобом, позивачем суду не надано, дана обставина не доведена під час розгляду справи в суді. Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для застосування абзацу «б» пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та про відсутність у страховика права регресної вимоги до страхувальника у даному випадку за встановлених судом обставин.

Основним доводом апеляційної скарги було те, що суд першої інстанції не врахував, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021 року на відповідачабуло накладено адміністративне стягнення, а саме позбавлено права керування транспортним засобом на строк у три місяці, тому позивач мав право звертатися з вимогами за правом регресу.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до абзацу «б» пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як убачається з матеріалів справи, Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

Статтею 126 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 2 даної статті КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а частиною 3 даної статті КУпАП - за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не свідчить про те, що відповідач не мав права керування транспортним засобом.

В свою чергу це свідчить про відсутність підстав для застосування абзацу «б» пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та про відсутність у страховика права регресної вимоги до страхувальника, про що було правильно зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько