Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №363/482/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 363/482/25

провадження №22-ц/824/1216/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації правозахисної організації «Боротьба з корупцією в Україні» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року про повернення заяви позивачеві у справі за позовом Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

07.03.2025 року судом у справі відкрито провадження за позовом Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» до ОСОБА_1 , в якому порушено питання про зобов`язання відповідача за власний рахунок привести систему централізованого опалення в кв. АДРЕСА_1 до попереднього стану, що існував до проведення незаконного переобладнання та перепланування в цій квартирі шляхом демонтажу індивідуального встановленого опалювального прибору.

ГО «Правозахисна організація» Боротьба з корупцією в Україні звернулася до суду із заявою, в якій висунула позовні вимоги до позивача по справі про зобов`язання Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» здійснити заходи по врегулюванню цивільно-правових відносин у сфері житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 шляхом укладання договорів між сторонами про надання відповідних комунальних послуг.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.05.2025 року у прийнятті до розгляду позовної заяви ГО «Правозахисна організація» Боротьба з корупцією в Україні відмовлено і повернуто заявнику.

При постановленні ухвали суд першої інстанції зазначив, що у виниклих спірних правовідносинах по справі ГО «Правозахисна організація» Боротьба з корупцією в Україні не є особою, якій законом надано право звертатися до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції щодо відмови у прийнятті позовної заяви та повернення її заявнику, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, зазначив, що предметом спору в цій справі за позовом Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» є відповідність діючим вимогам системи централізованого опалення в квартирі, в якій проживає відповідач.

При вирішенні справи суд не вирішує усі спірні правовідносини, які виникли між сторонами, а лише розглядає спір в межах заявлених позовних вимог, тому вимоги ГО «Правозахисна організація» Боротьба з корупцією в Україні про зобов`язання позивача укласти з відповідачем договір про надання комунальних послуг не є самостійними вимогами третьої особи на предмет спору в розумінні вказаних вимог Закону. Такий позов подано особою, яка не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин та не у власних інтересах, коли він прав та інтересів заявника не стосується, а рішення у справі не може вплинути на права або обов`язки заявника щодо однієї зі сторін.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору по справі, може бути зумовлена тільки тим, що існуючий між сторонами судовий спір прямо стосується прав та інтересів особи, яка має намір вступити у справу. Тобто коли, ці особи є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин, відстоюють у процесі свої інтереси, які як правило суперечать інтересам обох сторін, та заявляють самостійні вимоги на предмет спору, тобто коли саме ці треті особи претендують на весь предмет спору або його частину.

Відповідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.01.2024 року (справа № 916/1042/22) предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Як предмет позову, у свою чергу розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача , стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору в справі за позовом Закладу професійної (професійно-технічної освіти) «Катюжанський професійний коледж» є відповідність діючим вимогам системи централізованого опалення в квартирі, в якій проживає відповідач.

ГО «Правозахисна організація» Боротьба з корупцією в Україні звернулася з вимогами про зобов`язання позивача укласти з відповідачем договір про надання комунальних послуг.

Вказані вимоги не є самостійними вимогами третьої особи на предмет спору в розумінні вказаних вимог Закону. Такий позов подано особою, яка не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин та не у власних інтересах, коли він прав та інтересів заявника не стосується, а рішення у справі не може вплинути на права або обов`язки заявника щодо однієї зі сторін., про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстави для скасування судового рішення - відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації правозахисної організації «Боротьба з корупцією в Україні» залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько