Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №935/2274/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2274/26

Провадження № 1-кп/935/273/26

ВИРОК

Іменем України

17 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді - ОСОБА_1 ,

із секретарем - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, який депутатом та особою з обмеженими можливостями не являється, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.06.2026 близько 09 години ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на прохання свого знайомого ОСОБА_11 , який передав йому свою банківську платіжну картку № НОМЕР_1 та повідомив ПІН-код, з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» здійснив зняття грошових коштів у сумі 7800 гривень із вказаної банківської картки. В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме частини із зазначеної суми грошових коштів, що належать ОСОБА_11 .

Достовірно знаючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема згідно Указу Президента України від 13.07.2026 №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4929-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 02.07.2026 строком на 90 діб, у зазначений час та місці, за вказаних обставин, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими, та скориставшись відсутністю потерпілого, із отриманих ним грошових коштів у сумі 7800 гривень таємно викрав 4800 гривень, які залишив при собі, а решту грошових коштів витратив на придбання алкогольних напоїв та продуктів харчування для спільного вживання з ОСОБА_11 .

В подальшому, ОСОБА_6 розпорядився викраденими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду у сумі 4800 гривень.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як умисні дії які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

До суду надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості від 31 липня 2026 року.

Угода про винуватість укладена у відповідності до вимог ст. ст.468, 469, 471 КПК України. Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні, щиро кається. Сторони дійшли угоди щодо призначення за це кримінальне правопорушення покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Сторони самостійно за своєю ініціативою уклали угоду про винуватість.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про винуватість, що передбачені ст. 476 КПК України.

У разі невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, просить суд затвердити угоду про винуватість та призначити йому узгоджену міру покарання, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник також просить суд затвердити угоду про винуватість.

Прокурор просить затвердити угоду про винуватість та призначити узгоджену міру покарання.

Від потерпілого ОСОБА_11 мається заява в якій претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, погоджується щодо узгодженого покарання в угоді про визнання винуватості, справу просить розглядати без його участі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про винуватість суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 468, ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає положенням ст. 65 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані в разі затвердження угоди судом, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про винуватість відповідно до ст. 476 КПК України.

На переконання суду умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам сторін та суспільства. Виходячи з викладеного угода про винуватість підлягає затвердженню.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази по справі – ДВД диск з назвою «20260720125819533» - підлягає залишенню при матеріалах справи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстави для його обрання при ухваленні вироку відсутні.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст.373, ст. 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2026 року, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026060650000288.

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1(один) рік.

На підставі ст.76 КК України встановити ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Речові докази по справі – ДВД диск з назвою «20260720125819533» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про винуватість прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_12