Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №296/12579/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/12579/25

2/296/934/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазурець К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.23.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 (далі також позивач) адвокат Полонська Л.М. засобами поштового зв`язку направила до Корольовського районного суду міста Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якій просила:

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди для робіт по технічній експлуатації водопроводу - траси трубопроводу водопостачання визначеному планом інженерних мереж водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , узгодженого ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001, що проходить по території садиби АДРЕСА_1 до кв. АДРЕСА_2 шляхом знесення об`єктів (навісу, вольєра) над вказаною трасою водопроводу та очищення від цементування до ґрунту площі ділянкою, необхідної для забезпечення обслуговування водопровідного вводу до частини будинку АДРЕСА_3 ), яка становить 0,01 га (100 кв.м);

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди для отримання послуг водопостачання за адресою АДРЕСА_3 шляхом надання можливості користувачу послуг - власнику кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та ремонтній бригаді на розсуд ОСОБА_1 доступу до ділянки траси трубопроводу водопостачання, визначеному планом інженерних мереж водопостачання та каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , узгодженого ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001, що проходить по території садиби АДРЕСА_1 для її огляду, визначення несправностей та їх усунення.

2. Позов обґрунтовувався тим, що сторони є власниками суміжних домоволодінь, зокрема позивач є власником 12/400 частки в будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування та користується рядом приміщень під нумерацією №3, які фактично відокремлені в один об`єкт, а відповідач з 2021 року є власником житлового будинку і земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:08:010:0020 за адресою: АДРЕСА_4 .

3. В обґрунтування позовних вимог зазначала що позивач є споживачем послуг КП «Житомирводоканал» однак з 02.06.2025 у будинку позивача відсутнє водопостачання. КП «Житомирводоканал» водопостачання вказаного будинку не припиняв і причини відсутності водопостачання позивачу достовірно невідомі. Разом із тим, позивач не виключає, що водопостачання припинено відповідачем, на території домоволодіння якої є вентиль перекриття водопостачання до будинку позивача, про що їй було повідомлено чоловіком відповідача.

4. Посилаючись на те, що відповідач усно відмовляє позивачу у доступі до траси трубопроводу, який проходить по території домоволодіння АДРЕСА_4 , що на праві власності належить відповідачу, для обстеження частини траси трубопроводу на предмет пошкоджень, визначення несправностей, що перешкоджають водопостачанню, обслуговування та ремонту, просила усунути перешкоди в отриманні послуг водопостачання та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо усунення цих перешкод.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

5. 20.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/12579/25, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

6. 14.01.2026 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кувшин І.Р. подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити посилаючись на те що матеріали позовної заяви не містять жодних документальних чи інших доказів на підтвердження законності (правомірності) приєднання позивача до системи централізованого водопостачання та відведення стоків на очисні споруди малої каналізації з дотриманням вимог ДУ «Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Підтвердженням цього є наявні в матеріалах справи два однакових плани мереж водопостачання і каналізації будинку АДРЕСА_1 , в одному із яких «заретушована» інформація про ПІБ власника мережі водопостачання, що свідчить про те, що відповідач не має жодного відношення до нього, а власником таких мереж є ОСОБА_3 , яка проживала в кв. АДРЕСА_5 та була матір`ю теперішньої власниці квартири ОСОБА_4 . На зазначеному плані мережі чітко видно, що трубопровід був проведений саме до її квартири та на ньому відсутні жодні схематичні позначки про його відгалуження до кв.3 позивача. Представник відповідача вказав, що долучений позивачем до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 20.10.2025 №С2218/10-2025 містить невідповідність з інформацією у Плані мереж водопостачання і каналізації будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; щодо наявності перешкод для отримання водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю доступу позивачу до траси трубопроводу водопостачання; щодо усунення таких перешкод шляхом надання можливості користувачу послуг доступу до траси трубопроводу водопостачання та каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 ; щодо застосування норм ДБН та висновків для забезпечення безперебійної експлуатації системи водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням Плану мереж водопостачання і каналізації. Стверджує, що усі перемовини між позивачем та відповідачем щодо досудового врегулювання спору були ультимативними, неконструктивними та безкомпромісними.

7. 14.01.2026 разом із відзивом представник відповідача подав до суду заяву про залучення як третьої особи КП «Житомирводоканал», заяву про виклик свідка ОСОБА_4 , та експерта ОСОБА_5 .

8. 15.01.2026 представник відповідача подав до суду зустрічний позов, в якому просив усунути перешкоди ОСОБА_2 в реалізації права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_4 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок прокладену під ґрунтовим покривом трубу для відведення каналізаційних стоків в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:08:010:0020 та приведення її у попередній стан, придатний для використання за цільовим призначенням та прийняти рішення щодо судових витрат.

9. 10.02.2026 представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Полонською Л.М. подано до суду заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви, заяву про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , заперечення на клопотання про залучення третьої особи, та щодо виклика свідка ОСОБА_4 .

10. 10.02.2026 протокольною ухвалою суду клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без розгляду, задоволено клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення як третьої особи КП «Житомирводоканал» та клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 , задоволено клопотання про виклик експерта ОСОБА_5 .

11. 11.02.2026 ухвалою суду відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та зобов`язання вчинити дії, який повернуто заявнику, разом з доданими до нього документами.

12. 11.02.2026 протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.03.2026 о 11 год 00 хв.

13. 05.05.2026 протокольною ухвалою суду поновлено строк представнику відповідача для подання доказів за клопотанням від 13.04.2026 та 18.04.2026 у зв`язку із поважністю причин пропуску строку.

14. 14.07.2026 у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 , яка повідомила, що наразі у позивача немає доступу до водопроводу для забезпечення обслуговування мережі. На момент проведення водопостачання відповідач не проживала за адресою: АДРЕСА_4 , і тому труби проводились по її території. Через конфлікти чоловік ОСОБА_2 самостійно перекривав воду, а коли відносини налагоджувалися, то вмикав воду. Відомо, що на даний час труби, які проводились через землю відповідача знаходяться під бетоном. Стверджувала, що водовідведення проводилось так, щоб вода йшла вниз і відводилася.

15. Також у судовому засіданні допитано судового експерта ОСОБА_5 , який пояснив, що експертиза проведена на підставі схеми підключення, зображеної на рис. №2. Висновок зроблений відносно усього будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас позивач повідомила експерту, що у нього не буде доступу до території відповідача, оскільки неможливо отримати дозвіл власників (відповідача).

16. 04.08.2026 представники позивача у судовому засіданні надали усні пояснення аналогічні викладеним у позові, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

17. Відповідач та її представник позов не визнали, заперечили проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

18. В Плані мереж водопостачання і каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , погодженому ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001, графічно відображено схему мереж водопостачання та каналізації цього будинку (а.с. 50).

19. 17.08.2015 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Драч Н.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом №713 на 12/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №41239775 від 17.08.2015 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №42371858 (а.с. 17-24).

20. Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №А-4957 від 18.09.2015 ОСОБА_1 користується приміщеннями у житловому будинку літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

21. ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а також земельної ділянки за цією адресою з кадастровим номером 1810136600:08:010:0020, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документами щодо державної реєстрації права власності (а.с. 26-28).

22. ОСОБА_1 є споживачем послуг централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується типовим договором №667 від 06.03.2020, укладеним із КП «Житомирводоканал» (а.с. 29-34).

23. ОСОБА_1 здійснювала оплату послуг водопостачання за вказаною адресою, зокрема 26.12.2024 у сумі 858,50 грн, 19.02.2025 — 456,00 грн та 27.05.2025 — 1 291,00 грн, що підтверджується копіями платіжних документів (а.с. 35).

24. 12.06.2025 о 20:07 ОСОБА_1 звернулася на лінію «102» із повідомленням про те, що за адресою: АДРЕСА_3 сусід Олег протягом двох тижнів вимикає воду до будинку заявниці та відмовляється її вмикати, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №9296 від 13.06.2025 (а.с. 36).

25. 13.06.2025 о 07:31 ОСОБА_1 повторно звернулася на лінію «102», повідомивши про неналежний розгляд попереднього звернення та про відключення водопостачання сусідом, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №9310 від 13.06.2025 (а.с. 38).

26. За результатами розгляду звернень №9296 від 12.06.2025 та №9310 від 13.06.2025 Житомирське РУП №2 ГУНП в Житомирській області листом №137603-2025 від 24.06.2025 повідомило ОСОБА_1 про результати їх розгляду та рекомендувало звернутися за вирішенням спору до суду (а.с. 37).

27. 19.06.2025 працівниками КП «Житомирводоканал» проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт №399, у якому зафіксовано відсутність водопостачання (а.с. 43).

28. 23.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до КП «Житомирводоканал» із заявою щодо відсутності водопостачання та сприяння у вирішенні питання його відновлення (а.с. 41).

29. Листом №2/1125 від 16.06.2025 КП «Житомирводоканал», за результатами розгляду листа управління комунального господарства Житомирської міської ради від 09.06.2025 №25/Г-5346 щодо перекриття водопостачання до квартири АДРЕСА_2 сусідом ОСОБА_2 , повідомило, що підприємством проведено перевірку стану водопостачання квартири АДРЕСА_6 та встановлено, що ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , перекрив водопостачання ОСОБА_1 механічним шляхом - перекриттям вентиля на прибудинковій території власного будинку. У цьому ж листі зазначено, що КП «Житомирводоканал» обслуговує мережі, які знаходяться на балансі підприємства, та рекомендовано ОСОБА_1 вирішувати спірні питання із сусідами шляхом добросусідських взаємовідносин або в судовому порядку (а.с. 39).

30. Листом №1393-Т від 26.06.2025 КП «Житомирводоканал», за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 щодо перекриття водопостачання до квартири АДРЕСА_2 сусідом ОСОБА_2 , повідомило, що 19.06.2025 працівниками підприємства проведено повторне обстеження домоволодіння позивача щодо відсутності/наявності водопостачання та складено відповідний акт. Також зазначено, що у працівників КП «Житомирводоканал» була відсутня можливість потрапити на територію будинку АДРЕСА_7 , власник якого, за словами ОСОБА_1 , перекрив водопостачання до її будинку, у зв`язку із чим для повного з`ясування ситуації рекомендовано вирішувати питання в судовому порядку (а.с. 42).

31. Листом від 28.08.2025 № 2/1669 КП «Житомирводоканал», наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо результатів обстеження 18.08.2025 колодязя та вентиля труби водопостачання будинку АДРЕСА_3 та подальших дій для встановлення причин відсутності водопостачання, повідомило, що згідно з наявною проектною документацією мережі водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_1 є приватними, а приватні інженерні мережі, у тому числі мережі водопостачання та водовідведення, перебувають на утриманні та в експлуатації їх власників. КП «Житомирводоканал» також зазначило про можливість виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування приватних водопровідно-каналізаційних мереж за умови гарантії оплати таких робіт власником відповідних мереж на підставі окремого договору чи замовлення. До листа додано довідку про виїзд аварійної бригади 18.08.2025 (а.с. 53–54).

Зз змісту вказаної довідки КП «Житомирводоканал», складеної за результатами виїзду 18.08.2025, встановлено, що цього дня на підприємство надійшло повідомлення представника ОСОБА_1 про виникнення аварійної ситуації на підземних інженерних мережах централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Для вжиття відповідних заходів було направлено бригаду аварійної дільниці у складі трьох працівників. За результатами обстеження черговою бригадою витоків не виявлено (а.с. 54).

32. 16.10.2025 представник ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з письмовим зверненням щодо надання доступу до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 для обстеження мережі водопостачання (а.с. 81).

33. За замовленням ОСОБА_1 судовим експертом Малим О.В. проведено будівельно-технічну експертизу та складено висновок №С2218/10-2025 від 20.10.2025. При проведенні дослідження експертом використано, зокрема, План мереж водопостачання і каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , погоджений ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001 (а.с. 59-76). У висновку експерт дійшов висновку про наявність перешкод для отримання послуг водопостачання за адресою: АДРЕСА_3 та зазначив про можливість їх усунення шляхом надання користувачу послуг доступу до ділянки траси трубопроводу водопостачання, відображеної на використаному при проведенні дослідження плані, для її огляду (а.с. 59–76).

34. Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що експертиза проведена на підставі схеми підключення, зображеної на рисунку №2 висновку, а висновок зроблений відносно всього будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Експерт також пояснив, що безпосередній доступ до території домоволодіння АДРЕСА_4 під час проведення дослідження він не мав, оскільки позивач повідомила про неможливість отримання дозволу власника на доступ до цієї території.

35. 10.04.2026 працівниками КП «Житомирводоканал» проведено комісійне обстеження території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами якого складено акт, у якому зазначено, що під час обстеження будь-яких колодязів із запірною арматурою не виявлено (а.с. 165).

36. Листом КП «Житомирводоканал» №663 від 16.04.2026 повідомило, що раніше надана ОСОБА_1 та її представнику інформація про перекриття водопостачання квартири ОСОБА_1 сусідом, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , є хибною та не відповідає дійсності (а.с. 178).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

37. Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

38. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

40. За змістом частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

41. Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

42. Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

43. Відповідно до статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-III, у редакції, чинній з 28.08.2025, споживачі питної води зобов`язані не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. У разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

44. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).

45. Відповідно до пункту 4 розділу І Правил № 190:

- межа майнової належності — лінія розподілу елементів систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення і споруд на них між виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та споживачем;

- мережа водовідведення споживача — система трубопроводів, каналів та/або лотків і споруд на них для збирання та відведення стічних вод споживача, що перебуває на балансі або території споживача і ним обслуговується;

- мережа водопостачання споживача — система трубопроводів для питного водопостачання споживача, що перебуває на балансі або території споживача і ним обслуговується;

- розподільчі мережі — трубопроводи, які прокладені вздовж вулиць, провулків, набережних, які розподіляють воду від водогону до споживача.

46. Згідно з пунктом 1 розділу III Правил № 190 приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проєкту на приєднання.

47. Пунктом 3 розділу III Правил № 190 передбачено, що у разі наміру замовника приєднатися до водопровідної мережі та/або мережі водовідведення, які не належать виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, додатково надається погодження (згода) власника цих мереж.

48. Відповідно до пункту 1 розділу IV Правил № 190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів.

49. Пунктом 5 розділу XI Правил № 190 передбачено, що не дозволяється складати матеріали і предмети, накопичувати сміття ближче ніж за 5 м від осі водопровідних мереж, мереж водовідведення та пристроїв у межах охоронних санітарних зон; самовільно зводити споруди над водопровідними мережами, мережами водовідведення, пристроями будь-яких будівель та елементами благоустрою; здійснювати роботи на системах централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, відкривати ляди колодязів, спускатися в них, регулювати засувки без присутності представника виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення.

50. Відповідно до пункту 6 розділу XI Правил № 190 ліквідація пошкоджень виконується власником пошкодженого елемента системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення.

51. Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

52. Між сторонами виник спір щодо наявності підстав для усунення перешкод в отриманні ОСОБА_1 послуг централізованого водопостачання шляхом забезпечення доступу до водопровідної мережі, яка, за твердженням позивача, проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 , а також знесення розташованих на цій земельній ділянці об`єктів та демонтажу бетонного покриття, які, на думку позивача, перешкоджають технічній експлуатації цієї мережі.

53. З огляду на зміст заявлених вимог та їх обґрунтування, для вирішення спору суду необхідно встановити: чи існує водопровідна мережа, якою забезпечувалося водопостачання належної позивачу частини будинку; чи проходить така ділянка в межах земельної ділянки відповідача; правові підстави користування позивачем цією мережею та доступу до неї через земельну ділянку відповідача; наявність конкретних перешкод у її огляді, технічному обслуговуванні чи ремонті та створення таких перешкод саме відповідачем;наявність конкретних перешкод у її огляді, технічному обслуговуванні чи ремонті, створення таких перешкод саме відповідачем та причинний зв`язок між її діями (бездіяльністю) і порушенням права позивача, а також чи забезпечують заявлені позивачем способи захисту усунення встановленого порушення її права.

54. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що з 02.06.2025 у належній їй частині житлового будинку відсутнє водопостачання, яке КП «Житомирводоканал» не припиняло, а ділянка трубопроводу, яким здійснювалося водопостачання, проходить через земельну ділянку ОСОБА_2 . На думку позивача, розміщені відповідачем над трасою трубопроводу навіс, вольєр та цементне покриття перешкоджають його обстеженню, технічному обслуговуванню та ремонту, а відмова відповідача надати доступ до земельної ділянки унеможливлює встановлення та усунення причини відсутності водопостачання.

55. У зв`язку із цим позивач просить суд, по-перше, зобов`язати відповідача знести навіс і вольєр та очистити від цементування до ґрунту земельну ділянку площею 0,01 га (100 кв. м), необхідну, за твердженням позивача, для обслуговування водопровідного вводу; по-друге, зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 та обраній нею ремонтній бригаді доступ до ділянки трубопроводу, яка, за твердженням позивача, проходить земельною ділянкою відповідача, для її огляду, встановлення несправностей та їх усунення.

56. Виходячи зі змісту заявлених вимог та положень статті 391 ЦК України, для вирішення спору суду необхідно встановити: наявність у позивача права або охоронюваного законом інтересу, за захистом якого вона звернулася; правовий статус спірної водопровідної мережі та правову підставу її використання позивачем; фактичне місце проходження ділянки трубопроводу, щодо якої заявлено вимоги; наявність конкретних перешкод у користуванні позивачем належним їй майном та причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідача і такими перешкодами; а також відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права та характеру його порушення.

57. При цьому сам факт відсутності водопостачання у приміщеннях, якими користується ОСОБА_1 , не є достатнім для задоволення негаторного позову. Позивач повинна довести існування перешкод у здійсненні належного їй права, створення або підтримання таких перешкод саме відповідачем та можливість їх усунення у заявлений спосіб. Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

58. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 12/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які вона набула у порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 . Водночас матеріали справи не містять доказів виділу належних ОСОБА_1 12/400 часток житлового будинку в натурі як окремого об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_6 .

59. Тому використання сторонами, КП «Житомирводоканал» та в окремих документах позначення «квартира АДРЕСА_6 » характеризує фактичне користування відповідними приміщеннями, однак саме по собі не змінює зареєстрованого правового режиму майна позивача як 12/400 часток житлового будинку.

60. Разом із тим наявність у ОСОБА_1 права власності на 12/400 часток будинку та укладеного з КП «Житомирводоканал» типового договору №667 від 06.03.2020 підтверджує її статус споживача послуг водопостачання та наявність права на захист у разі порушення такого права.

61. Матеріалами справи також підтверджено, що у червні 2025 року водопостачання у приміщеннях, якими користується позивач, було відсутнє. Зокрема, така обставина зафіксована працівниками КП «Житомирводоканал» в акті №399 від 19.06.2025. Отже, сам факт відсутності водопостачання суд вважає підтвердженим.

62. Водночас факт відсутності водопостачання не є тотожним факту його припинення відповідачем. Звернення ОСОБА_1 до органів поліції 12.06.2025 та 13.06.2025 містять повідомлення самої позивачки про перекриття води сусідом, однак за своїм змістом підтверджують факт її звернення із відповідними заявами, а не достовірність викладених у них відомостей щодо причин припинення водопостачання.

63. Більше того, за результатами проведеного 10.04.2026 комісійного обстеження території домоволодіння № НОМЕР_1 працівниками КП «Житомирводоканал» будь-яких колодязів із запірною арматурою не виявлено, а листом №663 від 16.04.2026 підприємство прямо повідомило, що раніше надана позивачу та її представнику інформація про перекриття водопостачання квартири ОСОБА_1 сусідом є хибною та не відповідає дійсності.

64. Отже, дослідженими доказами не підтверджено ту обставину, що відсутність водопостачання була спричинена перекриттям сусідом запірної арматури на території домоволодіння АДРЕСА_4 .

65. У матеріалах справи міститься План мереж водопостачання і каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , погоджений ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001. Разом із тим сам по собі зазначений План не дає можливості встановити право власності ОСОБА_1 на відображену на ньому мережу чи окрему її ділянку, а також фактичне місце проходження спірної ділянки трубопроводу на час виникнення спору.

66. При цьому у Плані від 15.11.2001 у графі «Владелец» зазначено ОСОБА_3 , тоді як ОСОБА_1 набула 12/400 часток будинку у спадщину після ОСОБА_8 та позивачем не надано доказів того, що відображений на Плані водопровід або його спірна ділянка належали ОСОБА_8 .

67. Лист КП «Житомирводоканал» від 28.08.2025 №2/1669 також не встановлює конкретного власника спірної ділянки трубопроводу. Підприємство повідомило, що відповідно до наявної проєктної документації мережі водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_1 є приватними та перебувають на утриманні й в експлуатації їх власників. Отже, лист містить інформацію КП «Житомирводоканал» про приватний характер мереж по АДРЕСА_1 , однак не дозволяє встановити конкретного власника спірної ділянки трубопроводу.

68. Матеріали справи також не містять доказів набуття ОСОБА_2 права власності на спірний трубопровід або його окрему ділянку разом із житловим будинком чи земельною ділянкою АДРЕСА_4 .

69. На підтвердження проходження водопровідної мережі через земельну ділянку відповідача та необхідності доступу до неї позивач надала висновок експерта № С2218/10-2025 від 20.10.2025, складений судовим експертом Малим О.В. за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на замовлення ОСОБА_1 .

70. Оцінюючи зазначений висновок у сукупності з іншими доказами у справі, суд враховує, що вихідними даними для проведення дослідження був, зокрема, План мереж водопостачання і каналізації житлового будинку АДРЕСА_1 , погоджений ДКП «Житомирське ВУВКГ» 15.11.2001. При цьому безпосереднього обстеження ділянки мережі, яка, за твердженням позивача, проходить територією домоволодіння АДРЕСА_4 , експертом не проводилося.

71. Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердив, що доступу до земельної ділянки відповідача під час проведення дослідження він не мав, оскільки позивач повідомила про неможливість отримання дозволу власника на доступ до цієї території. Експерт також пояснив, що дослідження проведено на підставі схеми підключення, наведеної на рисунку № 2 висновку, а зроблені ним висновки стосувалися будинку АДРЕСА_1 у цілому.

72. За таких обставин висновок експерта відображає орієнтовне розташування водопровідного вводу відповідно до наданих експерту вихідних даних, однак не підтверджує результатами безпосереднього натурного обстеження фактичного місця проходження спірної ділянки трубопроводу в межах земельної ділянки ОСОБА_2 , її технічного стану та конкретного місця можливого пошкодження.

73. З цих же підстав висновок експерта не встановлює, що причиною припинення водопостачання приміщень, якими користується ОСОБА_1 , є пошкодження трубопроводу саме на земельній ділянці відповідача або розташування над ним навісу, вольєра чи бетонного покриття.

74. Суд також враховує, що визначена експертом площа 0,01 га (100 кв. м) має орієнтовний характер та розрахована з урахуванням нормативної відстані від осі мережі. Водночас у висновку не визначено конфігурацію та конкретні межі такої площі на земельній ділянці відповідача, не встановлено шляхом натурного обстеження точне місце проходження трубопроводу під навісом, вольєром і бетонним покриттям та обсяг покриття, демонтаж якого фактично необхідний для проведення конкретних робіт.

75. Таким чином, висновок експерта № С2218/10-2025 суд не відхиляє як доказ у цілому, однак оцінює його з урахуванням меж проведеного дослідження. Цей висновок сам по собі не є достатнім доказом тих фактичних обставин, на яких ґрунтується вимога про знесення конкретних об`єктів та очищення від цементування визначеної позивачем площі земельної ділянки відповідача.

76. Показання свідка ОСОБА_6 про те, що труби, які проходили через земельну ділянку відповідача, на даний час знаходяться під бетонним покриттям, суд оцінює разом з іншими доказами у справі. Водночас такі показання не дозволяють достовірно встановити точне місце проходження трубопроводу, його технічний стан, межі ділянки, необхідної для проведення ремонтних робіт, а також причину припинення водопостачання позивачу.

77. Разом із тим показання свідка про те, що чоловік відповідача через конфлікт із позивачем перекривав їй доступ до водопостачання не підтверджуються письмовими доказами: результатами подальшого комісійного обстеження КП «Житомирводоканал» від 10.04.2026, під час якого на території домоволодіння АДРЕСА_4 колодязів із запірною арматурою не виявлено, а листом підприємства № 663 від 16.04.2026, раніше надану інформацію про перекриття сусідом водопостачання визнано хибною.

78. Отже, досліджені судом докази підтверджують факт відсутності водопостачання у приміщеннях, якими користується позивач, однак не дають достатніх підстав для встановлення конкретної причини його припинення та місця виникнення несправності водопровідної мережі.

79. Щодо оцінки позовної вимоги про знесення навісу, вольєра та очищення від цементування до ґрунту земельної ділянки площею 0,01 га, суд враховує, що її задоволення обмежуватиме здійснення ОСОБА_2 права власності на належну їй земельну ділянку та вимагатиме демонтажу розташованих на ній об`єктів і покриття.

80. Тому покладення на відповідача такого обов`язку можливе за умови доведення позивачем не лише існування водопровідної мережі, а й того, що відповідна її ділянка фактично проходить саме під об`єктами, які позивач просить знести, ці об`єкти реально перешкоджають технічній експлуатації конкретної мережі, а їх знесення та демонтаж бетонного покриття у визначених позивачем межах є необхідним та співмірним способом усунення порушення її права.

81. Наведеної сукупності обставин позивачем не доведено. Як установлено вище, фактичне місце проходження спірної ділянки трубопроводу, її розташування безпосередньо під навісом, вольєром та бетонним покриттям шляхом натурного чи інструментального дослідження не встановлено.

82. Посилання позивача на пункт 5 розділу XI Правил № 190, яким заборонено самовільно зводити споруди над водопровідними мережами та мережами водовідведення, саме по собі не усуває необхідності доведення наведених обставин. Для застосування цієї норми до конкретних об`єктів на земельній ділянці відповідача необхідно насамперед достовірно встановити розташування відповідної мережі щодо таких об`єктів та обставини їх розміщення над нею та підтвердити належними доказами.

83. Крім того, посилання на пункт 6 розділу XI Правил № 190, який покладає ліквідацію пошкоджень на власника пошкодженого елемента системи водопостачання та/або водовідведення не є самостійною підставою для покладення обов`язку на відповідача, оскільки матеріалами справи не встановлено конкретного пошкодженого елемента мережі, місця його пошкодження та власника такого елемента.

84. За таких обставин суд доходить висновку про недоведеність фактичних та правових підстав для покладення на ОСОБА_2 обов`язку знести навіс і вольєр та очистити від цементування до ґрунту земельну ділянку площею 0,01 га (100 кв. м), а тому перша позовна вимога задоволенню не підлягає.

85. Щодо другої позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 та ремонтній бригаді на її розсуд доступ до земельної ділянки відповідача для огляду трубопроводу, визначення несправностей та їх усунення суд виходить із такого.

86. Заявлена вимога за своїм змістом передбачає надання позивачу та визначеній нею ремонтній бригаді права входу на належну відповідачу земельну ділянку та здійснення на ній дій, пов`язаних з оглядом, а в разі виявлення несправності - ремонтом інженерної мережі.

87. Отже, фактичним наслідком задоволення цієї вимоги було б установлення для позивача можливості користування чужою земельною ділянкою для експлуатації та ремонту трубопроводу.

88. Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 705/4197/20 (провадження № 61-6083св21), розглядаючи спір щодо необхідності доступу до водопроводу, який проходив через чужу земельну ділянку, виходив із того, що право користування чужою земельною ділянкою для ремонту та обслуговування водопроводу може забезпечуватися шляхом встановлення земельного сервітуту. При цьому умовою такого способу захисту є доведення того, що потреби особи неможливо задовольнити іншим способом, а сервітут повинен здійснюватися способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

89. У зазначеній справі Верховний Суд залишив без змін рішення про встановлення земельного сервітуту, оскільки судами було встановлено, що водопровід фактично проходив через земельну ділянку відповідача, існував до набуття ним права на цю ділянку, доступ до нього був необхідним для ремонту та обслуговування, а матеріали відведення земельної ділянки відповідача містили обмеження щодо забезпечення доступу до існуючих інженерних мереж. Позивач також вживала заходів для встановлення сервітуту за домовленістю сторін, однак згоди досягнуто не було.

90. Фактичні обставини цієї справи є відмінними. Щодо земельної ділянки ОСОБА_2 земельний сервітут для обслуговування спірного трубопроводу не встановлений, доказів існування іншого зареєстрованого обтяження земельної ділянки обов`язком забезпечувати ОСОБА_1 доступ до відповідної мережі матеріали справи не містять. Посилання позивача на існування усної домовленості між попередніми власниками саме по собі не підтверджує виникнення у ОСОБА_1 речового права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 .

91. При цьому позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту із визначенням виду, строку, площі та межі такого сервітуту ОСОБА_1 не заявляла, а суд відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого статтею 13 ЦПК України розглядає справу лише в межах заявлених вимог.

92. Крім того, наведена позивачем стаття 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» не встановлює безумовного права одного споживача входити на земельну ділянку іншого споживача для самостійного обстеження чи ремонту інженерних мереж. Вказана норма, серед іншого, передбачає обов`язок забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання у передбачених законом випадках.

93. Натомість ОСОБА_1 просить надати доступ безпосередньо їй та ремонтній бригаді на її розсуд, при цьому заявлена вимога не визначає конкретних меж частини земельної ділянки, через яку має здійснюватися доступ, способу такого доступу та допустимого обсягу дій, які можуть здійснюватися на чужій земельній ділянці під час проведення робіт.

94. Такий спосіб захисту не забезпечує належного балансу між правом позивача на отримання водопостачання та гарантованим законом правом відповідача на мирне володіння, користування і розпорядження належною їй земельною ділянкою, оскільки фактично створює невизначене за обсягом право користування чужим нерухомим майном. За відсутності доведеної правової підстави користування земельною ділянкою відповідача такий спосіб захисту фактично створював би невизначене за обсягом право користування чужим нерухомим майном і не забезпечував би належного балансу прав сторін.

95. Отже, встановлений судом факт відсутності водопостачання у приміщеннях, якими користується ОСОБА_1 , підтверджує існування проблеми з отриманням нею відповідної комунальної послуги, однак сам по собі не є достатньою правовою підставою для покладення на власника сусідньої земельної ділянки обов`язку надати позивачу та визначеній нею ремонтній бригаді доступ до цієї ділянки за відсутності доведеної правової підстави такого користування.

96. З огляду на викладене друга позовна вимога у сформульованому позивачем вигляді також задоволенню не підлягає.

97. Доводи відповідача щодо відсутності доказів правомірності приєднання належної позивачу частини будинку до конкретної приватної мережі суд враховує у тій частині, що наявність договору ОСОБА_1 з КП «Житомирводоканал» та здійснення нею оплати за послуги підтверджують її статус споживача, однак не доводять самі по собі правову підставу користування саме тією ділянкою приватної мережі, щодо якої заявлено позов, її належність позивачу або існування речового права користування земельною ділянкою відповідача для її експлуатації.

98. Водночас суд не вбачає підстав для висновку про самовільність приєднання позивача до системи водопостачання лише через ненадання нею технічних умов чи акта технічної готовності мережі. Матеріали справи підтверджують існування погодженого у 2001 році Плану мереж та наявність договірних відносин та оплату ОСОБА_1 послуг КП «Житомирводоканал» на підставі договору від 06.03.2020. Тому відсутність окремих документів сама по собі не є достатнім доказом самовільного приєднання.

99. Щодо заперечень відповідача проти висновку експерта № С2218/10-2025 суд зазначає, що сам факт проведення експертизи на замовлення позивача не є підставою для визнання такого доказу неналежним чи недопустимим. Разом із тим його доказове значення суд оцінює з урахуванням використаних експертом вихідних даних, відсутності безпосереднього доступу до земельної ділянки № 18-А та неможливості встановити шляхом натурного обстеження фактичне розташування і технічний стан спірної ділянки трубопроводу.

100. Оцінивши кожний із досліджених доказів окремо та їх взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив, що позивач є власником 12/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , є споживачем послуг КП «Житомирводоканал», а у червні 2025 року водопостачання до приміщень, якими вона користується, було відсутнє.

101. Водночас позивачем не доведено належними та достатніми доказами конкретної причини припинення водопостачання; знаходження місця пошкодження трубопроводу саме на земельній ділянці ОСОБА_2 ; фактичного проходження спірної ділянки трубопроводу саме під навісом, вольєром та бетонним покриттям у визначених позивачем межах; необхідності звільнення земельної ділянки площею саме 0,01 га; належності позивачу спірної ділянки мережі або іншої правової підстави її експлуатації; а також існування у ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою відповідача для обслуговування такої мережі.

102. За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не доведено сукупності юридично значимих обставин, необхідних для задоволення заявлених нею вимог про усунення перешкод шляхом знесення об`єктів та демонтажу бетонного покриття на земельній ділянці відповідача, а також шляхом надання їй та обраній нею ремонтній бригаді доступу до цієї земельної ділянки.

103. Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

104. За правилами частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог повністю понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 19, 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_8

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_9

РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА