Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №275/136/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

за участю: представника позивача - Котлярчук І.В.,

відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача- адвоката Бойка Є.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/136/26 за позовом Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (орган опіки та піклування) до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (орган опіки та піклування) 11.02.2026 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обгрунтували тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка проживає в АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати займається вихованням дітей одна. Батько дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчаються у третьому класі Хомутецького ліцею Брусилівської селищної ради. Діти перебувають на обліку Брусилівської служби у справах дітей, як такі що опинились в складних життєвих обставинах по причині невиконання матір`ю її батьківських обов`язків.

ОСОБА_1 фактично не виконує належним чином покладені на неї батьківські обов`язки, не забезпечує належного догляду, виховання, безпечних умов проживання та розвитку дітей, залишає їх без контролю дорослих та не забезпечує належних житлово-побутових умов. Протягом тривалого часу вона зловживає спиртними напоями, веде асоціальний спосіб життя, не працює. Сім`я ОСОБА_5 перебуває на обліку у службі соціальної роботи КУ "Центр надання соціальних послуг" Брусилівської селищної ради, як сім`я, що опинилась в складних життєвих обставинах.

Відповідно до листа КУ "ЦНСП" Брусилівської селищної ради від 21.10.2025 № 718 ОСОБА_1 не завжди дотримується санітарно-гігієнічних норм в помешканні, вживає спиртні напої. Такий стан матері неналежним чином впливає на розвиток та моральний стан дітей. ОСОБА_1 не завжди прислухається до порад та зауважень фахівців із соціальної роботи та інших спеціалістів.

Під час здійснення неодноразових відвідувань сім`ї за місцем проживання встановлено, що житловий будинок перебуває у неналежному санітарно-гігієнічному стані, як ззовні так і в середині. У приміщеннях брудно, підлога та меблі забруднені, наявні сміття та захаращення побутовими речами, відчувається неприємний запах. В будинку необхідно провести косметичний

ремонт. Після встановлення вікон залишились розбиті відкоси та підвіконня. В будинку пофарбовані стіни, фарба на стінах давно обтерлась та стіни в брудних плямах. У спальних кімнатах ліжка не застелені, речі дітей зберігаються у безладді. У дітей є окрема кімната, яка також постійно перебуває у неналежному санітарному стані. У дитячій кімнаті розміщений диван, поверхня якого дуже брудна, засмальцьована, із великими видимими плямами давнього бруду. Прибирання у будинку здійснюється нерегулярно, що створює загрозу для здоров`я та безпеки малолітніх дітей, та свідчить про неналежне виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов проживання і виховання дітей.

Одна кімната у будинку не використовується за призначенням як житлова, а фактично слугує складським приміщенням, у якому зберігаються старі речі, зламані меблі та інші непридатні до використання предмети, що призводить до захаращення житлового простору та погіршення загальних умов проживання, це підтверджується актами обстеження житлових умов. Будинок обладнаний пічним опаленням, однак наявні груби перебувають у незадовільному технічному стані та не спроможні забезпечити належне опалення і прогрівання всіх житлових приміщень будинку, у зв`язку з чим у холодний період року температура в кімнатах є дуже заниженою. Крім того, для опалення будинку наявна недостатня кількість дров, у зв`язку з чим ОСОБА_1 обмежує їх використання та відповідно не забезпечує належний тепловий режим у будинку. На ліжках у дітей були наявні лише тонкі літні ковдри, що в умовах неналежного опалення будинку та під час низьких температур зовнішнього повітря (сильних морозів) не забезпечувало дітям необхідного теплового режиму та є небезпечним для їхнього здоров`я.

Відповідачка не усвідомлює небезпеки для дітей, пов`язаної з відсутністю належного теплового режиму в будинку, не вживає достатніх заходів для забезпечення безпечних і комфортних умов проживання малолітніх дітей та лише за рекомендацією фахівця придбала для дітей теплі ковдри й додаткові джерела обігріву (обігрівач), що свідчить про відсутність самостійного усвідомлення необхідності забезпечення належних та безпечних умов проживання дітей.

Відповідно до листа КУ "ЦНСП" Брусилівської селищної ради від 15.01.2026 № 27, 12.01.2026 від жительки с. Вільшка ОСОБА_6 в телефонному режимі надійшло повідомлення про те, що її кума ОСОБА_1 10.01.2026 залишила своїх малолітніх дітей самих та місце її перебування невідоме. Прийшовши до будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_6 виявила, що діти знаходились в будинку самі, в будинку холодно, брудно. ОСОБА_6 забрала дітей до себе. ОСОБА_1 з`явилася дома лише 12.01.2026. Після того, як ОСОБА_1 натопила в будинку та зварила їсти ОСОБА_6 повернула дітей додому.

14.01.2026 знову надійшло повідомлення в телефонному режимі про те, що ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані. Цього ж числа під час візиту фахівця із соціальної роботи та старости на території Хомутецького старостинського округу було встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в нетверезому стані та знову залишила дітей дома самих. Після проведення бесіди із ОСОБА_1 та погодилась, щоб її діти тимчасово проживали у ОСОБА_6 задля їхньої безпеки.

З метою надання якісної, всебічної та комплексної допомоги ОСОБА_1 з урахуванням того, що вона є вдовою загиблого воїна Збройних Сил України та перебуває у складних життєвих обставинах, було прийнято рішення забезпечити їй необхідну юридичну допомогу з питань реалізації прав і соціальних гарантій, а також психологічну підтримку для подолання наслідків пережитих втрат і стабілізації емоційного стану. Для надання допомоги було задіяно психолога КУ "Ветеранських Хаб" Брусилівської селищної ради. Виїзд до сім`ї було здійснено 15.01.2026 працівниками служби у справах дітей Брусилівської селищної ради спільно з психологом. Під час виїзду психологом ОСОБА_1 було надано детальні роз`яснення щодо можливості, у разі виникнення потреби, отримання психологічної допомоги, форм та напрямів такої підтримки, а також поінформовано про доступні ресурси психологічної підтримки.

Крім того, запропоновано проведення індивідуальної консультації з психологом, з метою

оцінки психоемоційного стану та надання відповідної допомоги, щодо чого сторонами було узгоджено дату і час її проведення.

21.01.2026 відповідачка ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомила психолога, що не прибуде на заплановану індивідуальну консультацію, а також зазначила, що, на її думку, не потребує взагалі психологічної допомоги, у зв`язку з чим відмовилася від проведення відповідної зустрічі. У ході телефонної розмови були наявні явні ознаки, що можуть свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме: порушення чіткості мовлення, сповільнена реакція та нехарактерна манера спілкування.

Також під час відвідування сім`ї ОСОБА_5 15.01.2026 було виявлено, що в будинку холодно, неналежний санітарно-гігєнічний стан в будинку, дітей дома не було. На запитання, де знаходяться діти, ОСОБА_1 відмовилась відповідати. Як було встановлено, 14.01.2026 року ОСОБА_1 перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння. У житловому приміщенні панували антисанітарні умови, в будинку було брудно та холодно. Діти на момент обстеження перебували вдома разом із матір`ю.

З метою забезпечення дітям безпечних умов проживання, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не була спроможна здійснювати належний догляд за своїми дітьми, ОСОБА_6 , яка є хрещеною матір`ю доньки ОСОБА_7 , за згодою ОСОБА_1 тимчасово забрала дітей до себе для проживання до моменту, поки мати вийде із стану алкогольного сп`яніння, придбає дрова для належного опалення житла, приведе будинок у належний санітарно-гігієнічний стан, створить безпечні та належні умови для проживання дітей.

3 ОСОБА_1 черговий раз було проведено профілактичну бесіду щодо необхідності належного та сумлінного виконання нею батьківських обов`язків, передбачених чинним законодавством України, зокрема в частині забезпечення належних умов для проживання, виховання, навчання, розвитку та охорони здоров`я дитини. Під час бесіди її було поінформовано про можливі негативні наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків, у тому числі про

притягнення до адміністративної відповідальності, а також про можливість порушення питання щодо обмеження або позбавлення батьківських прав у разі подальшого ухилення від виконання покладених на неї обов`язків.

21.01.2026 службою у справах дітей було направлено інформацію до відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №2 щодо неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язок та притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

15.01.2026, відвідавши за місцем проживання дітей у ОСОБА_6 , з її слів було встановлено, що 11.01.2026 року їй зателефонувала сусідка ОСОБА_1 , яка повідомила, що, прийшовши ввечері до будинку ОСОБА_1 , виявила,що малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають удома без нагляду дорослих, тоді як мати ОСОБА_9 відсутня. У житловому приміщенні було дуже холодно, будинок протягом тривалого часу не опалювався, при тому що температура повітря на вулиці становила близько 20 градусів морозу. Діти перебували в ліжках, одягнені у верхній одяг та накриті ковдрами з метою зігрівання, при намаганні їх розбудити діти майже не реагували на дотики, будь-які продукти харчування в оселі були відсутні. Зі слів ОСОБА_10 , вона забрала дітей до себе, оскільки вони й раніше часто проживали в неї через те, що мати систематично залишає дітей без належного нагляду. ОСОБА_1 з`явилася лише через добу та за весь період своєї відсутності жодного разу не цікавилася станом та місцем перебування дітей. У дітей відсутні будь-які засоби зв`язку. Діти залишалися самі майже протягом доби в неотопленому приміщення та без їжі. Вказані обставини свідчать про створення для дітей небезпечних умов проживання, відсутність належного догляду з боку матері та наявність ознак неналежного виконання нею батьківських обов`язків, що потребує реагування з боку уповноважених органів та вжиття заходів щодо захисту прав і найкращих інтересів дітей.

Під час індивідуального спілкування психолога з дітьми ОСОБА_1 з метою первинної оцінки їхнього емоційного стану, рівня тривожності та особливостей психоемоційного розвитку, було встановлено, що обидві дитини потребують уваги, важлива наявність стабільних правил, меж та відчуття безпеки. При можливості перебування в безпечному середовищі.

ОСОБА_1 було запрошено на комісію з прав захисту дітей при виконавчому комітеті Брусилівської селищної ради, яка відбулась 03.02.2026. Під час її заслуховування ОСОБА_1 поводилася емоційно нестабільно та неодноразово вдавалася до маніпулятивної поведінки. Зокрема, вона декілька разів висловлювала погрози вчинення суїциду у випадку неповернення їй дітей, фактично намагаючись чинити психологічний тиск на присутніх та використовувала власний психоемоційний стан як засіб впливу на прийняття рішення.

Зазначені висловлювання свідчать про її емоційну неврівноваженість, відсутність відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків та небажання ставити інтереси і безпеку дітей вище за власні імпульсивні реакції. Така поведінка викликає обґрунтовані сумніви щодо її здатності забезпечити дітям стабільні, безпечні та психологічно здорові умови для проживання і виховання.

ОСОБА_1 на засідання комісії з прав захисту дітей прийшла за зовнішніми ознаками в стані алкогольного сп`яніння, від неї відчувався різкий запах алкоголю. У відповідь на запитання щодо часу та обставин вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 повідомила, що розпивала алкоголь протягом усього дня та ночі, які передували дню проведення засідання комісії. Зазначене

свідчить про систематичне зловживання алкогольними напоями, відсутність критичного ставлення до власної поведінки та повну зневагу до серйозності питання захисту прав і законних інтересів дітей, яке розглядалося на засіданні.

ОСОБА_1 було запропоновано допомогу у забезпеченні проходження курсу лікування від алкогольної залежності, однак від наданої пропозиції вона категорично відмовилася, не виявивши жодного усвідомлення наявності проблеми та необхідності її вирішення в інтересах власного здоров`я та безпеки дітей.

За результатами заслуховування пояснень матері, інших запрошених осіб, а також членів комісії з питань захисту прав дитини, з урахуванням наданих матеріалів, інформації служби, фахівця із соціальної роботи, старости Хомутецького старостинського округу та встановлених фактів, комісія дійшла висновку про наявність безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей у разі їх подальшого перебування з матір`ю.

У зв`язку з цим, керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав, з подальшим вирішенням питання щодо влаштування дітей у безпечне середовище, визначене відповідно до чинного законодавства.

Позивач просить відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав та стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття на рахунок опікуна, який буде призначений після набуття дитиною статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. Передати малолітніх дітей органу опіки та піклування Брусилівської селищної ради.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Є.В. до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали, вказавши наступне.

Родина ОСОБА_5 опинилася у центрі уваги соціальних служб виключно після трагічної загибелі чоловіка ОСОБА_1 та батька дітей — ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), який загинув під час виконання військового обов`язку під час проходження військової служби у складі Збройних Сил України. До цієї дати сім`я ніколи не перебувала на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, що беззаперечно свідчить про належний рівень життя та виховання дітей.

Стан відповідачки , який позивач трактує як «нестабільний», є закономірною реакцією на тяжке психологічне потрясіння та втрату опори у вигляді чоловіка, з яким відповідач прожила чимало років разом.

Внаслідок цієї трагедії відповідач перебував у стані глибокого психологічного потрясіння, через що їй фактично довелося вчитися жити наново. Морально ОСОБА_11 надзвичайно важко одночасно давати раду побуту, займатися вихованням дітей та при цьому психологічно "триматися на плаву", не маючи більше підтримки чоловіка. Вказані обставини свідчать про потребу надання сім`ї соціальної підтримки та супроводу, а не застосування радикальних заходів втручання у сімейне життя, що полягають у розлученні дітей із матір`ю.

Слід врахувати, що малолітні діти також пережили жахливе психологічне потрясіння через раптову втрату батька. Саме цей фактор є першопричиною їхньої тривожності, що була зафіксована психологічним тестом (матеріали якого містяться в додатках до позовної заяви), а не умови проживання чи поведінка матері. Після втрати батька, мати залишилася для дітей єдиною близькою людиною. Примусове відокремлення дітей призведе до остаточного розпаду сім`ї та матиме вкрай негативний вплив на їхнє психологічне благополуччя, яке вже і так підірване однією втратою. Збереження родинного середовища поруч із матір`ю є критично важливим для стабілізації емоційного стану дітей та їхнього подальшого повноцінного та благополучного розвитку.

Щодо умов проживання, необхідно зазначити, що весь тягар утримання приватного будинку в сільській місцевості та виховання двох малолітніх дітей наразі ліг виключно на плечі ОСОБА_11 . Твердження органу опіки та піклування Брусилівської селищної ради

Житомирської області, наприклад, про неналежний стан однієї з кімнат є необґрунтованим втручанням у право власності відповідача, оскільки вона має законне право розпоряджатися житловим простором на власний розсуд, забезпечивши при цьому дітей окремою кімнатою, доступом до кухні, ванної кімнати та місцем для навчання. Підтримання будинку в сільській місцевості у належному технічному стані потребує значних фінансових ресурсів та залучення фізичної праці, що за відсутності чоловічої допомоги та при отриманні лише середньої заробітної плати є надскладним завданням. Поточних доходів відповідача достатньо для забезпечення щоденних потреб дітей (харчування, одяг, навчання), проте їх неможливо одночасно акумулювати для проведення капітальних ремонтних робіт будинку. Проте, позивач вже встановила нові вікна у будинку і розпочала капітальний ремонт.

ОСОБА_12 розраховує на отримання належних державних виплат у зв`язку із загибеллю чоловіка, які будуть невідкладно спрямовані на капітальний ремонт будівлі та подальше покращення житловопобутових умов дітей. Позивачем не надано об`єктивних доказів незадовільного стану житла, а всі твердження органу опіки та піклування ґрунтуються виключно на суб`єктивному описі в актах.

З приводу тверджень позивача про систематичне залишення дітей без нагляду, зазначили, що відповідач працювала на масляному заводі з графіком доба через дві, намагаючись забезпечити родину фінансово після втрати годувальника. У дні робочих змін ОСОБА_1 завжди завчасно дбала про безпеку дітей, залучаючи до нагляду близьких осіб. Зокрема, існувала домовленість, згідно з якою до обіду з дітьми мала перебувати їхня хрещена мати — ОСОБА_6 , а після обіду її мала замінити свекруха відповідача.

Ситуація, викладена в позовній заяві, стала наслідком збігу обставин та недбалості саме довірених осіб, а не відповідача, оскільки у визначений день свекруха з невідомих причин не з`явилася для нагляду за дітьми, а ОСОБА_6 , просто пішла з будинку після обіду, фактично залишивши малолітніх дітей самих та не дочекавшись появи свекрухи чи повернення ОСОБА_11 . Тобто, саме дії (бездіяльність) сторонніх осіб, на яких ОСОБА_12 покладалася, призвели до того, що діти залишилися без нагляду.

ОСОБА_1 ніколи свідомо не кидала своїх дітей, не мала наміру залишати їх у небезпеці та не надавала жодної згоди ОСОБА_6 на вилучення дітей з постійного місця проживання.

Твердження позивача про нібито дводенну відсутність ОСОБА_11 за місцем проживання ґрунтуються виключно на повідомленні ОСОБА_6 . В матеріалах справи відсутні будь-які акти, рапорти поліції чи інші документи, які б фактично фіксували такий тривалий період відсутності матері за місцем проживання.

Особливе значення для об`єктивного розгляду справи має характеристика з Хомутецької гімназії, в якій навчаються діти. Класний керівник, який щоденно спостерігає за дітьми, відзначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 - охайні, забезпечені шкільним приладдям та виховані, добрі діти, а мати підтримує постійний зв`язок із вчителями та відвідує батьківські збори. Якби в сім`ї дійсно

панувала атмосфера голоду, холоду чи небезпеки, фахівці ліцею першими б зафіксували такі ознаки та ініціювали відповідне реагування, звернувшись до поліції чи служби у справах дітей, чого в даному випадку не відбулося.

Будь-яка небезпечна поведінка матері щодо дітей відсутня. ОСОБА_1 ніколи не поводилася з дітьми жорстоко, намагається дбати про них у міру своїх можливостей. Також вона ніколи не притягалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності, що підтверджує її добропорядність та відсутність схильності до порушення встановлених правових і моральних норм.

Особиста участь ОСОБА_11 у кожному судовому засіданні, залучення професійної правничої допомоги свідчить про її повну зацікавленість у позитивних змінах, спростовує будь-які припущення про її байдужість та є прямим і беззаперечним підтвердженням того, що

ОСОБА_12 виявляє щире бажання змінювати свою поведінку заради дітей.

Просив у задоволенні позовних вимог Брусилівської селищної ради Житомирського

району Житомирської області (орган опіки та піклування) відмовити .

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав наступне.

Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_13 були взяті на облік службою у справах дітей Брусилівської селищної ради 21.10.2025, як такі, що опинились в складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов`язків.

Сім`я ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом у службі із соціальної роботи Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради з березня 2023 року по теперішній час.

Інформація про дану сім`ю надійшла до служби у справах дітей від служби соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради в жовтні 2025. У процесі спілкування з жителями села та безпосередніми сусідами родини, були встановлені непоодинокі факти, що ще під час спільного проживання з чоловіком, ОСОБА_1 зловживала алкогольними напоями, між подружжям відбувались бійки та сварки, а також дуже часто ОСОБА_1 залишала дітей на тривалий час під наглядом чоловіка, фактично перекладаючи на нього основний догляд та відповідальність за виховання дітей, а сама виїздила в невідомому напрямку і додому поверталась лише після того, як в неї закінчувались гроші, які вона забирала із сім`ї. Такі від`їзди могли тривати від декількох днів до тижнів. Виявлені факти свідчать про те, що ОСОБА_1 і раніше, ще до смерті чоловіка, неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо дітей. Зібрана інформація дає підстави стверджувати, що наявні труднощі у виконанні батьківських функцій не є наслідком трагічної загибелі чоловіка, а мали місце і в попередній період спільного проживання подружжя. Таким чином, виявлені обставини свідчать про наявність тривалого характеру неналежного ставлення ОСОБА_1 до виконання батьківських обов`язків, що формувалося ще до зазначеної події.

Навіть якщо і трагічна загибель чоловіка вплинула на емоційний стан матері, то психологічний стан одного з батьків, незалежно від причин його виникнення, не може бути підставою для ігнорування базових потреб дітей або зниження рівня їхнього соціального та правового захисту. Діти не повинні страждати чи залишатися без належного догляду, уваги та підтримки з боку дорослих унаслідок складного емоційного стану матері.

Відповідно до принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, права дітей мають пріоритет над особистими труднощами батьків. Тобто дитина не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді неналежного догляду, відсутності уваги чи нестабільного середовища через стан дорослої особи.

В разі наявності у матері психоемоційних труднощів, вона зобов`язана вживати заходів щодо їх подолання, у тому числі шляхом звернення за відповідною допомогою.

ОСОБА_1 було запропоновано допомогу практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг», яка відвідала ОСОБА_1 07.10.2025 за місцем проживання. ОСОБА_1 із психологом розмовляла неохоче, на контакт йшла формально та без зацікавленості. У подальшому вона зазначила, що не потребує психологічної допомоги та від відповідної підтримки відмовляється. Також ОСОБА_1 була запропонована допомога психолога КУ «Ветеранський Хаб (простір)» Брусилівської селищної ради, яка 15.01.2026 відвідала ОСОБА_1 за місцем проживання. Під час виїзду психологом ОСОБА_1 було надано детальні роз`яснення щодо можливості, у разі виникнення потреби, отримання психологічної допомоги, форм та напрямів такої підтримки, а також поінформовано про доступні ресурси психологічної підтримки. Крім того, запропоновано проведення індивідуальної консультації з психологом, з метою оцінки психоемоційного стану та надання відповідної допомоги, щодо чого сторонами було узгоджено дату і час її проведення.

21.01.2026 ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомила психолога, що не прибуде на заплановану індивідуальну консультацію, а також зазначила, що, на її думку, не потребує взагалі психологічної допомоги, у зв`язку з чим відмовилася від проведення відповідної зустрічі. У ході телефонної розмови були наявні явні ознаки, що можуть свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме: порушення чіткості мовлення, сповільнена реакція та нехарактерна манера спілкування.

ОСОБА_1 18.03.2026 самостійно звернулась до практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» про надання їй психологічної підтримки, у зв`язку з чим їй була надана консультація психолога. Зазначене звернення відбулося безпосередньо за день до судового засідання, призначеного на 20.03.2026. З огляду на часову наближеність цих подій, таке звернення може свідчити не про усвідомлену потребу у психологічній допомозі, стабілізації емоційного стану чи прагнення покращити умови життя та психологічний добробут дітей, скільки про формальний підхід та ймовірний розрахунок на створення позитивного враження в межах судового розгляду.

В ході вищезазначеної консультації була узгоджена наступна дата зустрічі – 20.03.2026 на яку ОСОБА_1 не з`явилась, не попередила про неможливість бути присутньою або про необхідність перенесення визначеної дати. На телефонні дзвінки психолога не відповідала. Така поведінка свідчить про відсутність належної зацікавленості у продовженні психологічної роботи та небажання системно працювати над вирішенням наявних проблем.

Крім того, відсутність попередніх системних звернень за психологічною допомогою, а також небажання активно співпрацювати з психологом, про що зазначалося раніше, додатково вказує на те, що таке звернення не має ознак послідовної роботи над вирішенням наявних проблем. У цьому контексті воно може розцінюватися як ситуативна дія, спрямована на досягнення певного процесуального результату, а не як крок до реального покращення емоційного стану та забезпечення найкращих інтересів дітей.

Фахівцем із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» сім`ї ОСОБА_1 надавався та надається ряд соціальних послуг з урахуванням потреб сім`ї з метою подолання складних життєвих обставин.

Фахівцем неодноразово вживалися заходи, спрямовані на надання практичної допомоги ОСОБА_1 , надавалися рекомендації щодо ведення домашнього господарства, підтримання належного санітарно-гігієнічного стану житла, організації побуту та створення безпечних і належних умов для проживання дітей.

Крім консультативної допомоги, фахівець безпосередньо долучалася до прибирання в будинку, надаючи практичну підтримку та демонструючи необхідні дії для покращення умов проживання.

Однак ОСОБА_1 не бере до уваги надані поради та рекомендації, не виявляє зацікавленості у їх дотриманні та не вживає належних заходів для покращення ситуації. Більше того, у випадках перебування в стані алкогольного сп`яніння вона поводиться агресивно: вживає на адресу фахівця із соціальної роботи нецензурну лексику, ображає її честь і гідність, а також виявляє спроби фізичної агресії, зокрема кидається битися. Така поведінка свідчить про відсутність конструктивної взаємодії, ігнорування наданої допомоги та створює перешкоди для ефективної роботи з сім`єю.

ОСОБА_1 неодноразово пропонувалася допомога в організації та забезпеченні проходження курсу лікування від алкогольної залежності, однак від наданих пропозицій вона категорично відмовлялася. При цьому щоразу висловлювала різні аргументи, зокрема: «покину пити, якщо повернете дітей», «з цією проблемою впораюсь сама». Зазначене свідчить про відсутність усвідомлення необхідності отримання фахової допомоги та небажання вживати реальних заходів для подолання наявної проблеми та необхідності її вирішення в інтересах власного здоров`я та безпеки дітей.

Щодо умов проживання, то дійсно, кожна особа має право розпоряджатися своїм житловим простором на власний розсуд, визначати порядок його використання, облаштування та організації побуту. Це право є складовою права на приватність та недоторканність житла. Водночас зазначене право не є абсолютним і має здійснюватися з урахуванням інтересів інших осіб, насамперед малолітніх дітей, які проживають у цьому житловому просторі. У випадку, коли в житлі перебувають діти, ключовим критерієм є забезпечення їхніх найкращих інтересів, безпеки, належних санітарно-гігієнічних умов, а також створення середовища, сприятливого для фізичного, емоційного та психологічного розвитку.

Отже, реалізація права на розпорядження житловим простором не може суперечити обов`язку батьків забезпечувати належні умови проживання дітей. Навіть за умови особистих уподобань чи стилю життя дорослих, житлові умови повинні відповідати мінімальним вимогам безпеки, чистоти, порядку та придатності для виховання дітей.

Тягар утримання приватного житлового будинку, зокрема у сільській місцевості, не може розглядатися як обставина, що виправдовує неналежні умови проживання дітей або впливає на їх забезпечення. Організація побуту, догляд за житлом та підтримання його в належному стані є обов`язком осіб, які в ньому проживають. Таким чином складність утримання житла не звільняють матір від першочергового обов`язку забезпечувати належні, безпечні та гідні умови

проживання для дітей.

ОСОБА_1 жодного разу не висувалося вимог щодо обов`язкового негайного проведення капітального чи поточного ремонту житлового будинку. Зауваження з боку фахівця та працівників служби у справах дітей стосувалися виключно забезпечення дітям належних умов проживання в частині елементарного порядку та санітарного стану житлового приміщення.

Зокрема, наголошувалося на необхідності підтримання чистоти, своєчасного прибирання, упорядкування побутових речей та створення базових умов, придатних для безпечного перебування дітей у житлі. Такі вимоги не виходили за межі мінімальних стандартів належного утримання житла та не були пов`язані з необхідністю значних фінансових витрат або проведення ремонтних робіт.

Акти обстеження умов проживання, складені уповноваженими посадовими особами служби у справах дітей, є офіційними документами, складеними в межах наданих повноважень та відповідно до встановленого порядку. Такі акти містять опис фактичного стану житлово-побутових умов, зафіксований безпосередньо під час обстеження, та мають доказове значення незалежно від наявності чи відсутності фотододатків.

Працівники служби у справах дітей діють у межах службових повноважень, а їхні висновки ґрунтуються на безпосередньому огляді житла, спілкуванні з членами сім`ї та аналізі фактичних умов проживання дітей.

Щодо залишення дітей, то на момент події, обставини якої викладені в позовній заяві щодо залишення дітей на тривалий час у неотоплюваному будинку, ОСОБА_1 не була працевлаштована. Інформація, зазначена у відзиві про її роботу на Брусилівському маслозаводі в цей період, не відповідає дійсності. Насправді ОСОБА_1 працювала на Брусилівському маслозаводі лише протягом короткого часу і ще до загибелі чоловіка. Також надана інформація ОСОБА_1 щодо усних домовленостей укладених між нею, ОСОБА_6 та сусідкою щодо догляду за малолітніми дітьми не відповідають дійсності так, як обоє жінок не підтверджують дану інформацію.

У відзиві зазначено про відсутність згоди ОСОБА_1 на вилучення дітей ОСОБА_6 з постійного місця проживання. Водночас, зважаючи на температурний стан у будинку, відсутність продуктів харчування, а також фізичний стан дітей на момент їх виявлення, слід констатувати, що ситуація становила реальну та безпосередню загрозу їхньому життю та здоров`ю. За таких обставин саме своєчасні та рішучі дії ОСОБА_6 , яка оперативно відреагувала на отриману інформацію, дали змогу запобігти настанню тяжких наслідків. Її втручання було обумовлене необхідністю негайного захисту дітей та фактично врятувало їм життя, оскільки подальше перебування в зазначених умовах могло призвести до критичного погіршення їх стану.

У ході розмов із дітьми було встановлено, що мати часто залишала їх самих без нагляду на тривалий період. ОСОБА_1 систематично застосовувала до дітей елементи психологічного тиску та маніпуляцій. Зокрема, діти повідомляли, що їм неодноразово висловлювалися застереження у формі залякувань про те, що у випадку розголошення будь-якої інформації про те, що відбувається вдома, їх заберуть до інтернатного закладу або вона їм «вирве язики».

Також діти повідомляли, що у випадках, коли вони не погоджувалися виконувати певні дії або висловлювали небажання щось робити, мати застосовувала емоційний тиск, використовуючи маніпулятивні висловлювання на кшталт «ви хочете, щоб мама померла», «я повішусь» або «я втоплюсь». Такі фрази створювали у дітей почуття провини, страху та емоційного напруження, змушуючи їх діяти не з власного бажання, а під впливом психологічного тиску. Такі ж маніпулятивні моделі поведінки мати застосовує не лише щодо дітей, але й щодо дорослих у разі висловлення їй будь-яких зауважень або критичних оцінок.

У своєму висновку психолог зазначає, що на початку роботи у дітей спостерігались окремі прояви тривожності страхів, невпевненості, а також ознаки пережитого психотравматичного досвіду саме пов`язаного з неналежними умовами проживання, недостатнім задоволенням базових потреб та емоційної нестабільності у середовищі, а саме в якому вони проживали з матір`ю. Висловлювання дітей за результатами діагностичних методик вказували на наявність ризиків жорстокого поводження. Наявна позитивна динаміка в процесі. Діти почали вільніше висловлювати свої думки, емоції та потреби, з`явився інтерес до діяльності, позитивні емоційні

реакції. На сьогоднішній день діти демонструють стабільний позитивний психоемоційний стан. При бесідах з психологом діти неодноразово висловлювали категоричне небажання повертатися до матері, що пов`язують із негативним моментами спільного проживання з нею. Діти тепло відгукуються тільки про батька, згадують приємні моменти, проведені разом із ним, та зовсім не згадують про його смерть.

В бесідах з дітьми та ОСОБА_6 встановлено, що вони не бажають зустрічатися з матір`ю та навіть розмовляти з нею по телефону, бояться повернення їх до матері. За час перебування дітей у сім`ї ОСОБА_14 мати жодного разу не надала матеріальної допомоги та не брала участі в їх утриманні, попри зазначені у відзиві твердження про її працевлаштування та нібито вжиті заходи для фінансового забезпечення родини. Фактичних підтверджень будь-якої матеріальної участі з боку ОСОБА_1 у забезпеченні потреб дітей за вказаний період не встановлено.

Щодо бажання матері змінювати свою поведінку заради дітей: ОСОБА_1 15.01.2026 власноручно написала заяву про те, що вона не заперечує щодо тимчасового проживання її дітей у ОСОБА_6 до моменту вирішення нею побутових проблем та проблем з опаленням. При цьому ОСОБА_1 було звернуто увагу на створення нею в будинку для дітей належних умов проживання, а саме провести прибирання та забезпечити дітям належні санітарно-гігієнічні умови в будинку, закупити дрова для опалення будинку, купити теплі ковдри для дітей.

Звертаємо увагу, що за період від 15.01.2026 до 04.02.2026 ОСОБА_1 були куплені лише ковдри. За тиждень до засідання комісії з питань захисту прав дітей, яке мало відбутися 04.02.2026, ОСОБА_1 була попереджена, про те, що протягом цього тижня до неї має приїхати комісія для перевірки створених нею умов для можливості повернення дітей додому.

Відвідавши будинок ОСОБА_1 30.01.2026, було встановлено, що в будинку брудно, стоять відра із сміттям та миски із брудною водою, які зі слів фахівця із соціальної роботи були залишені після незавершеного прибирання ще з 12.01.2026. За зовнішніми ознаками ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

В суді представник позивача позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та запереченні на відзив, доповнила тим, що з того часу, як діти проживають у сім"ї ОСОБА_15 , відповідачка з дітьми не спілкується, матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Діти не хочуть повертатися до матері,не хочуть з нею спілкуватися, не вірять їй. Одного разу діти їхали до школи, то з ними разом в автобусі їхала відповідачка, але до дітей вона не підійшла, а відвернулася; діти повідомили, що від неї був сильний запах алкоголю. Діти бояться, що відповідачка віддасть їх в інтернат, так як вона постійно їм про це казала.

В суді відповідачка ОСОБА_1 та її представник- адвокат Бойко , позовні вимоги не визнали, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.Вказали, що ОСОБА_1 пройшла курс лікування від алкогольної залежності, що підтверджується довідкою. Отримавши грошові виплати у зв"язку зі смертю чоловіка, придбала будинок, де наявні умови для належного проживання дітей. Вона бажає, щоб діти проживали з нею і робить для цього все можливе.

ОСОБА_1 додатково пояснила, що діти проживають в сім"ї ОСОБА_15 , але з нею спілкуватися не хочуть. Один раз їхала з ними в автобусі, але вони від неї відвернулися і вона до них не підходила. Вважає, що на дітей впливає ОСОБА_15 і тому діти не хочуть з нею спілкуватися. Вважає, що дітей необхідно помістити до інтернатного закладу і тоді вони захочуть з нею спілкуватися. На роботу вона ще не влаштувалася, але має намір влаштуватися на роботу у місті Києві. Просила відмовити в задоволенні позову та повернути їй дітей.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Батько дітей ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що сім`я ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом у службі із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради з березня 2023 року по теперішній час.

Інформація про дану сім`ю надійшла до служби у справах дітей Брусилівської селищної ради від служби соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради в жовтні 2025, так як було встановлено ( спілкування з жителями села, сусідами родини) непоодинокі факти, що ще під час спільного проживання з чоловіком, ОСОБА_1 зловживала алкогольними напоями, між подружжям відбувались бійки та сварки, а також дуже часто ОСОБА_1 залишала дітей на тривалий час під наглядом чоловіка, фактично перекладаючи на нього основний догляд та відповідальність за виховання дітей, а сама виїздила в невідомому напрямку і додому поверталась лише після того, як в неї закінчувались гроші, які вона забирала із сім`ї. Такі від`їзди могли тривати від декількох днів до тижнів. Виявлені факти свідчили про те, що ОСОБА_1 і раніше, ще до смерті чоловіка, неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо дітей. Наявні труднощі у виконанні батьківських функцій не є наслідком трагічної загибелі чоловіка, а мали місце і в попередній період спільного проживання подружжя. Виявлені обставини свідчать про наявність тривалого характеру неналежного ставлення ОСОБА_1 до виконання батьківських обов`язків, що формувалося ще до зазначеної події.

З актів обстеження умов проживання від 07.10.2025, 15.01.2026, 30.01.2026 слідує, що було проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 , де проживає відповідачка та її малолітні діти - ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , та встановлено, що будинок старий, але придатний до проживання, в будинку необхідно провести прибирання, багато рідного мотлоху, розкидані речі, брудні та поламані меблі, неприемний запах, в дитячій кімнаті брудні обдерті стіни; ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, рекомендовано ОСОБА_1 забезпечити будинок альтернативними джерелами опалення, купити дрова , провести в будинку косметичний ремонт, придбати теплі ковдри.

З повідомлення КУ "Центр надання соціальних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 21.10.2025 №718 слідує, що ОСОБА_1 , тимчасово не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ,1990 р.н., загинув під час виконання військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 . В результаті горя, яке спіткало ОСОБА_17 - вона перебуває в стані депресії, важко переживає загибель чоловіка, почала вживати спиртні напої, не завжди дотримується санітарно-гігієнічних норм в помешканні. Такий стан матері ОСОБА_1 неналежним чином впливає на розвиток та моральний стан дітей.

Як слідує з листа КУ "Центр надання соціальних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 15.01.2026 № 27, 12.01.2026 від жительки с. Вільшка ОСОБА_6 в телефонному режимі надійшло повідомлення про те, що її кума ОСОБА_1 10.01.2026 залишила своїх малолітніх дітей самих та місце її перебування невідоме. Прийшовши до будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_6 виявила, що діти знаходились в будинку самі, в будинку холодно, брудно. ОСОБА_6 забрала дітей до себе. ОСОБА_1 з`явилася дома лише 12.01.2026. Після того, як ОСОБА_1 натопила в будинку, зварила їсти, то ОСОБА_6 повернула дітей додому.

Відповідно до консультативного висновку практичного психолога " ОСОБА_18 (простр) Брусилівської селищної ради ОСОБА_19 , згідно візиту комісії 15 січня 2026 року до родини ОСОБА_20 було зроблено такі спостереження. На контакт пані ОСОБА_9 йшла неохоче, проявляла ознаки агресії та байдужості, маніпулятивної поведінки. Було проведено огляд приміщення та консультаційну бесіду. Були надані рекомендації щодо покращення утримання дітей та прохання відвідати психолога ОСОБА_21 для діагностики та побудовитривалої терапії та підтримки. До відома пані ОСОБА_9 було доведено наслідки її бездіяльності щодо рекомендацій на законодавчому рівні і акцентовано на відкритості громади до допомоги родині. Була призначена зустріч з практичним психологом ОСОБА_21 на 21 січня 2026 року, яку пані ОСОБА_9 не відвідала.

З акту обстеження умов проживання від 01.04.2026 слідує, що проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_12 , та встановлено, що під час здійснення обстеження умов проживання з метою встановлення можливості повернення дітей, ОСОБА_1 було завчасно повідомлено про запланований визіт працівників ССД, проте ОСОБА_1 в будинок не пустила працівників, хоча було видно, що хтось перебуває в будинку, та на телефонні дзвінки не відповіла.

З узагальненого висновку практичного психолога служби соціальної роботи КУ "Центр надання соціальних послуг" Брусилівської селищної ради за результатами роботи з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ,2016 р.н., та ОСОБА_2 ,2018 р.н., слідує, що у результаті проведеної роботи спостерігається виражена позитивна динаміка психоемоційного стану дітей та успішна адаптація до нових умов проживання. Прояви тривожності, страхів та емоційної напружності значно зменшилися. Діти потребують подальшої психологічної підтримки з метою закріплення позитивних змін та повноцінного опрацювання пережитого досвіду.

З психологічного висновку практичного психолога КУ "Центр надання соціальних послуг" Брусилівської селищної ради від 02.06.2026 за результатами проведення індивідуальних психологічних консультацій та спостереження за малолітніми дітьми ОСОБА_3 ,2016 р.н., та ОСОБА_2 ,2018 р.н., слідує, що на момент обстеження психоемоційний стан дітей є стабільним, спостерігається позитивна динаміка розвитку та успішна адаптація до нових умов проживання. Повернення дітей до умов, які асоціюються у них з небезпекою, стахом та негативним життєвим досвідом може привести до погіршення їхнього психоемоційного стану, підвищення рівня тривожності та повторної психологічної травматизації. Діти бояться та не бажають повернення до біологічної матері. Контакт з нею викликає у них страх, тривогу та емоційне напруження. У дітей сформоване стійке відчуття безпеки та емоційної захищеності в нинішному сімейному середивищі.

З інформації за результатами спостереження під час проведення консультації незалежним психологом ОСОБА_22 в червні 2026 року слідує, що малолітні діти ОСОБА_3 ,2016 р.н., та ОСОБА_2 ,2018 р.н., категорично відмовляються від спілкування із своєю матір`ю ОСОБА_1 та не хочуть повертатися до неї, діти повідомили, що мама раніше їм погрожувала , що віддасть їх до інтернатного закладу.

Відповідно до витягу з протоколу №133 засідання комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Брусилівської селищної ради від 03.02.2026 , вирішено прийняти рішення про негайне відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з виникненням обставин, що вимагають оперативного вжиття заходів в інтересах малолітніх дітей.

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Брусилівської селищної ради Житомирської області від 04.02.2026 №3709 про доцільність відібрання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від матері ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Брусилівської селищної ради вважає за доцільне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав з подальшим тимчасовим влаштуванням дітей у безпечне середовище, визначене відповідно до чинного законодавства.

В суді за клопотання м сторони позивача були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_23 в суді показала, що вона знає відповідачку з того часу, як вона приїхала жити до них в с. Вільшка, більше 10 років. Спочатку вона поводилась нормально, а потім стала вести себе агресивно, навіть застосовувала фізичну силу. Дітьми опікувався чоловік, коли ще був живий. ОСОБА_17 та її чоловік вживали алкогольні напої. ОСОБА_17 часто відлучалася з сім"ї, кудись їздила. Після смерті чоловіка ОСОБА_17 часто залишала дітей одних вдома, деколи просила її приглянути за ними. В будинку часто був безлад. В січні цього року, коли був сильний мороз, вона зайшла на подвір"я до ОСОБА_17 , але нікого не було, зайшла до будинку, де був безлад і дуже холодно, побачила, що ОСОБА_9 не має, а діти були самі, вони були голодні і дуже змерзли. Вона зателефонувала ОСОБА_15 і розповіла, що діти одні, змерзші і голодні. Після чого приїхала ОСОБА_15 і забрала дітей. ОСОБА_17 часто залишала дітей одних і не піклувалася про них. Дітей забрали, бо ОСОБА_9 про них не піклувалася.

Свідок ОСОБА_6 в суді показала, що ОСОБА_17 знає давно, близько 12 років. Її донька ОСОБА_7 є її похресниця. ОСОБА_17 завжди , з моменту знайомства, постійно вживала алкоголь. Вона не займалася своїми дітьми, її інтересували лише алкоголь і чоловіки. Коли загинув її чоловік , то її потяг до алкоголю та чоловіків не змінився. Вона завжди допомогала ОСОБА_17 , давала їй багато шансів змінитися та змінити своє ставлення до дітей, але ОСОБА_9 тільки обіцяла , але завжди обманювала. В січні цього року, коли був сильний мороз, то їй зателефонувала ОСОБА_24 і повідомила, що ОСОБА_17 залишила дітей в холодній хаті і вже другий день не появляється, діти голодні і замерзають. Коли вона зразу приїхала до будинку ОСОБА_17 то , зайшовши в хату, побачила, що там дуже холодно, вода в відрі замерзла, в хаті був повний безлад, їжі не було. Вони ледь знайшли дітей, які були вдягненні і лежали на кроваті, накрившись мотлохом. Діти ледь реагували на них, бо дуже сильно змерзли і хотіли їсти. Вона забрала дітей до себе додому, відігріла та накормила. Зателефонувала ОСОБА_17 і запитала, де вона і чому залишила дітей одних в такий мороз в неопалюваній хаті. З розмови з ОСОБА_17 зрозуміла, що та в стані сп"яніння. Наступного дня ОСОБА_17 появилася. Коли вона натопила в хаті і зварила їсти, то вона віддала їй дітей. Після того, ОСОБА_17 знов запила і дітьми не піклувалася, то служба у справах дітей зі згоди ОСОБА_9 передала їй дітей. На теперішній час діти проживають у її сім"ї, ходять до школи, відвідують гуртки. Коли бачать свою матір, то не хочуть з нею спілкуватися, бо від неї чутно перегар. Діти не хочуть повертатися до матері, вони кажуть, що мати їх хоче віддати в інтернат, вони її бояться. Діти ситі та доглянуті. ОСОБА_17 продовжує вживати алкоголь.

Свідок ОСОБА_25 в суді показав, що проживає в с. Вільшка і близько 12 років знає відповідачку. Нічого хорошого про неї сказати не може. Вона неодноразово залишала дітей самих, зловживає алкоголем. Останній раз бачив її декілька місяців назад. Йому від мешканців села відомо, що в лютий мороз ( більше 20 градусів) вона залишила дітей одних в холодній хаті на декілька днів, і якби не сусіди, то діти б замерзли. Вважає, що ОСОБА_9 не достойна виховувати дітей.

Свідок ОСОБА_26 в суді показав, що ОСОБА_17 знає давно, коли ще був живий її чоловік. Він завжди їй допомагав, коли вона просила. Неодноразово розпивав з нею спиртні напої. Вона неодноразово їздила в стані алкогольного сп"яніння на автомобілі з дітьми. Вона часто погрожувала суїцидом, все це було при дітях. Для дітей вона не створила нормальних умов,в будинку завжди було брудно. Йому відомо, що діти перебувають у ОСОБА_15 , так як ОСОБА_17 залишила їх в мороз одних у будинку і декілька днів не появлялася.

Свідок ОСОБА_27 в суді показав, що живе поруч з ОСОБА_17 в с. Вільшка. Часто чула сварки з її будинку, раніше і поліція приїздила. Чи вживає спиртні напої зараз ОСОБА_17 пояснити не змогла, так як давно її не бачила.

Свідок ОСОБА_28 в суді пояснила, що вона працює в соціальній службі і їй дуже важко було працювати з цією сім"єю. Коли був живий чоловік ОСОБА_17 , то він ще якось тримав сім"ю. Після смерті чоловіка, ОСОБА_17 змінилася в гіршу сторону, вона не йде на контакт з працівниками соціальної служби, від неї постійно відчувається запах алкоголю, вона проявляє агресію. 12 січня 2026 року вона залишила дітей одних в будинку, був сильний мороз( -20). Вона виїзджала до будинку ОСОБА_17 і бачила, що в будинку було дуже холодно, вода в відрі замерзла, в будинку був повний безлад, брудно, що там неможливо було знаходитися, не було їжі. 14 січня вона зі старостою села поїхали до ОСОБА_17 , щоб поговорити, але ОСОБА_17 проявляла агресію, погрожувала в присутності дітей суїцидом і не хотіла нікого слухати.

Свідок ОСОБА_29 в суді показала, що знає сім"ю ОСОБА_17 , так як живе в с. Вільшка. Коли ОСОБА_9 твереза, то вона нормально відносилася до дітей, а коли п"яна,а це бувало часто, то вона сильно кричала на дітей. Коли були гроші ( від продажу землі), то вона забрала гроші і поїхала в Житомир, дітей залишила на чоловіка. Коли гроші прогуляла,то через декілька тижнів повернулася. Коли був ще живий чоловік ОСОБА_17 , то вони часто вживали спиртні напої та билися. До них приїдзжала неодноразово поліція.

Допитана в суді свідок ОСОБА_30 показала, що вона є староста с. Вільшка. Родину ОСОБА_5 знає давно, так як ОСОБА_4 - корінний мешканець села. Марію знає близько 12 років. За цей період неодноразово відвідувала цю сім"ю. При відвідуванні сім"ї ОСОБА_9 завжди була нетвереза, в будинку був безлад. Діти були налякані, голодні , вони ніколи не могли сказати, що вони їли і коли. Діти боялися матері. Вона неодноразово приїзджала з працівниками соціальної служби, але ОСОБА_9 двері їм не відчиняла. ОСОБА_9 і до смерті чоловіка, не сильно опікувалася дітьми, а після його смерті взагалі , їй здається, перестала ними опікуватися. Діти зараз перебувають в сім"ї ОСОБА_31 . Вона періодично з ними спілкується. Діти змінилися, вони нагодовані, відкриті і щасливі, добре в школі навчаються і не хочуть повертатися до матері. Просили не повертати їх до матері.

Частиною другою статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, права дітей мають пріоритет над особистими труднощами батьків. Тобто дитина не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді неналежного догляду, відсутності уваги чи нестабільного середовища через стан дорослої особи.

В разі наявності у матері психоемоційних труднощів, вона зобов`язана вживати заходів щодо їх подолання, у тому числі шляхом звернення за відповідною допомогою.

Як встановлено судом, виконання батьківських обов`язків з боку матері щодо дітей мали характер важких умов життя та скрутного матеріального становища.

Судом встановлено, що відповідачка проживала в умовах, які є непридатними для проживання дітей, мала скрутне матеріальне становище, не працювала, зловживала спиртними напоями та неодноразово залишала дітей одних залишила в небезпеці.

Під час розгляду справи відповідачка придбала житло, що підтверджується договором купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 01.06.2026 та витягами з Державного реєстру речових прав від 01.06.2026, про те, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером:1825084800:01:002:0057 за вищевказаною адресою.

З акту обстеження умов проживання від 06.06.2026 слідує, що було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 ,1992 р.н., за адресою АДРЕСА_3 , та встановлено, що в будинку опалення пічне, природній газ, водопостачання є, будинок умебльований та є необхідна побутова техніка, у будинку чисто. на час обстеження будинку відсутні речі для дітей, одяг, взуття. іграшки, але зі слів матері ОСОБА_1 все буде коли діти приїдуть.

З інформації директора КНП "Брусилівська лікарня" слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка с. Вільшка, 14.04.2026 року звернулася за медичною допомогою до лікаря нарколога КНП "Брусилівська лікарня". Дана особа була скерована до КНП "ОМСЦПЗ" для уточнення діагнозу, лікування та рекомендації. На час огляду ОСОБА_1 психічних розладів не виявляє.

З довідки , виданої клінікою відновлювальної медицини ОСОБА_32 , від 13.05.2026 року слідує, що ОСОБА_1 ,1992р.н., пройшла методику кодування від алкогольної залежності на строк 1 рік.

Таким чином, вбачається, що відповідачка зробила певні дії, які вказують на те, що вона намагається створити умови для повернення дітей.

Суд звертає увагу на те, що лише цих дій недостатньо для повернення дітей. Судом надавався відповідачці час для налагодження стосунків з її дітьми, але діти не бажають повернення до своєї біологічної матері , бояться її та її погроз помістити їх до інтернатного закладу.

Згідно ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу (ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва) , а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав, суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У даній справі підставою для відібрання неповнолітніх дітей від матері без позбавлення її батьківських прав є встановлені судом обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків.

Суд вважає, що у даному випадку відібрання дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав сприятиме захисту інтересів дітей, які потребують першочергового захисту, належного піклування та виховання.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.

Згідно з вимогами ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та за наявності позитивних змін ініціювати питання повернення дітей.

Частиною 4 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини в батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини - аліменти, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Як передбачено ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися на дитину, визначається судом.

Чинним законодавством України передбачено, що мінімальний розмір аліментів становить на одну дитину - 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В порядку, визначеному п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі ст.ст. 150-152, 155, 164, 170, 180, 181-184, 193 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12- 13, 76-81, 141, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2026 року до досягнення кожною дитиною повноліття, на рахунок опікуна, який буде призначений після набуття дітьми статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах стягнення аліментів за один місяць.

Передати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області для визначення подальшої форми влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривну 20 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Лівочка