Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №274/5648/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5648/26

Провадження №1-кп/0274/821/26

ВИРОК

Іменем України

13.08.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026065480000157 від 09.07.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 12.12.2025 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст.337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 5100 грн, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.05.2026 покарання у виді несплаченої суми штрафу в розмірі 5100 грн замінено на громадські роботи строком 240 год;

- 18.05.2026 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 337, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 13600 грн,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області відповідно до вимог ст. ст. 36, 291, 301, 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026065480000157 від 09.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, із клопотанням прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та заявами учасників кримінального провадження про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання учасників кримінального провадження про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Так, обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додані: реєстр матеріалів досудового розслідування, внесеного за №12026065480000157 від 09.07.2026, розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_3 , розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування захисником ОСОБА_5 , письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, матеріали досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд вважає за можливе розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області від 12.12.2025 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт.

15.05.2026 ОСОБА_3 , був поставлений на облік в Бердичівському районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області.

18.05.2026 засудженому ОСОБА_3 були роз`яснені права та обов`язки пов`язані з відбуванням покарання, також він був попереджений про те, що у разі ухилення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 389 КК України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. А також останньому було роз`яснено, що згідно ст. 37 КВК України він зобов`язаний додержуватися встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, працювати на визначеному об`єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації не виїжджати за межі України. Крім цього, ОСОБА_3 роз`яснено, щодо поважними причинами неявки до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк визначаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені, про що від засудженого ОСОБА_3 було відібрано письмову підписку та заповнено анкету.

В той же день 18.05.2026 засудженому ОСОБА_3 було видано направлення (вих. № 1712/33/3/1-26 від 18.05.2026 року), відповідно до якого останній повинен приступити до відбуття покарання у виді громадських робіт строком 240 годин з 19.05.2026 року та прибути для відбуття покарання у виді громадських робіт до КП "Комбінат Комунальних Підприємств міста Бердичева" за адресою: м. Бердичів, Площа Соборна, 24 Житомирської області. Проте, у встановлений день ОСОБА_3 для відбування призначеного вироком суду покарання до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Бердичева» не прибув, не маючи на те поважних причин. Тому, за допущене порушення порядку та умов відбування покарання, 29.05.2026 та 25.06.2026 провідним інспектором Бердичівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області на підставі ст. 40 КВК України ОСОБА_3 письмово попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України.

Однак, ОСОБА_3 , ігноруючи застосовані попередження, щодо відбування покарання у виді громадських робіт, не з`явився до КП «ККП м. Бердичева» та не маючи на те поважних причин не приступив до відпрацювання покарання.

Враховуючи вище викладене, засуджений ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, обов`язками засудженої особи, а також будучи неодноразово письмово попереджений про наслідки ухилення від відбування цього виду покарання, зокрема з можливістю бути притягнутим за такі дії до кримінальної відповідальності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи необхідність відбування призначеного йому судом покарання у виді громадських робіт, при цьому маючи реальну можливість його відбувати, з метою ухилення від відбування покарання жодного разу не з`являвся на відбування громадських робіт, чим допустив систематичне невиконання покладених на нього обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, невихід на громадські роботи більше двох разів протягом місяця.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального проступку за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та умисні дії його кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони. На обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Неодружений, офіційно не працевлаштований.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків.

Згідно зі ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.389 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 травня 2026 року визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу 13600 грн.

Нове кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вказаного вироку, але до повного відбуття призначеного вироком покарання.

За цих обставин остаточне покарання ОСОБА_3 має бути обрано за правилами ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, слід повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2026, та остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки та штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 гривень.

Саме це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600 грн, слід виконувати самостійно.

Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання повністю приєднати покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2026 у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600 грн, визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 13600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 13600 грн, виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1