Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №158/2425/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2425/26

Провадження № 1-кп/0158/158/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12026030590000192 від 05.04.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ківерці Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2015 року за ч. 3 ст. 149 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі; звільненого 14.06.2019 по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому місці (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, тобто розуміючи суспільно небезпечний характер своїх, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", що затверджена наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, із уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, яка згідно висновку експерта відноситься до бойових припасів.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання боєприпасів, діючи умисно, всупереч вищевказаній інструкції, незаконно переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу вказаний бойовий припас за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення працівниками поліції, а саме до 05 квітня 2026 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Пояснив, що злочинного умислу на використання гранати не переслідував. Перебуваючи у зоні бойових дій, під час несення військової служби знайшов у лісі вказаний вибуховий пристрій, який в подальшому перевіз до місця свого проживання, де зберігав як сувенір. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке хоча відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, водночас від його вчинення суспільно-небезпечних наслідків не настало; особу винного, який хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, водночас як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду вину у вчиненому визнав, наміру використовувати вибуховий предмет у злочинних діях не мав; є діючим військовослужбовцем, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєного ним протиправного діяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд також бере до уваги дані досудової доповіді, якою ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як середній; зроблений висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Заслухавши думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому реальну міру покарання; обвинуваченого, який в судових дебатах так і в останньому слові просив суд суворо його не карати, захисника, яка просила призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело. Зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області в рамках даного кримінального провадження від 09.04.2026 року - скасувати.

Питання про речові докази та судові витрати вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Цивільний позов не пред`являвся.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, застосований ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.05.2026 закінчився 28.06.2026. Підстави для повторного застосування запобіжного заходу – відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області в рамках даного кримінального провадження від 09.04.2026 року - скасувати.

Речові докази: одорологічний слід, змиви ПЖР з корпусу предмету зовні схожого на корпус ручної оборонно-осколкової гранати «Ф1», змиви ПЖР з металевого предмету зовні схожого на запал типу УЗРГМ, сліди пальців рук, з корпусу предмету зовні схожого на корпус ручної оборонно-осколкової гранати «Ф1», залишки оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та початкові упаковки, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№1 (м. Ківерці) Луцького РУП - знищити.

- планшет марки «XIAOMI» с\н 71732106NQ00301, мобільний телефон марки «REDMI», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП№1 (м. Ківерці) Луцького РУП - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати у справі, пов`язані із залученням експерта для проведення судової вибухово-технічної та дактилоскопічної експертиз в розмірі 7416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 48 коп.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1