Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №320/50160/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/50160/24 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): ОСОБА_1 ;

від відповідача: Дубаневич О.З.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідок, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати абзаци 1 та 2 пункту 4.1 розділу IV "Висновки" Довідки Національного агенства з питань запобігання корупції № 262/24 від 12.07.2024;

- визнати протиправним та скасувати абзаци 1 та 2 пункту 4.1 розділу ІV "Висновки" Довідки Національного агенства з питань запобігання корупції № 285/24 від 19.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження в частині позовних вимог у справі № 320/50160/24 задоволено. Закрито провадження в адміністративній №320/50160/24 за позовом ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції в частині визнання протиправним та скасування абзацу 1 та 2 пункту 4.1 розділу ІV "Висновки" Довідки Національного агенства з питань запобігання корупції № 285/24 від 19.07.2024.

Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позивачем, через свого представника (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року та 28 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідок та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, продовживши строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

28 листопада 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Національного агентства з питань запобігання корупції.

23 лютого 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від Національного агентства з питань запобігання корупції.

16 квітня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (згідно з п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України).

09 червня 2026 року в судовому засіданні представник позивача повторно звернулась до суду з клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження по справі №320/50160/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідок до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №420/3078/25, яка передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

20 липня 2026 року представник позивача звернувся з клопотанням про поновлення провадження, посилаючись на набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №420/3078/25.

Повістками про виклик від 29 липня 2026 року сторін було повідомлено дату наступного судового засідання - 11 серпня 2026 року.

11 серпня 2026 року, за участю представників сторін, судом було винесено на обговорення питання щодо поновлення провадження по справі №320/50160/24.

Заслухавши думку учасників, суд, порадившись на місці, протокольною ухвалою поновив провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування довідок та продовжив розгляд справи.

Представники сторін, беручи участь у судовому засіданні, підтримали обрані правові позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року задоволено клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції та закрито провадження у справі № 320/50160/24 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування абзаців першого та другого пункту 4.1 розділу IV «Висновки» довідки НАЗК № 285/24 від 19 липня 2024 року, складеної за результатами повної перевірки декларації позивача, з огляду на те, що за результатами цієї перевірки НАЗК встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 КК України, а відповідні матеріали стали підставою для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке на час постановлення ухвали тривало; застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 520/25012/21, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності незавершеного кримінального провадження довідка НАЗК або її окремі положення не можуть бути самостійним предметом розгляду в адміністративному судочинстві, оскільки оцінка достовірності встановлених у ній обставин та правомірності дій суб`єкта декларування належить до предмета доказування у відповідному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим дійшов висновку про неналежність цього спору до юрисдикції адміністративного суду та закрив провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).

Відповідно до статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК, Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з пунктом 7-1 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

За змістом частини першої статті 51-3 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Отже, повна перевірка декларації є самостійною контрольною процедурою, у межах якої НАЗК, реалізуючи надані йому законом владно-управлінські повноваження, збирає, аналізує та оцінює інформацію щодо суб`єкта декларування, встановлює відповідні обставини та формує висновки щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Результати такої перевірки оформлюються довідкою про результати проведення повної перевірки декларації, порядок складення та зміст якої визначено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 (далі - Порядок № 26/21).

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 26/21 така довідка містить, зокрема, відомості про виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, відповідне обґрунтування, посилання на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування та висновок за результатами повної перевірки.

Таким чином, складення довідки є завершенням окремої процедури здійснення НАЗК публічно-владних контрольних повноважень, а сама довідка містить індивідуалізовані висновки щодо конкретного суб`єкта декларування та результатів перевірки саме його декларації.

За визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації відповідає наведеним ознакам індивідуального акта, оскільки складається суб`єктом владних повноважень на виконання визначених законом владних управлінських функцій, стосується конкретного суб`єкта декларування, містить індивідуалізовані висновки щодо нього та є результатом реалізації НАЗК самостійної контрольної процедури.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який у низці справ визнавав довідку НАЗК за результатами повної перевірки декларації рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, що може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства.

При цьому колегія суддів звертає увагу на положення частини четвертої статті 51-1 Закону № 1700-VII, відповідно до якої проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їх результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Зміст наведеної норми свідчить про самостійність відповідних правовідносин та правових наслідків їх реалізації. Проведення кримінального провадження не поглинає результати контрольної діяльності НАЗК та не змінює правової природи рішення, прийнятого цим органом у межах його публічно-владних повноважень.

Так само виникнення правовідносин щодо притягнення особи до кримінальної чи адміністративної відповідальності не припиняє та не замінює правовідносин, що виникли між НАЗК та суб`єктом декларування у зв`язку із проведенням повної перевірки декларації та складенням за її результатами відповідної довідки.

Так, у межах адміністративного судочинства підлягає перевірці законність рішення НАЗК, прийнятого внаслідок здійснення ним контрольних повноважень, тоді як у межах кримінального провадження вирішуються питання щодо наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, її винуватості та інших обставин, визначених кримінальним процесуальним законом. За таких обставин підстав для ототожнення зазначених предметів судового розгляду та висновку про конкуренцію відповідних юрисдикцій немає.

Колегія суддів також налогошує, що у постанові від 03 липня 2026 року у справі № 420/3078/25 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, дослідивши попередні правові висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 23 листопада 2023 року у справі № 520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі № 160/30949/24, дійшла висновку про необхідність відступу від них.

Верховний Суд у справі № 420/3078/25 сформулював, зокрема, правовий висновок про те, що складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації довідка є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю та має ознаки індивідуального акта у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.

При цьому сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних із результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації та складенням відповідної довідки, не змінює правової природи такої довідки та не позбавляє її статусу індивідуального акта суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд також зазначив, що межами розгляду такого спору в адміністративному суді є з`ясування правомірності дій (рішень) НАЗК при реалізації ним владних управлінських функцій та відповідності довідки за результатами повної перевірки декларації критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Отже, з урахуванням актуального висновку Верховного Суду у справі № 420/3078/25, наявність кримінального провадження, предметом якого є обставини, встановлені НАЗК під час повної перевірки декларації, сама по собі не є правовою підставою для позбавлення особи можливості оскаржити відповідну довідку в порядку адміністративного судочинства.

Інший підхід фактично призводив би до виключення рішення НАЗК із сфери самостійного судового контролю лише з тієї підстави, що результати його контрольної діяльності стали предметом дослідження в межах кримінального провадження, що не ґрунтується на положеннях КАС України, Закону № 1700-VII чи КПК України.

Відтак висновок суду першої інстанції про те, що продовження кримінального провадження щодо обставин, відображених у спірній довідці НАЗК, унеможливлює її розгляд за правилами адміністративного судочинства, є помилковим.

У цьому контексті колегія суддів враховує приписи частини п`ятої статті 242 КАС України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією НАЗК публічно-владних управлінських функцій та прийняттям за результатами повної перевірки декларації індивідуального акта, який стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача. За своїм предметом та характером такий спір є публічно-правовим і відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України підлягає розгляду адміністративним судом.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, закриваючи провадження в частині позовних вимог на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, неправильно застосував норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про неналежність цього спору до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин оскаржувана ухвала в частині закриття провадження щодо вимог про визнання протиправними та скасування абзаців 1 та 2 пункту 4.1 розділу IV «Висновки» довідки НАЗК № 285/24 від 19 липня 2024 року підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов хибного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а спірна ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2025 року)