Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №580/317/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/317/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (апелянта): не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - заявик) із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України по справі №580/317/23.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що на виконання рішення суду пенсійним органом було розраховано, але не виплачено суму доплати за період з 01.12.2019 до 30.04.2023, яка складає 143734,91грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року заяву задоволено та змінено спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №580/317/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 у розмірі 143734 (сто сорок три тисячі сімсот тридцять чотири) грн 91 коп.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2025, якою змінено спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення на користь позивача нарахованої доплати до пенсії у розмірі 143 734,91 грн, та відмовити у задоволенні відповідної заяви. В обґрунтування відповідач зазначає, що рішення суду від 02.03.2023 ним виконано в частині проведення перерахунку пенсії та нарахування позивачу доплати у зазначеному розмірі, однак її виплата здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів відповідної бюджетної програми та залежить від наявності бюджетного фінансування.

Крім того, відповідач вважає, що зміна способу виконання рішення шляхом стягнення конкретної суми коштів фактично змінює його зміст та виходить за межі резолютивної частини рішення від 02.03.2023, оскільки судом при розгляді справи по суті розмір доплати та обов`язок її стягнення не визначалися. На думку апелянта, такі дії призводять до зміни способу захисту порушеного права та вирішення нового спору. Посилаючись на положення статті 378 КАС України та правові висновки Верховного Суду, відповідач також стверджує про відсутність виняткових обставин, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали виконання судового рішення у визначений ним спосіб. Додатково апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог статті 242 КАС України щодо законності й обґрунтованості судового рішення та зазначає, що суд не надав належної оцінки його доводам.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, продовживши строк розгляду справи на підставі ч. 2 ст.309 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили та причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №580/317/23, позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" №33/44/1-С-2110/08-1637 від 22.01.2022, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 29.08.2025 №8808-8411/С-02/8-2300/25 повідомило ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду у справі №580/317/23 здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в розмірі 143734,91грн., яка включена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Крім того, постановою від 20.06.2023 ВП НОМЕР_2 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. закінчив виконавче провадження відкритого на підставі виконавчого листа №580/317/23 з підстав неможливості виконання рішення суду без участі боржника.

В результаті невиконання рішення суду в повному обсязі, заявник звернувся із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів, порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, у спосіб, визначений законом.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 та статтею 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та інших осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання такого рішення тягне встановлену законом відповідальність.

Отже, обов`язковість судового рішення є конституційною гарантією його виконання та невід`ємною складовою права на судовий захист, у зв`язку з чим рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у визначеному ним порядку.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Таким чином, наведене правове регулювання спростовує доводи апелянта про те, що для зміни способу виконання необхідним є встановлення виняткових обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання судового рішення. У спорах щодо невиконання судових рішень про пенсійні виплати законодавець встановив спеціальну самостійну підставу для зміни способу і порядку їх виконання - невиконання такого рішення суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проекту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

При цьому, посилання пенсійного органу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.11.2014 (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 (справа №21-506а14), від 13.01.2015 (справа №21-604а14), від 17.02.2015 (справа №21-622а14), від 14.04.2015 (справа №21-78а15), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки токі стосувались застосування статті 378 КАС України у редакції, чинній до 19.12.2024, а відтак були сформовані за іншого правового регулювання, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин та покладення в основу вирішення цього спору.

Отже, Законом № 4094-IX від 21.11.2024 законодавець змінив концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення та усунувши необхідність звернення з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, що відповідає принципу ефективності судового захисту.

З огляду на мету цих законодавчих змін колегія суддів зазначає, що зміна способу виконання судового рішення не є переглядом його суті як на це посилається апелянт, а спрямована на забезпечення його реального та своєчасного виконання, що узгоджується з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Зміна способу і порядку виконання у цьому випадку не призводить до перегляду суті рішення суду від 02.03.2023, не змінює обсягу встановленого ним обов`язку та не створює нового спору між сторонами. Суд першої інстанції не визначав нового права позивача на пенсію та не покладав на відповідача нового матеріально-правового обов`язку, а лише трансформував спосіб реалізації вже встановленого та невиконаного обов`язку у зв`язку з тривалим невиконанням судового рішення.

При цьому розмір 143 734,91 грн не визначений судом першої інстанції довільно чи внаслідок нового розгляду спірних правовідносин. Вказана сума була нарахована самим відповідачем у процесі виконання рішення суду, тобто є результатом проведеного ним перерахунку пенсії на виконання судового рішення. Отже, її стягнення не потребує повторного вирішення питання про право позивача на відповідну виплату. (а.с. 73-76).

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та необхідність дотримання черговості виплат також не спростовують висновків суду першої інстанції. Наявність бюджетних процедур та обмеженість фінансування не може нівелювати обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, або ставити його виконання у залежність від розсуду боржника щодо наявності відповідних бюджетних призначень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду не виконав його в частині виплати нарахованої суми пенсії у розмірі 143 734,91 грн, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України в редакції, чинній з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення відповідної виплати, у зв`язку з чим ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 постановлено правомірно та з дотриманням вимог статті 378 КАС України.

При цьому суд наголошує, що неправомірним є будь-який формальний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст постанови суду виготовлено 17 серпня 2026 року)