Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №620/7100/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7100/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (апелянта): не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - заявик) із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України по справі №620/7100/24.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що рішення суду по справі №620/7100/24 набрало законної сили, однак відповідач не виконує його у повному обсязі, а саме не здійснює фактичну виплату недоплаченої пенсії, після проведення її перерахунку у розмірі 237478,28 грн. У зв`язку з викладеним, заявник просив змінити спосіб виконання рішення суду та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь позивача вказану заборгованість.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №620/7100/24 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 237478,28 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не дотримано положень статті 242 КАС України щодо обґрунтованості судового рішення, що свідчить про недотримання норм процесуального права, а тому прийнята ним ухвала підлягає скасуванню. Апелянт наголошує, що судом не було враховано висновки, викладені у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, продовживши строк розгляду справи на підставі ч. 2 ст.309 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили та причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, яке набрало законної сили 19.08.2024, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.11.2021 №2/3/1/6363, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.11.2021 №2/3/1/6363, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 969,96 грн (дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 96 коп.) судових витрат.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №620/7100/24 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії, доплата по перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2024 становить 237478,28 грн.

В результаті невиконання рішення суду в повному обсязі, заявник звернувся із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів, порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, у спосіб, визначений законом.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 та статтею 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та інших осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання такого рішення тягне встановлену законом відповідальність.

Отже, обов`язковість судового рішення є конституційною гарантією його виконання та невід`ємною складовою права на судовий захист, у зв`язку з чим рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у визначеному ним порядку.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проекту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

При цьому, посилання пенсійного органу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він стосувався застосування статті 378 КАС України у редакції, чинній до 19.12.2024, а відтак був сформований за іншого правового регулювання, що виключає можливість його застосування до спірних правовідносин та покладення в основу вирішення цього спору.

Отже, Законом № 4094-IX від 21.11.2024 законодавець змінив концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення та усунувши необхідність звернення з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, що відповідає принципу ефективності судового захисту.

З огляду на мету цих законодавчих змін колегія суддів зазначає, що зміна способу виконання судового рішення не є переглядом його суті, а спрямована на забезпечення його реального та своєчасного виконання, що узгоджується з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Як вже було встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України у Уиївській області повідомило, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, перерахунок пенсії проведено. Сума доплати по перерахунку становить 237478,28 грн (а.с. 26).

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви, з огляду на конструкцію абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням не виконав рішення суду в частині виплати нарахованої суми пенсії, що становить 237478,28 грн - спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі було правомірно змінено судом першої інстанції шляхом постановлення ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року на підставі статті 378 КАС України.

При цьому суд наголошує, що неправомірним є будь-який формальний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст постанови суду виготовлено 17 серпня 2026 року)