Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №580/11792/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/11792/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування страхового стажу за період з 01.08.2006 до 02.10.2023 у подвійному розмірі для обчислення пенсії;

- ? зобов`язати провести перерахунок пенсії позивачки, зарахувавши її страховий стаж для обчислення пенсії за період з 01.08.2006 до 02.10.2023 у подвійному розмірі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 р. адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо врахування страхового стажу позивачки за період з 01.08.2006 до 02.10.2023 у подвійному розмірі для обчислення пенсії;

- зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачці, зарахувавши страховий стаж для обчислення пенсії за період з 01.08.2006 до 02.10.2023 у подвійному розмірі;

- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 484 грн 48 коп.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вимог зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Вказує, що після набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) періоди роботи після 01.01.2004 не підлягають зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, а пільгове обчислення стажу застосовується виключно для визначення права на пенсію. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно втрутився у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права.

Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивачка згідно з паспортом громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Черкаський окружний адміністративний суд розглянув справу № 580/11214/23 між тими ж сторонами. Суд встановив такі обставини. Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 має наступні записи про стаж роботи: 01.08.2006 позивачка прийнята на посаду медичної сестри-анестезистки Українського медичного центру інтенсивної терапії сепсису Київської міської клінічної лікарні № 3; 01.01.2009 переведена на посаду сестри медичної-анестезиста палати інтенсивної терапії Українського медичного центру інтенсивної терапії сепсису у зв`язку із внесенням змін до штатного розпису; 01.11.2019 переведена на посаду сестри медичної відділення (палата інтенсивної терапії) відділення інтенсивної терапії сепсису; 01.01.2022 переведена на посаду сестри медичної відділення (палати інтенсивної терапії) відділення гнійної хірургії з палатою інтенсивної терапії; 16.11.2022 переведена на посаду сестри медичної процедурної відділення гнійної хірургії; 02.10.2023 звільнена за власним бажанням ст. 38 Кодекс законів про працю України.

05.10.2023 через веб-портал Пенсійного Фонду України подала заяву про призначення пенсії за вислугу років. Відповідач прийняв рішення від 12.10.2023 № 103650011361 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Обґрунтовуючи зазначив, що згідно з п. «е» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1993 № 909, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров`я за наявності станом на 01.04.2015 - не менше 25 років спеціального стажу, на 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців та на 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців. Страховий стаж особи становить 16 років 11 місяців. Стаж за вислугу років становить 11 років 2 місяці 10 днів.

Тому суд ухвалив рішення від 19.01.2024, що набрало законної сили 16.05.2024, яким адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував зазначене вище рішення відповідача від 12.10.2023 № 103650011361 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачці та зобов`язав його зарахувати до її стажу за вислугу років період роботи в комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська клінічна лікарня № 3" з 01.08.2006 до 02.10.2023 в подвійному розмірі, повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 05.10.2023 відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788-XII та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

19.06.2024 відповідач виніс рішення № 103650011361 про перерахунок її пенсії за вислугу років на підставі рішення суду з 05.10.2023 довічно. У ньому вказано, що врахована тривалість стажу 17 років 2 місяці 9 днів (весь страховий).

Вважаючи неправильним обчислення її страхового стажу за період з 01.08.2006 до 02.10.2023, позивачка звернулася в суд з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом № 1788-XII та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ст. 44 Закону № 1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з п. 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.4 Порядку до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пп. 1-4 п. 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Згідно з п. 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п. 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

Згідно з п. 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач після надходження заяви щодо призначення пенсії зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Апеляційний суд урахував, що позивачка не зверталася окремою заявою до відповідача щодо перерахунку пенсії шляхом зарахування страхового стажу за період з 01.08.2006 до 02.10.2023 у подвійному розмірі та спір у цій справі ініціювала виключно з приводу призначеної пенсії за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно з абз. 1 ст. 53 Закону № 1788-XII приписує, що пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених ст. 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено вище, у заявленому періоді позивачка працювала на посадах медичної сестри-анестезистки, сестри медичної-анестезиста та сестри медичної відділення медичної відділення (палати інтенсивної терапії), сестри медичної процедурної відділення гнійної хірургії, відділень гнійної хірургії з палатою інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні № 3, перейменованої на Український медичний центр інтенсивної терапії сепсису.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 жовтня 1997 року № 303 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно з ст. 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Позиція Верховного Суду в постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 щодо застосування вказаної норми полягає в тому, що орган Пенсійного фонду зобов`язаний зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням пільгового обчислення періоду роботи у подвійному розмірі в відділенні гіпербаричної оксигенації інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної лікарні на посаді лікаря-анестезіолога. Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 310/385/17(2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі № 485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.

Тому, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність відповідача щодо зарахування в подвійному розмірі вказаного позивачкою періоду роботи в інфекційних відділеннях протиправна та наявні підстави зобов`язати його зарахувати його у вказаний спосіб, зробивши перерахунок її пенсії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик