Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №320/12641/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12641/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Соколик Д.І.;

від відповідача (апелянта):Шевченко М.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтахім" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТАХІМ" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.03.2021 № 3712/0901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 545 552,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фактична перевірка призначена за відсутності передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав; що розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" не є спиртом етиловим у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а класифікується за кодом 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД; що зразки товару під час перевірки не відбиралися, експертиза в порядку статей 83, 84 Податкового кодексу України не призначалася, а висновок комплексної судової експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.12.2020 № КСЕ-19/111-20/61529 складений поза межами податкового контролю і знищений на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 25.03.2021 у справі № 569/21454/20.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено, податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 3712/0901 визнано протиправним і скасовано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини рішення шляхом заміни найменування "Головного управління ДПС у місті Києві" на "Головного управління ДПС у Київській області".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав наказ про проведення фактичної перевірки від 01.02.2021 № 167-п таким, що відповідає вимогам статті 81 Податкового кодексу України, а проведену на його підставі перевірку - законною. Водночас суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу не знайшли підтвердження, оскільки експертиза Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України не проводилася із зразками, відібраними безпосередньо зі складу позивача, і не призначалася в порядку статті 84 Податкового кодексу України. Обставини виробничого циклу розчинника органічного універсального "РОУХІМ" суд першої інстанції визнав такими, що не підлягають доказуванню, з посиланням на частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України і на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі № 460/2933/20.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що фактичну перевірку було проведено за наявності самостійної підстави, передбаченої підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Апелянт також посилається на те, що розчинник органічний універсальний «РОУХІМ» є розчином на основі спирту етилового з об`ємним вмістом понад 90 відсотків, у зв`язку з чим підлягає класифікації за кодом 2207 20 00 90 згідно з УКТ ЗЕД. На думку апелянта, визначальною ознакою для віднесення такого товару до товарної позиції 2207 є вміст спирту у відсотковому співвідношенні, а саме концентрація 80 об. % або більше.

Крім того, апелянт зазначає, що товарна позиція 3814 охоплює лише розчинники, які не зазначені в інших товарних позиціях, тоді як товарна позиція 2207 описує відповідний товар більш конкретно.

Водночас, звертає увагу на те, що повноваження щодо класифікації товарів за УКТ ЗЕД належать митним органам, а в матеріалах справи міститься лист Державної митної служби України від 29.12.2020 № 08-15/15-04/8.16/17840.

Також податковий орган наголошує, що висновок експерта, наданий на замовлення учасника справи, є лише одним із доказів у справі, тоді як питання щодо віднесення товару до підакцизних встановлюється судом, а не експертом.

На переконання апелянта, суд першої інстанції здійснив поверхневий аналіз наданих доказів, внаслідок чого допустив порушення статей 72, 90, 211 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтахім" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, продовживши строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Доводи відзиву зводяться до того, що зразки товару в позивача не відбиралися і залишків розчинника на складі не було, при цьому що висновок Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України складений без дослідження зразків позивача, а відомості контролюючого органу про походження проб суперечливі. Крім того, оригінал цього висновку знищений, а до матеріалів справи долучено його незасвідчену копію. Разом з тим, лист Державної митної служби України є похідним від знищеного висновку і виданий поза межами компетенції митного органу. Постанови Верховного Суду, на які посилається апелянт, ухвалені за інших фактичних обставин і в них порівнювалися товарні позиції 2207 і 3811, а не 3814, а протиправність оскаржуваного рішення підтверджують висновок експерта Рівненської торгово-промислової палати від 01.08.2018 № В-551, висновок експертного дослідження Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.03.2021 № ЕД-19/114-21/4063-ТВ, висновок експерта від 28.05.2025 № 020-0905/1 та судові рішення у справах № 460/2933/20, № 460/13912/21, № 580/9448/21, № 320/15475/21 і № 280/2466/21.

11 серпня 2026 року представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» та Головного управління ДПС у Київській області, беручи участь у судовому засіданні, підтримали викладені ними правові позиції.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегією суддів встановлено такі обставини.

У період з 02.02.2021 по 11.02.2021 на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 01.02.2021 № 167-п та направлень від 01.02.2021 № 373/10-36-09-00 і № 374/10-36-09-00 проведено фактичну перевірку об`єкта ТОВ "ДЕЛЬТАХІМ" за адресою: Київська область, Броварський район, с. Зазим`я, вул. Радгоспна, буд. 3-Б, за результатами якої складено акт від 12.02.2021 № 1669/10-36-09-00-10/38934197.

Перевіркою встановлено, що на підставі договору поставки від 26.07.2018 № 26/07/18 позивач придбав у ТОВ "Рівне-Етил" (код ЄДРПОУ 40181768) розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" у кількості 1 771 745,1 кг на суму 53 421 336,36 грн, з якого за період з 18.10.2018 по 01.02.2021 реалізував 1 138 593,832 кг, а 633 151,268 кг використав на виробництво власної хімічної продукції. Остання партія отримана за видатковою накладною від 29.01.2021 № 7 у кількості 23 206,50 кг на суму 772 776,46 грн. Ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим позивач не мав, що ним не заперечується.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 3712/0901, яким за порушення статті 14 Закону № 481/95-ВР застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 545 552,92 грн, обчислені як 200 відсотків вартості партії, отриманої 29.01.2021 (772 776,46 грн х 2).

Колегія суддів зазначає, що ключовим для вирішення спору є питання, чи належить розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" до товарів, обіг яких регулюється Законом № 481/95-ВР, тобто до спирту етилового, що відповідає кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 481/95-ВР спирт етиловий - це "спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями".

Абзац третій тієї самої статті визначає, що спирт етиловий денатурований - це "спирт етиловий ректифікований денатурований та інші види спирту етилового будь-якої міцності, змішані з іншими речовинами (денатуруючими добавками), які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають його використанню для промислових цілей".

За частиною першою статті 14 Закону № 481/95-ВР "імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом".

Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі "оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень".

Правила класифікації товарів визначені Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД - складовою Митного тарифу України. За правилом 1 "для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп". За підпунктом "b" правила 2 "будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини". За підпунктом "а" правила 3 "перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис".

Товарна позиція 2207 має назву "Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації" і включає товарну категорію 2207 20 00 "спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації", у складі якої підкатегорія 2207 20 00 90 - "інші". Товарна позиція 3814 має назву "Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків".

Склад спірного товару встановлюється безпосередньо з нормативної документації його виробника, яка міститься в матеріалах справи і була витребувана судом першої інстанції за клопотанням відповідача.

Згідно з розділом 1 технічних умов ТУ У 20.3-40181768-008:2018 розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" "являє собою суміш флегмового компонента ректифікації денатурованого, який отримано при біоконверсії крохмале- та цукровмісної сировини згідно технологічного регламенту на виробництво технічних рідин у потоці ТР-30219014-003-2004 та технологічної інструкції ТІ 20.4-40181768-009:2018, затверджених в установленому порядку з додаванням цільових компонентів та денатуруючих добавок". За таблицею 1 тих самих технічних умов масова частка денатуруючої добавки моноетиленгліколю (етиленгліколю) становить не менше 0,5 відсотка, а денатуруючої добавки бітрексу (денатоніум бензоату) - не менше 0,0015 відсотка.

За рецептурою розчинника органічного універсального "РОУХІМ", затвердженою директором ТОВ "Рівне-Етил", витрати сировини на 1000 кг продукту становлять: флегмовий компонент ректифікації денатурований - 95-99,5 відсотка (950-995 кг), етилацетат - 0,5-5 відсотків (5-50 кг).

Об`ємний вміст етилового спирту в товарі підтверджений випробуваннями, проведеними на замовлення самого виробника. За протоколом випробувань Державної наукової установи "УкрНДІспиртбіопрод" № 10561 від 11.03.2020 об`ємна частка етилового спирту в зразку розчинника органічного універсального "РОУХІМ" становить 95,42 відсотка. За протоколами випробувань Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" № 0371/1 і № 0371/2 від 24.02.2020 об`ємна частка етилового спирту в тому самому розчиннику становить 80,9 відсотка. Жодного вимірювання, за яким об`ємна частка етилового спирту в цьому товарі була б меншою за 80 відсотків, матеріали справи не містять.

Отже, за нормативною документацією виробника спірний товар на 95-99,5 відсотка складається з флегмового компонента ректифікації денатурованого, тобто зі спирту етилового, змішаного з речовинами, які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають промисловому використанню, а за прямими вимірюваннями містить від 80,9 до 95,42 об. % етилового спирту. Це точно відповідає визначенню спирту етилового денатурованого, наведеному в абзаці третьому статті 1 Закону № 481/95-ВР, і характеристикам товарної категорії 2207 20 00, яка охоплює денатуровані спирти будь-якої концентрації.

Колегія суддів окремо зазначає, що поріг концентрації 80 об. % встановлений назвою товарної позиції 2207 для неденатурованого спирту етилового і на денатуровані спирти не поширюється. Проте навіть за цим критерієм спірний товар підпадає під товарну позицію 2207, оскільки жоден із наявних у справі результатів випробувань не показав концентрації нижче 80 об. %.

Товарна позиція 3814, на якій наполягає позивач, за самою своєю назвою охоплює лише ті складні органічні розчинники, які "в інших товарних позиціях не зазначені", тобто є залишковою.

У постанові від 09 червня 2026 року у справі № 320/2387/23 Верховний Суд щодо тотожної за побудовою позиції 3824 зазначив: "Тобто, товар може бути віднесено до товарної позиції 3824 у випадку, якщо такий товар не класифіковано в будь-якій іншій товарній позиції УКТЗЕД". Оскільки спірний товар описується назвою товарної позиції 2207, застосування до нього залишкової позиції 3814 виключається, а за підпунктом "а" правила 3 Основних правил інтерпретації перевага надається позиції 2207 як такій, що описує товар конкретніше.

Таким чином, реалізуючи розчинник органічний універсальний "РОУХІМ" без ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, позивач порушив вимоги статті 14 Закону № 481/95-ВР, а відповідач правомірно застосував санкцію, передбачену абзацом сьомим частини другої статті 17 цього Закону, у розмірі 200 відсотків вартості партії, отриманої 29.01.2021, що становить 1 545 552,92 грн. Підставою для самостійного визначення суми грошового зобов`язання є підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за яким контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, "якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган".

Довід апелянта про наявність підстав для проведення фактичної перевірки знайшов підтвердження. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною підставою, з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки. Суд першої інстанції визнав наказ від 01.02.2021 № 167-п правомірним, і в цій частині його висновок є правильним; позивач рішення в апеляційному порядку не оскаржував.

Довід апелянта про класифікацію товару за кодом 2207 20 00 90 знайшов підтвердження з мотивів, викладених вище, які ґрунтуються не на висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і не на листі Державної митної служби України, а на нормативній документації виробника та результатах випробувань, наявних у справі.

Довід апелянта про те, що визначальною ознакою для віднесення товару до товарної позиції 2207 є вміст спирту в його відсотковому відношенні, відповідає правовому висновку, сформульованому Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 816/2897/15 і відтвореному в постанові від 09 червня 2026 року у справі № 320/2387/23: "визначальною ознакою для віднесення товару до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД є визначення у складі речовини вмісту спирту в його відсотковому відношенні - концентрація спирту 80 об.% або більше". Цей критерій у справі дотриманий, а для денатурованих спиртів товарної категорії 2207 20 00 він, як зазначено вище, взагалі не є обмежувальним.

Разом з тим, посилання апелянта про належність повноважень з класифікації товарів виключно митним органам колегія суддів відхиляє - за частиною другою статті 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, і компетенція Державної митної служби України цим і обмежена. Проте відхилення цього довода на результат розгляду не впливає, оскільки віднесення товару до тієї чи іншої товарної позиції УКТ ЗЕД для цілей застосування Закону № 481/95-ВР у судовому спорі здійснює суд.

Колегія суддів вважає правомірним посилання податкового органу на ту обставину, що висновок експерта є лише одним із доказів, а віднесення товару до підакцизних встановлює суд, оскільки відповідно до частини другої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України "предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права". Згідно зі статтею 108 цього Кодексу "висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу".

Так, у постанові від 09 червня 2026 року у справі № 320/2387/23 Верховний Суд зазначив: "Суди не звернули увагу, що обставини віднесення товару до підакцизних з огляду на відповідність цій товарній позиції підлягали встановленню у ході вирішення спору судом, а не експертом, висновок якого саме в частині дослідження обставин, які входять до предмета доказування, але які потребують спеціальних знань, є лише одним із можливих доказів у справі".

Довід апелянта про поверхневий аналіз доказів судом першої інстанції знайшов підтвердження. Ухвалою суду першої інстанції за клопотанням відповідача були витребувані рецептура розчинника "РОУХІМ" і технологічний регламент на виробництво технічних рідин; ці документи, а також технічні умови ТУ У 20.3-40181768-008:2018 зі змінами і протоколи випробувань надійшли до справи. Жодного з них суд першої інстанції не дослідив і не оцінив, як не оцінив і висновок експерта від 28.05.2025 № 020-0905/1, наданий у межах цієї справи, та заперечення відповідача на нього від 15.08.2025. Тим часом Верховний Суд у постановах від 13 вересня 2023 року у справі № 580/3694/21 і від 07 березня 2024 року у справі № 460/13912/21 вказав, що основним питанням, яке підлягає з`ясуванню в спорах цієї категорії, є встановлення якісних характеристик товару, тобто наявності та кількості спирту в складі розчинника, і суди мають ініціювати надання або витребування додаткових доказів, у тому числі технічних умов ТУ У 20.3-40181768-008:2018.

При цьому доводи позивача про те, що зразки товару у нього не відбиралися, а також про те, що висновок Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.12.2020 № КСЕ-19/111-20/61529 складений без дослідження зразків товару, належних позивачу, та в подальшому був знищений на виконання судового рішення, а долучена до матеріалів справи його копія не засвідчена належним чином, є обґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 460/13912/21 зазначив: «У зв`язку з цим висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 22 грудня 2020 року № КСЕ-19/111-20/61529 не може бути використано як доказ ні в кримінальному провадженні № 32020180000000049, ні в будь-якому іншому судовому спорі».

З огляду на наведене колегія суддів не бере зазначений документ до уваги та не покладає його в основу цієї постанови.

Обґрунтованим є і довід позивача про похідний характер листа Державної митної служби України від 29.12.2020 № 08-15/15-04/8.16/17840, який складений виключно за результатами розгляду названого висновку.

Проте відхилення цих доказів не спростовує встановлених вище обставин, оскільки склад і характеристики спірного товару встановлені з технічних умов, рецептури і протоколів випробувань, поданих самим позивачем, а класифікація товару є питанням права, яке вирішує суд. Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України "суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні", а за частиною третьою цієї статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обов`язок доведення правомірності рішення, покладений на відповідача частиною другою статті 77 цього Кодексу, за встановлених обставин виконаний.

Довід позивача про непридатність висновків Верховного Суду, на які посилається апелянт, через порівняння в них товарних позицій 2207 і 3811, колегія суддів відхиляє, оскільки правовий висновок судової палати у справі № 816/2897/15 стосується критерію віднесення товару саме до товарної позиції 2207 і не залежить від того, з якою альтернативною позицією цю позицію порівнювали у конкретній справі. Крім того, у справі № 320/2387/23, розглянутій Верховним Судом 09 червня 2026 року, порівнювалися товарні позиції 2207 і 3824, тобто така сама за побудовою залишкова позиція, як і 3814.

Доводи позивача, що ґрунтуються на висновку експерта Рівненської торгово-промислової палати від 01.08.2018 № В-551, висновку експертного дослідження Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.03.2021 № ЕД-19/114-21/4063-ТВ і висновку експерта від 28.05.2025 № 020-0905/1, колегія суддів відхиляє. Усі три висновки дають відповідь саме на питання класифікації товару за УКТ ЗЕД, тобто на питання права, яке за частиною другою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта бути не може і яке вирішує суд. Крім того, висновки Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і експерта від 28.05.2025 № 020-0905/1 побудовані на невідповідності товару вимогам ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови", ДСТУ 5042:2008 "Спирт етиловий-сирець. Технічні умови" і ТУ У 18.510-99 "Спирт етиловий технічний. Технічні умови", тоді як у постанові від 09 червня 2026 року у справі № 320/2387/23 Верховний Суд зазначив, що "технологічні питання виробництва продукції та її відповідності ДСТУ не є визначальними для вирішення спору". Жоден із цих висновків не спростовує того, що спірний товар на 95-99,5 відсотка складається з флегмового компонента ректифікації денатурованого і містить від 80,9 до 95,42 об. % етилового спирту.

Посилання товариства на судові рішення у справах № 460/2933/20, № 460/13912/21, № 580/9448/21, № 320/15475/21 та № 280/2466/21 колегія суддів відхиляє.

За частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України преюдиційними є лише обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі за участю тих самих осіб або особи, щодо якої їх встановлено. У справі № 460/2933/20 сторонами були інші особи, а предметом спору було податкове повідомлення-рішення щодо дотримання вимог статті 229 Податкового кодексу України, а не класифікація товару для цілей статті 14 Закону № 481/95-ВР.

Тому застосування судом першої інстанції частини четвертої статті 78 КАС України є помилковим. Натомість відповідно до частини сьомої цієї статті правова оцінка, надана судом певному факту в іншій справі, не є обов`язковою для суду.

Аналогічний висновок Верховний Суд зробив у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 460/13912/21, зазначивши, що за відмінності фактичних обставин справи суд має вирішувати спір на підставі обставин, безпосередньо встановлених ним.

Колегія суддів враховує, що санкцію обчислено від вартості партії, отриманої за видатковою накладною від 29.01.2021 № 7, тоді як випробування, результати яких наведені вище, проводилися на зразках інших партій. Проте весь товар поставлявся позивачеві за одним договором поставки від 26.07.2018 № 26/07/18 і згідно з одними технічними умовами ТУ У 20.3-40181768-008:2018, дотримання яких є обов`язковим для виробника за пунктом 3.1 цих технічних умов. Доказів того, що склад партії від 29.01.2021 відрізнявся від складу, визначеного нормативною документацією виробника, позивач не надав.

А отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 3712/0901 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, і підстав для його скасування немає. Права, свободи та інтереси позивача відповідачем не порушені.

Таким чином, суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи, не дослідив наявних у ній доказів щодо складу і характеристик спірного товару та неправильно застосував норми матеріального права. Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 77, 78, 90, 101, 108, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року -скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтахім" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст постанови суду виготовлено 17 серпня 2026 року)