Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №160/15919/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15919/25

Головуючий суддя І інстанції – Бондар М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 в адміністративній справі №160/15919/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову №254150033307 від 03.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №254150033307 від 03.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 24.02.2025, з урахуванням довідки від 11.02.2025 №21 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, виданої ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.03.2025 №254150033307 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В рішенні встановлено, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV становить 55 років; вік позивача - 55 років 4 місяці. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV становить 30 років. Страховий стаж заявника складає 31 років 1 місяць 15 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (Список №2) становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж заявника за Списком №2 відсутній. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно з пільговою довідкою від 11.02.2025 №21, оскільки до посади « ОСОБА_2 » необхідно застосувати списки, чинні на період роботи заявника (постанова КМУ від 16.01.2003 №36). Ввідповідач наголошує, що в призначенні пенсії позивачу відмовлено обґрунтовано, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.02.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.03.2025 №254150033307 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В рішенні встановлено, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV становить 55 років; вік позивача - 55 років 4 місяці. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV становить 30 років. Страховий стаж заявника складає 31 років 1 місяць 15 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (Список №2) становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж заявника за Списком №2 відсутній. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно з пільговою довідкою від 11.02.2025 №21, оскільки до посади « ОСОБА_2 » необхідно застосувати списки, чинні на період роботи заявника (постанова КМУ від 16.01.2003 №36). В призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для умов призначення пенсії надано належні документи на підтвердження наявного у нього стажу, зокрема довідку про уточнення характеру праці. Якщо відповідач мав сумніви щодо наданих документів, він міг перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. Суд вказав, що відповідачем безпідставно під час обрахунку права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2025 №21, видану ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка; обов`язок належного оформлення записів у трудові книжці покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Необхідність підтверджувати періоди роботи іншими документами для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться записи, зокрема (мовою оригіналу):

Черниговский пивзавод «ДЕСНА»

№5: 07.02.1990 – принят аккумуляторщиком 5 разряда в электроцех;

№6: 16.12.1991 – продовжує працювати в орендному підприємстві «ЧЕРНІГВСЬКИЙ ПИВКОМБІНАТ «ДЕСНА»;

№7: 20.06.1994 – продовжує працювати в закритому акціонерному товаристві «ЧЕРНІГВСЬКИЙ ПИВКОМБІНАТ «ДЕСНА»;

№8: 04.01.2005 – звільнений по п. 1 ст. 40 КЗпП України, скорочення чисельності.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2025 №21, виданої ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», ОСОБА_1 працював на умовах повного робочого дня у Чернігівському відділенні ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (місце знаходження: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20, поштовий індекс 14037) з 07.02.1990 (наказ №10-Л від 07.02.1990) по 04.01.2005 (наказ №1-Л від 04.01.2005) та у період з 07.02.1990 по 04.01.2005 виконував роботи з ремонту та формування акумуляторів та акумуляторних батарей за професією «Акумуляторник».

Зазначена професія передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділ: ХХХІ, підрозділ: 23200000-10047, код КП: 7241. Підстава: Постанова №162).

За результатами атестації робочого місця за посадою «Акумуляторник», пільговий стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за період з 07.02.1990 по 04.01.2005 становить 6 років 9 місяців 3 дні. До стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, включені такі періоди: з 09.09.1996 по 09.09.2001 - 5 років 1 день та з 30.01.2002 по 20.11.2003 - 1 рік 9 місяців 2 дні.

Підстава для видачі довідки: наказ № 10-Л від 07.02.1990; наказ № 1-Л від 04.01.2005; наказ №282 від 09.09.1996; висновок №289/13 від 19.04.2001; наказ №26 від 30.01.2002; висновок №13/1360 від 03.04.2003; наказ №220 від 21.11.2003.

Додаткові відомості: умови та характер виконуваних робіт змінювалися протягом періоду роботи.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Суд першої інстанції правильно врахував, що професія «акумуляторник», яку займав позивач в період з 07.02.1990 по 15.01.2003 (останній день чинності Постанови №162), передбачена Списком №2 на підставі Постанови №162 (розділ XXXIII «Загальні професії», позиція: 23200000-10047).

Також, професія «акумуляторник», яку займав позивач в період з 16.01.2003 (день набрання чинності Постановою №36) по 04.01.2005, передбачена Списком №2 на підставі Постанови №36 (розділ XXXIII «Загальні професії» (у всіх галузях господарства), позиція: 33).

Встановлені обставинними справи свідчать, що відповідач не врахував надану позивачем довідку від 11.02.2025 №21 з огляду на те, що вона не містить посилання на постанову №26.

Суд зазначає, що відсутність у довідці від 11.02.2025 №21 посилання на Постанову №36 не є підставою для незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів, зазначених у спірній довідці, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком №2: з 07.02.1990 по 04.01.2005 (6 років 9 місяців 3 дні) а саме: з 09.09.1996 по 09.09.2001 (5 років 1 день) та з 30.01.2002 по 20.11.2003 (1 рік 9 місяців 2 дні), з огляду на таке.

Так, відповідно пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).

Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

З аналізу викладених норм суд приходить до висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Отже, якщо відповідач мав певні сумніви щодо правомірності довідки від 11.02.2025 №21, виданої ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», він мав можливість перевірити її, шляхом направлення відповідних запитів.

Натомість, пенсійний орган не здійснив відповідної перевірки поданих позивачем документів та не врахував довідку від 11.02.2025 №21 для умов підтвердження пільгового стажу, надавши перевагу найбільш несприятливому для позивача варіанту поведінки.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо відмови в призначенні пенсії та наявність підстав для покладення на нього обов`язку повторно розглянути заву позивача про призначення пенсії.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 в адміністративній справі №160/15919/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва