Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №160/27981/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27981/25

Головуючий суддя І інстанції – Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/27981/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047350008797 від 27.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 згідно рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року № 1/-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за професією машиніст паливо подання періоди роботи з 20.10.1997 р. по 30.09.1998 р., з 01.10.1998 р. по 30.08.2007 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 20.08.2025 року згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047350008797 від 27.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 згідно рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року № 1/-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за професією машиніст паливо подання періоди роботи з 20.10.1997 р. по 30.09.1998 р., з 01.10.1998 р. по 30.08.2007 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви про призначення пенсії від 20.08.2025 року згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020.

В решті позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що право на пенсійну виплату на пільгових умовах згідно поданих документів відсутнє, оскільки позивач не досягла пенсійного віку визначеного законодавством (55 років). Вказано, що за результатами розгляду документів доданих до заяви до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки № 392 від 24.07.2025, оскільки до ЕПС не долучено накази про атестацію робочих місць підприємством та переліки атестованих посад.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , звернулася 20.08.2025 із заявою і документами до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.08.2025 №047350008797 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду зазначено, що ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначено працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Встановлено, що вік заявника становить 50 років 03 місяці 13 днів.

Страховий стаж особи становить 31 рік 10 місяців 06 днів.

Пільговий стаж (Список №2) особи становить 10 років 06 місяців 16 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період догляду непрацюючої матері за дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею трирічного віку, оскільки у свідоцтві про народження дитини відсутня відмітка про одержання паспорта, а також відсутня будь-яка інша інформація про факт догляду. Для зарахування цього періоду необхідно долучити сканкопію паспорта дитини.

За доданими документами до пільгового стажу не зараховано:

Періоди роботи згідно довідки №392 від 24.07.2025, оскільки до ЕПС не долучено накази про атестацію робочих місць підприємством та переліки атестованих посад.

Право на пенсійну виплату на пільгових умовах згідно поданих документів відсутнє, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку визначеного законодавством (55 років).

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для скасування спірного рішення відповідача та зарахування позивачу до пільгового стажу періоди її роботи за професією машиніст паливо подання з 20.10.1997 р. по 30.09.1998 р., з 01.10.1998 р. по 30.08.2007 р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно із статтею 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи видно, що на момент звернення позивача до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах остання досягла 50 років, що в силу вищенаведених правових приписів є достатнім для призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Що стосується правомірності зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за професією машиніст паливо подання періоди роботи з 20.10.1997 р. по 30.09.1998 р., з 01.10.1998 р. по 30.08.2007 р., то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Як видно з належної позивачу трудової книжки НОМЕР_1 від 15.10.1997, остання мала наступні трудові періоди:

- 20.10.1997 прийнята машиністом палива подання 3 розряду на період відпуски за доглядом за дитиною відповідно до наказу №288к від 17.10.1997;

- 01.10.1998 переведена машиністом (кочегаром) котельної 3 розряду відповідно до наказу №287к від 01.10.1998;

- 01.01.2007 переведена машиністом (кочегаром) котельної 4 розряду відповідно до розпорядження №602 к від 29.12.2006;

- 30.08.2007 звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням відповідно до розпорядження №1405к від 30.08.2007.

На підтвердження роботи у спірні періоди позивачем також була надана довідка Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля №392 від 24.07.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно вказаної довідки ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Павлоградському енергопідприємстві «ДХК «Павлоградвугілля» на котельні Південна і за період з 20 жовтня 1997 по 30 серпня 2007 виконувала роботи з виробітки теплової енергії у вигляді гарячої води. Котельня працювала на твердому палеві, вугіллі.

Особа працювала за професією машиніст паливо подання 3 розряду, що передбачена Списком «розділ ХІІІ, підрозділ код КП 2140000а-14261, підстава КМУ віл 11.03.1994 №162.

Стаж за період з 20.10.1997 по 30.09.1998 -00 років 11 місяців 10 днів.

За період з 01.10.1998 по 15.01.2003 працювала за професією машиніст (кочегар) котельні 3р. (на вугіллі і сланці), у тому числі зайняті видаленням золи, що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІІ підрозділ код КП 23200000-13786, підстава КМУ від 11.03.1994 №162 .

Стаж за період з 01.10.1998 по 15.01.2003 – 04 роки 01 місяць 14 днів.

За період з 16.01.2003 по 30.08.2007 ОСОБА_1 працювала за професією машиніст (кочегар) котельні 3, 4 р. (на вугіллі й сланці), у тому числі зайняті видаленням золи, що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІІ підрозділ код КП 33, підстава КМУ від 16.01.2003 №36.

Стаж за період з 16.01.2003 по 30.08.2007 – 04 роки 07 місяців 14 днів.

За період з 20.10.1997 по 30.08.2007 -09 років 08 місяців 08 днів.

Підставою для видачі довідки є вказані накази по підприємству, розрахункові відомості, картка ф. Т-2, ЄКПД, технологічний процес та табель обліку робочого часу.

Атестація робочих місць: наказ №285 від 30.12.1994, наказ №313 від 31.12.1999, розпорядження №432 від 31.12.2004.

Вказана довідка підписана посадовими особами і скріплена печаткою підприємства.

Що стосується посилань відповідача на те, що періоди роботи згідно довідки №392 від 24.07.2025, не підлягають врахуванню, оскільки до ЕПС не долучено накази про атестацію робочих місць підприємством та переліки атестованих посад, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не перерви між первинною атестацією робочого місця та повторним проведенням атестації робочого місця, оскільки визначальним є те, що у випадку, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Таким чином, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, вказаній в постанові від 26.06.2018 року по справі №227/1518/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача та зарахування позивачу до пільгового стажу періоди її роботи за професією машиніст паливо подання з 20.10.1997 р. по 30.09.1998 р., з 01.10.1998 р. по 30.08.2007 р.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 в адміністративній справі №160/27981/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко