Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №280/5028/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5028/25

Головуючий суддя І інстанції - Чернова Ж.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №280/5028/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (оформлену листом від 14.04.2025 №К-959) у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 року про складання та видачу акту про встановлення факту постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати акт встановлення факту здійснення особою постійного догляду (відповідно до постанови Кабінему Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 про складання та видачу акту про встановлення факту постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до приписів пункту 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, та з урахуванням висновків суду по цій справі.

У задоволенні решти вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що з матеріалів справи не вбачається наявність відповідних документів, які підтверджують неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (в даному випадку доньки ОСОБА_3 ) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи ОСОБА_2 : довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським РАЦС міста Запоріжжя від 01.06.1989, актовий запис № 1374, батьками ОСОБА_1 (позивача) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Орджонікідзевським районним бюро РАЦС від 28.11.1960, актовий запис № 3375, батьками ОСОБА_6 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (баба позивача).

17.10.1981 батьки позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим міським відділом РАЦС у місті Запоріжжі, актовий запис № 3174.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю першої групи Б, інвалідність встановлена безстроково, та згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №827051 потребує постійного стороннього догляду.

Позивач повідомив, що у зв`язку з тим, що його баба потребує постійного стороннього догляду, який надається виключно ним, для подальшої реалізації права на відстрочку в ТЦК та СП, 07.03.2025 він звернувся з заявою до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до постанови Кабінему Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

До заяви були додані копії наступних документів: паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ; довідки про зареєстроване місце проживання; довідки до акта огляду МСЕК; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (чоловіка ОСОБА_2 ); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; копії документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду донькою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (а саме через проживання за кордоном).

Також до заяви від 07.03.2025 була додана заява ОСОБА_2 , в якій остання просила уповноважених осіб Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради скласти відповідний акт, передбачений Постановою № 560. Також в своїй заяві ОСОБА_2 зазначила, що єдиним, хто здійснює за нею постійний сторонній догляд, є онук (Позивач), інші члени сім`ї першого ступеню споріднення, в розумінні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України, відсутні, позаяк її дочка проживає в РФ з 2020 року.

Листом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 13.03.2025 за вих. № К-655 позивачу відмовлено в складанні та видачі акта про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду. В своїй відповіді перший заступник начальника директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, посилався на те, що позивачем було надано не всі документи, передбачені підпунктом 14 пункту 1 додатку 5 до постанови 560, а саме один із документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення (доньки ОСОБА_2 ) здійснювати постійний сторонній догляд за нею: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

07.04.2025 позивач вдруге звернувся до відповідача з заявою про складання та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

До заяви були додані копії документів: паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ; довідки про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ; довідки до акта огляду МСЕК; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 (чоловіка ОСОБА_2 ); копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; копії документів, що підтверджують відсутність інших членів сім`ї, відповідно до СКУ.

Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради була надана відповідь від 14.04.2025, відповідно до змісту якої: до заяви додано не всі документи, які передбачені підпунктом 14 пункту 1 додатку 5 до Постанови, а саме відсутній один з перелічених нижче документів, що підтверджує неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення (доньки ОСОБА_2 ) здійснювати постійний догляд за нею: довідка до акта огляду МСЕК за формою, затвердженою МОЗ або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Інші підтверджуючі документи не передбачені нормами чинного законодавства. Додатково повідомлено, що Законом не передбачено визначення ступеня споріднення у значенні Сімейного кодексу України.

Позивач, не погодившись з відмовою Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (оформлену листом від 14.04.2025 №К-959) у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своєю бабою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Департамент соціального захисту населення, зробивши формальний висновок про «відсутність повного комплекту документів» та відмовивши в розгляді заяви, фактично порушив право особи на індивідуальний підхід до оцінки його ситуації та допустив неправомірне звуження змісту та обсягу його прав, гарантованих статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Адже, відповідач фактично не виконав свій обов`язок щодо перевірки викладених у зверненні обставин.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок № 560) визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у складі голови та членів комісії.

Згідно з пунктами 58 та 60 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Додатком 5 до Порядку №560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Так, згідно пункту 14 додатку 5 до Порядку №560 відповідними документами є:

для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи:

документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, за якою здійснюється догляд:

один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або

довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Згідно із пунктом 58-1 абзацами 3-4 Порядку військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Згідно із пунктом 61 Порядку військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Отже, пунктом 61 Порядку №560 чітко врегульовано порядок звернення особи, яка здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за встановленням факту здійснення постійного догляду.

Також, пунктом 61 Порядку №560 регламентовано порядок дій органу до якого звернулася особа за встановленням факту здійснення постійного догляду, зокрема такий орган повинен протягом 10 днів із дня отримання заяви розглянути та вчинити такі дії:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві;

складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Також, розпорядженням Запорізького міського голови від 20.06.2024 №165 р затверджено Положення про порядок складання та видачі акту встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).

Відповідно до п.1 Положення, це Положення визначає порядок складення та видачі акту встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (далі - Акт), відповідно до п. 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.

Згідно з п.2 Положення, акт складається на підставі письмового звернення військовозобов`язаних, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, (далі - Заява) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - Департамент).

Суд звертає увагу на п.8 Положення, відповідно до якого: Комісія здійснює розгляд заяв із поданим пакетом військовозобов`язаного від ТЦК та СП або його відокремленим відділом. У випадку, якщо до Заяви не додані документи, подання яких, згідно з вимогами цього Положення, є обов`язковим, Комісія повідомляє військовозобов`язаного про необхідність подачі таких документів, та зупиняє розгляд Заяви до моменту подачі таких документів до Департаменту.

Пунктом 10 Положення передбачено, якщо зміст Заяви та доданих до неї документів відповідає вимогам цього Положення, Комісія визначає дату відвідування особи, за якою здійснюється догляд (постійний догляд), за адресою її фактичного місця проживання, вказаною у Заяві про що повідомляє військовозобов`язаного засобами телефонного зв`язку.

Пунктом 12 Положення передбачено, за результатами відвідування Комісія приймає відповідний висновок. Акт складається у двох примірниках та підписується членами комісії.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду звернення позивача щодо складання акту про встановлення факту здійснення постійного догляду відповідачем не було вчинено жодних дій передбачених у пункті 61 Порядку №560.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача на положення Додатку 5 до Порядку №560, оскільки зазначеним Додатком визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто врегульовано порядок звернення громадян до органів ТЦК та СП.

В свою чергу, порядок взаємовідносин громадян з органами, уповноваженими розглядати питання про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, врегульовано саме положеннями пункту 61 Порядку №560, і тому під час розгляду заяви позивача, відповідач мав керуватися саме зазначеннями положеннями, а не приписами Додатку 5 до Порядку №560.

Так, в силу приписів пункту 61 Порядку №560 позивач мав право звернутися до Департаменту з заявою про отримання акту про встановлення факту здійснення постійного догляду, а відповідач мав обов`язок розглянути зазначену заяву, у порядку визначеному пунктом 61 Порядку №560.

Проте, заява позивача належним чином не розглянута, оскільки рішення за результатами її розгляду не прийнято.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірними висновки суду першої інстанції, що Департамент соціального захисту населення, зробивши формальний висновок про «відсутність повного комплекту документів» та відмовивши в розгляді заяви, фактично порушив право особи на індивідуальний підхід до оцінки його ситуації та допустив неправомірне звуження змісту та обсягу його прав, гарантованих статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Адже, відповідач фактично не виконав свій обов`язок щодо перевірки викладених у зверненні обставин.

Також, як видно з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у складанні акту факту здійснення догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 були висновки відповідача про те, що наданими документами не підтверджується факт неможливості членів сім`ї першого ступеня споріднення (в даному випадку доньки ОСОБА_3 ) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським РАЦС міста Запоріжжя від 01.06.1989, актовий запис № 1374, батьками ОСОБА_1 (позивача) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Орджонікідзевським районним бюро РАЦС від 28.11.1960, актовий запис № 3375, батьками ОСОБА_6 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (баба позивача).

З матеріалів справив видно, що 17.10.1981 батьки позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим міським відділом РАЦС у місті Запоріжжі, актовий запис № 3174.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю першої групи Б, інвалідність встановлена безстроково, та згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №827051 потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пояснень позивача, відображених в адміністративному позові і не спростованих відповідачем, ОСОБА_3 (дочка ОСОБА_2 ) об`єктивно не має жодної можливості здійснювати догляд за своєю матір`ю оскільки з 2019 року постійно проживає на території Російської Федерації.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи: документом, підтверджуючим проходження іноземним громадянином або особою без громадянства обов`язкової державної дактилоскопічної реєстрації та фотографування серії АА № 2710524, виданий Відділом зовнішньої трудової міграції УВМГ МВС Росії у місті Москва; міграційною картою серії НОМЕР_4 ; відміткою (про виїзд за межі України) в паспорті громадянина України для виїзду за кордон).

Також, в матеріалах справи міститься лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.08.2025, відповідно до змісту якого: з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України щодо запитуваного перетинання громадянином України станом на 11:45 27.08.2025: ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , документ НОМЕР_5 , пункт пропуску - Гоптівка, дата перетину - 08.02.2020 16:32:35, напрям - виїзд. Іншої інформації після 08.02.2020 стосовно зазначеної особи в Базі даних немає.

Крім того з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що у ОСОБА_2 відсутні інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення, які можуть здійснювати за нею постійний сторонній догляд.

Отже, з зазначених обставин справи видно, що позивачем були подані належні документи, які підтверджують факт того, що останнім здійснюється сторонній догляд за ОСОБА_2 та неможливості здійсенння такого догляду з боку ОСОБА_3 .

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради у розгляді заяви від 07.04.2025 щодо складання та видачі акту про встановлення факту постійного стороннього догляду ОСОБА_1 за своєю бабою ОСОБА_2 .

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №280/5028/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва