Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №160/32104/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №160/32104/25

Суддя: Сафронова С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32104/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №160/32104/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, викладене листом №31/29/30/Ф-5039/10-2025-5737-2025 від 16.10.2025 року;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях підготувати та направити до Головного управління пенсійного фонду у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського, та враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 року №826/12704/18 (яке набрало законної сили 19.11.2019 року) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №160/8324/19.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 14.09.2008 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, згідно закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ». 16.09.2025 року позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області із заявою щодо отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року. РСЦ ГСЦ МВС У Дніпропетровській та Запорізькій областях своїм листом №31/29/30/Ф-5039/10-2025-5737-2025 від 16.10.2025 року відмовив позивачу у наданні такої довідки за відсутності законних підстав. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року у справі №160/32104/25 позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано відмову Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, викладене листом №31/29/30/Ф-5039/10-2025-5737-2025 від 16.10.2025 року протиправною. Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях підготувати та направити до Головного управління пенсійного фонду у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського, та враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 року №826/12704/18 (яке набрало законної сили 19.11.2019 року) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №160/8324/19, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 05.09.1998 була призначена пенсія за вислугу років, згідно закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Зазначене підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 №83/21531 від 14.09.1198 року та Висновком №83/21531 від 16.09.1998 року про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 09 квітня 1992 р.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 16.06.2011 року, зареєстрованої у пенсійному органі 21.06.2011 за вх.№9854/39-11, позивач просив виплату пенсії як пенсіонера МВС припинити з 01.07.2011 у зв`язку із переходом на інший вид пенсії.

16.09.2025 року позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області із заявою щодо отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року.

РСЦ ГСЦ МВС У Дніпропетровській та Запорізькій областях своїм листом №31/29/30/Ф-5039/10-2025-5737-2025 від 16.10.2025 року відмовив позивачу у наданні такої довідки за відсутності законних підстав, обґрунтовуючи тим, що «…під час проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №103 ОСОБА_1 не отримував пенсію за Законом №2262-Х11 та на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як пенсіонер органів внутрішніх справ, не перебував. У списках осіб, пенсії яких підлягали перерахунку з 1 січня 2016 року відповідно до Постанови №103, складених ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відомості щодо ОСОБА_1 відсутні. За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплата пенсії ОСОБА_1 за Законом №2262-Х11 за його заявою була припинена з 23.06.2011 року. На час звернення ОСОБА_1 пенсію за Законом №2262-Х11 також не отримує. Враховуючи викладене, відсутні підстави щодо підготовки та направлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно Постанови № 988 за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12704/18 (яке набрало законної сили 19.11.2019 року) та постанови Великої Палати Верховного суду від 17.12.2019 року у справі №160/83254/19.»

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших визначених законом осіб, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частинами першою та другою статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Таким чином, право особи на належне пенсійне забезпечення за Законом №2262-ХІІ не може ставитися виключно в залежність від того, чи була особа включена органом Пенсійного фонду до списків пенсіонерів, пенсії яких підлягали перерахунку, оскільки такі списки є похідним документом, що формується для реалізації вже існуючих правовідносин, а не нормативною підставою виникнення чи припинення права особи на відповідний перерахунок.

При цьому сам факт припинення виплати пенсії за Законом №2262-ХІІ у зв`язку з переходом на інший вид пенсії не є тотожним припиненню права особи на пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ, та не може сам по собі бути достатньою правовою підставою для відмови уповноваженого органу у вчиненні дій щодо підготовки документа, необхідного для реалізації пенсійних прав особи.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що спір у цій справі виник саме щодо правомірності відмови відповідача у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення, а не щодо остаточного визначення органом Пенсійного фонду розміру пенсії позивача.

Отже, на цьому етапі відповідач не наділений повноваженнями самостійно визначати, чи має позивач право на проведення перерахунку пенсії, чи підлягає такий перерахунок проведенню та який саме розмір пенсії має бути виплачений.

Предметом обов`язку відповідача є підготовка відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, тоді як питання призначення, поновлення, перерахунку та виплати пенсії належать до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Колегія суддів також бере до уваги положення наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій».

Відповідно до пункту 1 цього наказу у Міністерстві внутрішніх справ України визначено уповноважений структурний підрозділ з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Пунктом 2 наказу №259 Головний сервісний центр МВС уповноважено на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення, зокрема станом на листопад 2019 року, для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 і №826/12704/18, з покладенням відповідних функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС.

Отже, саме Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях є належним суб`єктом, до компетенції якого віднесено питання підготовки та видачі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року.

При цьому з аналізу наведених нормативних положень не вбачається встановлення такої умови для видачі довідки, як обов`язкове отримання особою на момент звернення пенсії саме за Законом №2262-ХІІ або її включення у 2019 році до списків осіб, пенсії яких підлягали перерахунку.

Саме по собі посилання відповідача на те, що виплата пенсії позивачу за Законом №2262-ХІІ була припинена у 2011 році, не свідчить про відсутність у нього права на отримання документа, необхідного для реалізації пенсійних прав, та не звільняє відповідача від виконання покладених на нього повноважень.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Закону №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії призначаються та виплачуються за умови додержання визначених законом вимог, а питання реалізації відповідного права належить до компетенції органу, що призначає та виплачує пенсію.

Таким чином, встановлення наявності чи відсутності у позивача права на поновлення або перерахунок пенсії, а також визначення правових наслідків переходу на інший вид пенсії є питаннями, які мають вирішуватися компетентним органом Пенсійного фонду України після отримання належних документів, а не Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС під час розгляду заяви про видачу довідки.

Щодо посилання відповідача на відсутність позивача у списках осіб, пенсії яких підлягали перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, колегія суддів зазначає, що зазначена обставина сама по собі не може бути підставою для відмови у видачі довідки, оскільки предметом звернення позивача є отримання документа про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, а не включення його до списків, складених у межах певної процедури перерахунку пенсій.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, підлягають врахуванню під час визначення складових грошового забезпечення, які мають бути зазначені у відповідній довідці.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зобов`язання відповідача підготувати та направити довідку не означає автоматичного виникнення у позивача права на отримання певного розміру пенсії. Питання щодо використання зазначеної довідки для перерахунку чи поновлення виплати пенсії належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність відмови Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, викладеної у листі від 16 жовтня 2025 року №31/29/30/Ф-5039/10-2025-5737-2025, є обґрунтованим.

Визначений судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки саме шляхом зобов`язання відповідача виконати покладений на нього обов`язок щодо підготовки та направлення відповідної довідки забезпечується ефективне відновлення порушеного права позивача.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для видачі позивачу відповідної довідки та повторюють обґрунтування, наведені відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.

Наведені доводи не спростовують правильності встановлених судом першої інстанції обставин та правової оцінки спірних правовідносин.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для скасування або зміни рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №160/32104/25 колегія суддів не встановила.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №160/32104/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua