Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №399/408/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року справа 399/408/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2025 (суддя Лях М.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.04.2025 звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить: скасувати постанову №44/25 від 08.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, провадження по справі закрити та стягнути судові витрати.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2025 відмовлено в задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову №44/25 від 08.04.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо порушення відповідачем вимог статей 23, 33, 283 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови, відсутності в постанові опису конкретних обставин правопорушення та мотивів накладення стягнення, неправильної кваліфікації правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП замість частини 3 статті 210-1 КУпАП, порушення права на захист, оскільки він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначений день та час для участі у розгляді справи, але не був допущений до приміщення.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер в реєстрі «Оберіг» 290820200676073400007.

Згідно з додатком «Резерв+» військово-облікових документів ОСОБА_1 вчасно уточнив свої облікові дані від 21.06.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу позивача було направлено повістку №1891987 з викликом на 26.01.2025 для уточнення даних засобами поштового зв`язку. Лист з повісткою повернувся з відміткою працівника Укрпошти «відсутній за вказаною адресою».

ІНФОРМАЦІЯ_2 05.02.2025 було подано електронне звернення через АІТС «Оберіг» №Е1357737 на поліцію з приводу неявки позивача за повісткою.

ОСОБА_1 02.04.2025 самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було складено протокол про адміністративне правопорушення №44/25 за частиною 3 статті 210 КУпАП. У поясненнях позивач зазначив, що повістку не отримував, свої дані регулярно оновлював. Розгляд справи призначено на 15 год. 00 хв. 08.04.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №44/25 від 08.04.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000грн. Справу розглянуто за відсутності позивача, у постанові відсутні відомості про ознайомлення з її змістом та отримання постанови позивачем.

Копія постанови направлена ОСОБА_1 супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №1036 від 14.04.2025 поштовим відправленням №2810001135251. Згідно з даними Укрпошти постанова отримана 26.04.2025 (за твердженням позивача 24.04.2025).

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Зазначений конституційний принцип презумпції невинуватості за аналогією підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з частиною 2 статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті за вчинення таких дій в особливий період.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 Додатку 2 Правил №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках).

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Колегія суддів зазначає, що диспозиція статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку, тоді як диспозиція статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Неявка військовозобов`язаного за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації є порушенням обов`язків, встановлених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що охоплюється диспозицією статті 210-1 КУпАП, а не статті 210 КУпАП.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення дійшов висновку, що «неявка містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 210-1 КУпАП», проте, незважаючи на це, відмовив у задоволенні позову, не надавши оцінки тому факту, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Отже, відповідач неправильно кваліфікував дії позивача за частиною 3 статті 210 КУпАП (порушення правил військового обліку в особливий період), тоді як інкриміновані позивачу дії (неявка за повісткою під час мобілізації) за своїм змістом підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період). Неправильна кваліфікація дій особи є самостійною підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки свідчить про відсутність у діях особи складу саме того адміністративного правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення 08.04.2025 відбувся за відсутності позивача, при цьому позивач стверджує, що прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначений день та час, проте не був допущений до приміщення.

Незалежно від оцінки цих обставин, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 279 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а, невжиття жодних дій щодо надання особі можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У рішенні №23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова №44/25 від 08.04.2025 є протиправною з огляду на неправильну кваліфікацію дій позивача за частиною 3 статті 210 КУпАП замість частини 3 статті 210-1 КУпАП, порушення вимог статей 23, 33, 280 КУпАП щодо з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та індивідуалізації відповідальності.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову та апеляційної скарги позивачем сплачений судовий збір в сумі 1514грн.

Керуючись статтями 241 – 245 , 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2025 та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №44/25 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.04.2025, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1514грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили 14.08.2026 та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова