Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №340/3186/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3186/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3186/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №28 від 28.01.2026 року в частині призначення ОСОБА_2 на посаду водія електронавантажувача (автонавантажувача) такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зарахування його до списків особового складу на всі види забезпечення, та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини повернуто позивачу.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року виправлено описку в ухвалі про повернення позовних вимог від 26.05.2026 року, зокрема у вступній та резолютивній частині, вказавши найменування позивача « ОСОБА_1 ».

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У зв`язку з цим апелянт просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 340/3186/26, якою позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 28 від 28.01.2026 року (щодо призначення ОСОБА_1 на посаду водія електронавантажувача (автонавантажувача) такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зарахування до списків особового складу на всі види забезпечення), а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини було повернуто позивачу, та надіслати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог позивач зазначив, що 25.01.2026 року у м. Гайворон він був доставлений працівниками поліції та представниками ТЦК до КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Під час медичного огляду, на думку позивача, не було повною мірою враховано стан його здоров`я та наявні медичні документи, а копію довідки ВЛК йому не видано.

Надалі позивача було направлено до АДРЕСА_1 в розташування військової частини НОМЕР_1 , де наказом від 28.01.2026 року № 28 його зараховано до списків особового складу.

Позивач зазначає, що пропустив місячний строк звернення до суду з поважних причин, оскільки з моменту призову проходив військову службу поза місцем постійного проживання, маючи обмежені можливості зв`язку та самостійного збору документів. Необхідні для звернення до суду матеріали, зокрема, постанову ВЛК та копії наказів представник позивача зміг отримати лише 13.05.2026 року в результаті направлення адвокатських запитів до ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 . Одразу після отримання зазначених документів, 15.05.2026 року, позовна заява була подана до суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 року), в якій вказано, що факт порушення прав став відомим лише після отримання відповіді від відповідача – 13.05.2026, а тому позов подано в межах строку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 28 від 28.01.2026 року в частині призначення ОСОБА_1 на посаду водія електронавантажувача (автонавантажувача) такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зарахування його до списків особового складу на всі види забезпечення, та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини — повернуто позивачу.

Як зазначив суд першої інстанції, відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю у спорах щодо проходження публічної служби розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому суд першої інстанції вказав, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів, натомість поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав (зокрема, якщо особі відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржується наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.01.2026 року № 28 в частині призначення його на посаду водія електронавантажувача (автонавантажувача) такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зарахування його до списків особового складу на всі види забезпечення, а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини.

Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, тобто проходить публічну службу, а заявлені ним позовні вимоги стосуються правовідносин щодо проходження вказаної публічної служби, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк на звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, відлік місячного строку на звернення позивача до суду розпочинається з моменту видання оскаржуваного наказу та обчислюється з наступного дня після його прийняття, тобто з 29.01.2026 року.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що до суду з даним позовом позивач звернувся лише 18.05.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача і були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 26.05.2026 року про повернення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Не спростовуючи установлений ч. 5 ст. 122 КАС України строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, колегія суддів бере до уваги, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2026 року № 28 позивачу не вручався, а про його зміст та реквізити він дізнався лише за результатами відповідей на адвокатські запити.

Звертаючись до суду, позивач дійсно пропустив місячний строк оскарження, проте це було обумовлено обставинами проходження військової служби, перебуванням у віддаленому розташуванні частини, умовами обмеженого зв`язку та відсутністю правової допомоги й первинних документів на початковому етапі.

Матеріали справи підтверджують об`єктивне існування перешкод і труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, зокрема через відсутність документів у позивача внаслідок несвоєчасного надання інформації на адвокатські запити ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовою частиною НОМЕР_1 .

При цьому позивачем та його представником з моменту прийняття оскаржуваного наказу і до подання позову вчинялися активні та послідовні дії, спрямовані на збір доказів і підготовку до звернення до суду.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку, що, в свою чергу, є підставою для скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду по суті.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини /ЄСПЛ/ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16.12.1992р., заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995р., заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, без належної оцінки всіх обставин справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3186/26 – задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі №340/3186/26 — скасувати.

Матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов