Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №602/427/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/427/26Головуючий у 1-й інстанції Наумчук В.А.

Провадження № 33/817/460/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Семченко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Семченко Г.С. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 липня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Згідно даної постанови, 08 квітня 2026 року о 21 год 30 хв в м. Ланівці по вул. Тернопільська, Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що судом не з`ясовано усі обставини справи, а в матеріалах провадження відсутні належні докази його вини.

Вказує, що не встановлено наявності повторності в діях ОСОБА_1 , а долучена до матеріалів справи постанова Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 є неналежним доказом, оскільки відсутня довідка щодо наявності повторності.

Крім того ОСОБА_1 було подано клопотання про передання справи на розгляд Теофіпольського районного суду Хмельницької області за місцем його проживання, але воно не було вирішено судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому вважаю, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пунктів 2.1(а) Правил дорожного руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, відображені у даних протоколу про адміністративне правопорушення 08.04.2026 серії ЕПР1 № 635611 (а.с.1); - копії рапорта помічника чергового ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Ковальчука С.І. від 08.04.2026 (а.с. 2); - копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №409767 від 02.08.2025, за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3);- копії письмового пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2026, відібраного у присутності його мами ОСОБА_2 (а.с. 4); - копії письмового пояснення ОСОБА_3 від 08.04.2026 (а.с. 5); - відеозаписах з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску (а.с.6);- копії постанови судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 року.

Так, ч.2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Ч.5 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч.2 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно постанови Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 у справі №685/711/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що на місці зупинки автомобіля ОСОБА_1 особисто зазначав, що у нього відсутнє посвідчення водія і йому відомо про наявність щодо нього постанови Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, вказавши, що штраф сплачено.

Водночас у своїх письмових поясненнях вказав, що йому було невідомо, що він позбавлений права керування транспортним засобом.

Як вже зазначалося вище, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає настання відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, в даному випадку - керування транспортним засобом особою, що не має права керування таким транспортним засобом

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявні у справі докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою та доповнюють одні одних, належним чином доводять обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують твердження апелянта.

При цьому, факт наявності постанови Теофіпілького районного суду від 15.10.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адмінправопорушень за ч.1 ст.130, ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, не заперечила в судовому засіданні апеляційного суду його захисник. Відомостей, які б вказували на те, що зазначене рішення суду скасовано чи змінено, суду надано не було.

Даних, які б свідчили про те, що суд вдався до збирання доказів у справі, зокрема постанови Теофілільського районного суду від 15 жовтня 2025 року у справі №685/711/25 (провадження №3/685/333/25), з власної ініціативи, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять, а отже доводи про це апеляційної скарги є неспроможними.

Одночасно, слід звернути увагу на те, що відповідно до позиції, висловленої ВП ВС у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23, отримання судом рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень та долучення його до матеріалів справи не є збиранням доказів з власної ініціативи чи порушенням процесуальних норм та не є упередженістю.

Також ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Таким чином згідно вказаних вимог справу розглянуто Лановецьким районним судом Тернопільської області за місцем вчинення адміністративного правопорушення, що не суперечить вимогам ст.276 КУпАП, якою визначено право, а не обов`язок здійснювати розгляд справи за ст.126 КУпАП за місцем проживання правопорушника.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, захист інтересів ОСОБА_1 в суді здійснювався його захисником — адвокатом Семченко Г.С., а отже доводи останньої про те, що судом не було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд до суду за місцем його проживання, не є підставою для скасування з цих підстав рішення суду.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Що стосується накладеного стягнення, то суд, відповідно до вимог ст.33-35 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника, відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність, дійшов вірного висновку про призначення стягнення в межах санкції ч. 5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Семченко Г.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження — задовольнити.

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Семченко Г.С. — залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя