Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №438/414/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 438/414/26 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 33/811/1193/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 09 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою матеріали адміністративної справи № 438/414/26, провадження № 3/438/192/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та матеріали адміністративної справи за № 438/415/26, провадження № 3/438/193/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі № 438/414/26, провадження № 3/438/192/2026.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.122-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

У порядку ч.2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постановою судді Бориславського міського суду Львівської області від 09 червня 2026 року виправлено описку у вступній частині постанови Бориславського міського суду Львівської області від 09.06.2026 у справі № 438/414/26, провадження 3/438/192/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП; постановлено вважати доведеним, і замість зазначеного, прізвище, ім`я, по батькові судді « ОСОБА_2 » читати « ОСОБА_3 ».

Згідно з постановою ОСОБА_1 06.03.2026, о 17 год. 48 хв., в м. Бориславі по вул. В. Великого, 30, керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у приміщенні ВП№1 ДРВП ГУНП у Львівській області . Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння становив 0,83 (промілле) від 06.03.2026 номер тесту 5855, таким чином порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 06.03.2026, о 17 год. 48 хв., в м. Бориславі по вул. Шевченка, керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку т/з, завчасно поданого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, не зупинився, таким чином порушив вимоги п. 2.4 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді, провадження по справі закрити.

Зазначає, що наступного дня після складання протоколів про адміністративні правопорушення він був мобілізований до лав Збройних Сил України та приступив до виконання військових обов`язків. На час судового розгляду справи він проходив військову службу та перебував (перебуваю) у військовій частині на території Чугуївського району Харківської області. На момент його мобілізації 07.03.2026 року адміністративна справа ще не перебувала на розгляді суду. Відтак він не мав об`єктивної можливості повідомити суд про проходження військової служби. Він не отримував від суду повісток, а так само і повідомлень про розгляд справи. Копію постанови отримав лише 26.06.2026, ому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною підлягає скасуванню.

З фабули протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№607964, 607975 від 06.03.2026 року вбачається, що він 06.03.2026 о 17 год. 48 хв. одночасно перебував у м. Бориславі і на вул. В. Великого, 30, і на вул. Шевченка, відстань між якими щонайменше 2,0 км.

На вказані суперечності суддя Бориславського міського суду Львівської області уваги не звернув. Як і на те, що у матеріалах справи (у тому числі на дисках з відеофіксацією) немає жодного доказу, яким би підтверджувався факт керування ним транспортним засобом 06.03.2026 о 17 год. 48 хв. у м. Бориславі на вул. В. Великого, 30, як про це зазначено у протоколі.

Наголошує на тому, що 06.03.2026 року він взагалі не керував автомобілем на вул.В. Великого, 30 у м. Бориславі.

Протоколи про адміністративне правопорушення і Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора він підписав без заперечень, так як працівники поліції переконали його у тому, що оскільки після завершення процедури оформлення адміністративного матеріалу у відділенні поліції він буде негайно мобілізований до Збройних Сил України, то всі складені відносно нього протоколи не матимуть юридичної сили, а тимчасово вилучене посвідчення водія буде згодом повернене його батькам.

На диску з відеофіксацією цей момент відсутній, оскільки відеофіксація поліцейськими не проводилася безперервно.

Водночас, результат за допомогою газоаналізатора він видихнув з п`ятого разу. При цьому газоаналізатор за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння, востаннє проходив перевірку калібрування (градуювання) 17.07.2025 року, тобто понад сім місяців тому до дати огляду.

Вважає, що наявні підстави для скасування постанови та закриття провадження у справі.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607964 від 06 березня 2026 року (а.с. 1), згідно з яким ОСОБА_1 06.03.2026, о 17 год. 48 хв., в м. Бориславі по вул. В. Великого, 30, керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у приміщенні ВП№1 ДРВП ГУНП у Львівській області . Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння становив 0,83 (промілле) від 06.03.2026 номер тесту 5855, таким чином порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції переслідували транспортний засіб марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не виконував вимоги поліцейських про зупинку, що подавались йому за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків. У подальшому коли водія ОСОБА_1 було зупинено та доставлено у відділення поліції та після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, працівник поліції пред`явив вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд, за результати якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,83%о Результати огляду ОСОБА_1 не оспорював, не висловлював будь-яких зауважень чи застережень, що і стало підставою для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того на ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №607975 від 06.03.2026 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП у зв`язку із невиконанням вимоги поліцейського про зупинку.

Твердження ОСОБА_1 про те, що у протоколах зазначено про те, що він одночасно перебував у м. Бориславі і на вул. В. Великого, 30, і на вул. Шевченка, як підставу для скасування постанови апеляційний суд вважає необгрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи таке зазначення місць вчинення правопорушень пов`язано з тим, що відносно ОСОБА_1 складно два протоколи за не виконання вимоги працівника поліції про зупинку (ч.1 ст. 122-2 КУпАП) та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (ч.1 ст. 130 КУпАП). Як вбачається з матеріалів справи поліцейські переслідували ОСОБА_1 , який проїхав певну відстань тому у протоколах і зазначено два місця вчинення правопорушення, яке розпочалось з вул. Шевченка у м. Бориславі (ч.1 ст. 122-1 КУпАП). Разом з тим, незгода ОСОБА_1 із зазначенням місця вчинення допущених ним правопорушень не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-1, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Твердження захисника про наявність провокації з боку працівників поліції носять бездоказовий характер, оскільки не містять даних про те, що вчинення адміністративного правопорушення мало місце внаслідок підбурювання з боку поліцейських.

Також апеляційний суд не вважає слушними доводи апелянта про неточність показників газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», через його калібрування 17.07.2025.

Так, пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії «Drager Safety AG &aпо; Co KGaA», Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747 і становить 1 рік.

Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу «DragerAlkotest 6820» становить один рік.

З роздрукованого результату приладу «DragerAlkotest 6820», за допомогою якого правопорушник проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 17.07.2025, тоді як ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 06.03.2026, що свідчить про належне здійснення калібрування приладу.

Крім цього, відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820» межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.

Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З огляду на те, що у крові ОСОБА_1 виявлено 0,83 ‰ алкоголю, що, навіть з урахуванням максимальної похибки для технічного приладу «Drager Alcotest 6820», перевищує допустиму кількість алкоголю в крові, у суду відсутні підстави для сумнівів у точності показників алкотестера.

Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Суддя суду першої інстанції, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в силу вимог ст. 36 КУпАП наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, при цьому врахувавши характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.

Постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 09 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.