Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/11907/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р.Справа № 440/11907/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, повний текст складено 24.04.26 року по справі № 440/11907/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ"

до Головного управління ДПС у Закарпатській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 терміном дії з 25.01.2024 року по 25.01.2029 року, видану ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 терміном дії з 25.01.2024 року по 25.01.2029 року, видану ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Головне управління ДПС у Закарпатській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення суду першої інстанції ухвалено без з`ясування всіх обставин справи, не надано оцінки всім наданим відповідачем доказам, а саме, подіям, що відбувалися фактично на АЗС в присутності перевіряючих та відповіді Територіального Управління БЕБ у Закарпатській області. Вказує , що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (надлишок пального) станом на 13 год 02 хв 10.06.2025 на загальну суму 491 278,88 грн. Під час перевірки були проведені фізичні заміри наявного на АЗС пального, однак виникли обставини, за яких неможливо було визначити різницю згідно з Методикою визначення об`єму необлікованого пального, оскільки позивачем були проведені маніпуляції з даними РРО та іншими первинними документами. ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» фактично визнало наявність необлікованого пального, здійснивши раптове «приймання пального» до даних РРО прямо перед допуском перевіряючих до перевірки. Вважає , що суд першої інстанції обмежився лише формальним дослідженням факту перебування ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на АЗС, натомість не надав правової оцінки законності підстав використання земельної ділянки комунальної власності. Наявність лише договору на будівлю АЗС за відсутності зареєстрованого права на землю є прямим порушенням ліцензійних умов. Протягом діяльності ліцензіат зобов`язаний мати чинні документи на обидва об`єкти. У протилежному випадку нівелюється принцип правової визначеності. Втрата права на землю (або його неоформлення) є підставою для припинення дії ліцензії. Вважає , що ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» здійснювало реалізацію та зберігання пального у майновому комплексі, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887404:01:005:0009, що орендується ТОВ «П.РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 44796056), тобто експлуатація якої не охоплюється умовами дії виданої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, буд.1 «А». Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №440/11907/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 44702151).

Господарська діяльність ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" з роздрібної торгівлі пальним здійснюється, зокрема, на АЗС з магазином за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області №552-п від 09.06.2025 року проведена фактична перевірка ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" за адресою здійснення господарської діяльності: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а.

За результатами фактичної перевірки контролюючим органом складений акт від 20.06.2025 року №10831/07-16-09-03-03/44702151, яким встановлено порушення: - п. 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

13.08.2025 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 терміном дії з 25.01.2024 року по 25.01.2029 року, видану ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а.

Позивач не погодився із рішенням Головного управління ДПС у Закарпатській області №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 та оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 терміном дії з 25.01.2024 року по 25.01.2029 року, видану ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а, прийняте відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним на час отримання позивачем ліцензії було врегульовано нормами Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817-IX) Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» втратив чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону.

Положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону (пункт 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817-IX).

Статтею 46 Закону № 3817-IX визначено підстави та порядок припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Частиною першою цієї статті Закону передбачено, що дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 46 Закону № 3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.

У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.

Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина 10 статті 46 Закону №3817-IX).

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону №3817-ІХ у рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються: 1) реквізити (номер і дата) рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР); 2) найменування та код органу ліцензування, що прийняв рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності; 3) реєстраційний номер ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена; 4) вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена; 5) реквізити суб`єкта господарювання: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ; для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України; для іноземних суб`єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва; 6) підстава/підстави та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті; 7) строк набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності; 8) строк і порядок оскарження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). На рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності накладається кваліфікована електронна печатка податкового органу.

Так , 13.08.2025 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №333 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 (підстава: п. 5, 28 ч. 2 ст. 46 Закону № 3817-IX ).

Щодо підстави , яка слугувала прийняттю спірного рішення , а саме : пункт 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ , колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту оспорюваного рішення неможливо встановити, яке саме порушення встановлено контролюючим органом, що слугувало підставою для прийняття оспорюваного рішення: факт зберігання чи факт реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки, чи обидва такі факти.

Отже, оспорюване рішення всупереч вимогам пункту 6 частини 3 статті 46 Закону №3817-ІХ не містить такого обов`язкового реквізиту, як опису підстав (обґрунтування) для прийняття оспорюваного рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

В акті фактичної перевірки від 20.06.2025 року №10831/07-16-09-03-03/44702151 контролюючим органом встановлено порушення, зокрема: - п. 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вказаною перевіркою в ході проведення інвентаризації встановлено залишки пального в резервуарах на АЗС, а саме: в резервуарі №2 бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 9175 літрів, в резервуарі №3 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 11917 літрів та в резервуарі №8 газ нафтовий скраплений в кількості 2801,55 літрів.

Згідно з Х - звітом від 10.06.2025 (14:10:52 год.) з реєстратора розрахункових операцій (фіскальний №3001057280, заводський №НД04001156), далі - РРО, в якому відображено облік товарних запасів за місцем їх реалізації, залишки пального на АЗС складають: в резервуарі №2 бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 9221,5 літрів, в резервуарі №3 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 11836,21 літрів та в резервуарі №8 газ нафтовий скраплений в кількості 2793,86 літрів.

В чеках приймання пального з РРО зазначено, що 10.06.2025 о 13:41:43 було отримано бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 (чек №D4921) в кількості 5 660,00 літрів, о 13:41:51 отримано паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО (чек №D4922) в кількості 2 830,00літрів, о 13:42:01 отримано газ нафтовий скраплений (чек №D4923) в кількості 2060,00 літрів.

В даних Х - звіту з РРО враховані вищезазначені операції з приймання пального, однак о 13:41:43 год., 13:41:51 год., 13:42:01 год. мав відбутись фізичний злив пального в резервуари АЗС.

Згідно висновків перевірки фактично фізичного зливу пального в резервуари АЗС з моменту проведення контрольної розрахункової операції (придбання сигарет Rothmans за ціною 114.90 грн. о 13:02 год. 10.06.2025 у магазині АЗС ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, буд. 1 "а") до закінчення проведення інвентаризації не відбувалось, так як заїзду бензовозів, чи інших транспортних засобів по транспортуванню палива зафіксовано не було, що свідчить про штучне збільшення залишків пального в даних Х-звіту з РРО у часовому проміжку між 13:02 год. – час контрольної розрахункової операції, проведеної посадовою особою ГУ ДПС у Закарпатській області, та 14:10 год. – час роздрукування Х-звіту від 10.06.2025 з реєстратора розрахункових операцій (фіскальний №3001057280, заводський №НД04001156).

Враховуючи вищенаведене, за висновками перевірки залишки пального обліковані в РРО становили: в резервуарі №2 бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 3561,5 літрів, в резервуарі №3 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 9006,21 літрів та в резервуарі №8 газ нафтовий скраплений в кількості 733,86 літрів.

Таким чином, перевіркою, шляхом виведення різниці між фактичними залишками пального в резервуарах з даними про кількість пального згідно з даними обліку на АЗС, податковим органом встановлено необліковане пальне:

- бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 5584,51л (з урахуванням допустимої похибки), за ціною реалізації 50,98 грн./л, на загальну суму – 284698,31 грн.;

- паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 2838,75л (з урахуванням допустимої похибки), за ціною реалізації 48,98грн/л на загальну суму – 139041,97 грн.;

- газ нафтовий скраплений в кількості 2060,36л (з урахуванням допустимої похибки), за ціною реалізації 32,78грн/л на загальну суму – 67538,60 грн.

Згідно з пункту 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є:

факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об`єм необлікованого пального перевищує 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - перевищує 15 відсотків) чи 2 відсотки об`єму відповідного резервуара;

факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об`єм необлікованого пального перевищує 10 відсотків обсягу залишків пального.

Об`єм необлікованого пального визначається в літрах та/або кілограмах.

Методика визначення об`єму необлікованого пального встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки.

Станом на час проведення фактичної перевірки набрала чинності Методика визначення об`єму необлікованого пального, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 №444.

Відтак, Методика визначення об`єму необлікованого пального, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. № 444, що набрала чинності 18 квітня 2025 року, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, проте акт перевірки не містить посилань на застосування вказаної Методики.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів (далі по тексту - Інструкція № 281/171/578/155).

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно з підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14).

Виходячи з положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному, звіті АЗС за формою №17-НП, а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

Відповідно до підпункту 10.4.1 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17- НП.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС (підпункт 10.4.3).

Облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано положеннями пункту 16 Інструкції №281/171/578/155. Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП. який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи (підпункт 16.1).

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ГІРК, ОРК з попередньої зміни, звіт про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2).

Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Розділ 13 Інструкції №281/171/578/155 регулює порядок проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.

Відповідно до пункту 13.5 Інструкції №281/171/578/155 для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.

Пунктом 13.13 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що результати вимірювань у резервуарах і технологічних трубопроводах інвентаризаційною комісією заносяться до журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП, а також до акта вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №3-НП (додаток 26). Розрахунки наявності нафти та/або нафтопродуктів у технологічних нафтопродуктопроводах підприємств заносяться до відомості наявності нафтопродуктів (нафти) у технологічних нафтопродуктопроводах за формою №23-НП (додаток 27) та на АЗС до відомості нафтопродуктів у технологічних трубопроводах АЗС за формою №35-НП (додаток 28).

Співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів, є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 у справі №823/990/16.

Підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об`єму відпущених пального або олив.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1%.

Отже, реєстратор розрахункових операцій є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Згідно з відомостям, що вказані у Х-звіті від 10.06.2025 обсяг нафтопродуктів на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а становив: в резервуарі №2 бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 9221,5 літрів; в резервуарі №3 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 11836,21 літрів; в резервуарі 4 ДП-Е в кількості 3817,91 літрів та в резервуарі №8 газ нафтовий скраплений в кількості 2793,86 літрів.

Згідно акту про зняття фактичних залишків на АЗС фактичні залишки нафтопродуктів становили: в резервуарі №2 бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 в кількості 9175 літрів; в резервуарі №3 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 11917 літрів; в резервуарі 4 ДП-Е в кількості 3807 літрів та в резервуарі №8 газ нафтовий скраплений в кількості 2801,55 літрів.

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що позивач оприбуткував відповідний товар шляхом внесення відомостей про прийняті об`єми пального до РРО, на підтвердження чого до матеріалів справи залучені копії Х-звіту, Z-звіту.

Про належне оприбуткування пального позивачем також свідчать залучені до матеріалів справи копії змінних звітів та відповідні відомості позивач відобразив в бухгалтерському обліку.

Вказана в акті фактичної перевірки та у відзиві відповідача відмінність залишків пального згідно Х-звіту та фактичними залишками пального обґрунтовується виключно математичними обрахунками відповідача, згідно з якими останнім не враховано об`єм пального, що надійшов на АЗС 10.06.2025 року.

В ході розгляду справи Головним управлінням ДПС у Закарпатській області не доведено факту здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004, зберігання та/або реалізації необлікованого пального, об`єм якого перевищує 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - перевищує 15 відсотків) чи 2 відсотки об`єму відповідного резервуара.

Щодо підстави прийняття спірного рішення , а саме : невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін (п.5 ч.2 ст.46 ЗУ №3817, колегія судді зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є: невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об`єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

Отже, пункт 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ передбачає перелік невідповідностей різних відомостей (документів) фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки, кожна з яких або сукупність яких є підставою для припинення дії ліцензії.

Зі змісту спірного рішення неможливо встановити, яке саме порушення встановлено контролюючим органом, що слугувало підставою для прийняття рішення: - встановлення невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, або заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним.

Колегія суддів звертає увагу , що оскаржуване рішення про припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним містить посилання на текст пункту 5 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ, не конкретизуючи, яка саме невідповідність послугувала підставою для припинення дії ліцензії позивача.

Отже, спірне рішення всупереч вимогам пункту 6 частини 3 статті 46 Закону №3817-ІХ не містить такого обов`язкового реквізиту, як опису підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність використання позивачем земельної ділянки комунальної власності.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб`єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій (пункт 29 частини першої статті 1 Закону №3817-ІХ).

Відомості, які містить Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального, визначені пунктом 4 частини третьої статті 35 Закону №3817-ІХ, який включає зокрема: . відомості: 1) про ліцензіатів: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ; для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України; для іноземних суб`єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва; 2) реквізити (номер і дата) заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР); 3) найменування та код органу ліцензування, що прийняв рішення про надання або про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, або яким внесені зміни до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального за результатами розгляду відповідної заяви ліцензіата; 4) про рішення органу ліцензування: реквізити (номер і дата) рішення про надання або про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР); реквізити (номер і дата) рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР); 5) реєстраційний номер ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (системний порядковий номер запису в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності); 6) вид наданої ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та її реєстраційний номер; 7) адреси місць провадження господарської діяльності/місць зберігання пального у стаціонарних резервуарах та інш.

Згідно договору оренди № 20/02/2023-19О від 20.02.2023 року у платному користуванні ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" знаходиться майновий комплекс АЗС №3 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а, який позивач прийняв від ТОВ "ВЕСТ ОІЛ ТРЕЙД".

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Отже, при укладенні договору найму об`єкта (споруди, окремої частини, ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об`єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того, норми, які встановлюють наведені правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача.

Варто зазначити, що надання наймачу права користування земельною ділянкою є обов`язковим не тільки для сторін за договором оренди об`єкта, що знаходиться на земельній ділянці, а й для власника земельної ділянки у разі, коли такою особою не є наймодавець. Презюмується, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування нею, якщо інше прямо не встановлене договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Наведене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19, від 10 листопада 2023 року у справі №440/2474/20.

Таким чином, оскільки позивач за договорами оренди нерухомого майна набув право користування земельними ділянками, розміщеними під об`єктами оренди - автозаправними станціями та комплексами, незважаючи на відсутність окремо укладених договорів оренди відповідних земельних ділянок, твердження відповідача про незаконність використання позивачем земельної ділянки комунальної власності є безпідставними.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що на АЗС з магазином за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а фактично здійснює господарську діяльність ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ", що відповідає відомостям Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та документам, доданим до заяви про отримання ліцензії, а тому висновки податкового органу про припинення дії ліцензії з посиланням на вищевказану підставу є хибними.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів наявності передбачених законом підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №333 від 13.08.2025 року про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №07140314202400004 терміном дії з 25.01.2024 року по 25.01.2029 року, видану ТОВ "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Холмок, вул. Свободи 1-а.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 по справі № 440/11907/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко

Повний текст постанови складено 17.08.2026 року