Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №336/2913/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/2913/26 Головуючий в 1 інст. Дацюк О.І.

Провадження № 33/807/946/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин.

25 березня 2026 року, приблизно о 08.34 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи на 1 км автодороги Григорівське-Вільне-Новотавричеське біля с. Григорівське Запорізького району Запорізької області, керував автомобілем Nissan Patrol, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (рівень алкоголю 2,79 ‰).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, належним чином не з`ясував всіх обставин події, розглянув справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що виклики в судове засідання та повний текст копії оскаржуваної постанови він не отримував, є військовослужбовцем, відтак був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу та викласти в такій скарзі мотиви незгоди з прийнятим рішенням.

Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Виходячи зі змісту клопотання, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 посилається на те, що він є військовослужбовцем, участі під час розгляду справи не приймав, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 11 червня 2026 року.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні суду першої інстанції 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був, а копія оскаржуваної постанови йому була направлена 28 квітня 2026 року, проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту її отримання.

Даних на спростування доводів ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови лише 11 червня 2026 року матеріали справи також не містять, тому суддя апеляційного суду приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

У судові засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шох К.А. не з`явились тричі – 24 липня 2026 року, 31 липня 2026 року та 7 серпня 2026 року, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно, про що свідчать довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber».

Разом з тим, 7 серпня 2026 року ані ОСОБА_1 , ані його захисник до судового засідання апеляційного суду не з`явились, із заявами про відкладення розгляду скарги на адресу суду не звернулись, з огляду на що, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 623527 від 25 березня 2026 року (а.с. 1-2) підтверджується:

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що в результаті огляду у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Драгер» 6810. Результат огляду позитивний – 2,79 % (а.с. 3).

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER» Alkotest 6810. Результат огляду: проба позитивна - 2,79 % (а.с. 4);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810, тест № 2748 виготовленою о 08 год. 49 хв. 25 березня 2026 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 2,79 %. Ідентичність показань на екрані та у роздруківці ОСОБА_1 засвідчив власним підписом (а.с. 5);

- диском з відеозаписом події. Відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначеній в протоколі день та час, його зупинка. Під час спілкування з водієм поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, оголосив їх. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та факт згоди ОСОБА_1 на проходження огляду. Зафіксовано результат продуття алкотестеру – 2,79 % та згоду ОСОБА_1 з результатом огляду (а.с. 9).

Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв клопотання про допит свідків чи дослідження інших доказів, які не містяться в матеріалах справи, а тому суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи.

Суддя апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції без його участі в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 дійсно не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції.

Між тим, про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся заздалегідь належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання, вказану в протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції викликав ОСОБА_1 до судового засідання, але останній не скористався своїм правом, що дає обґрунтовані підстави зробити висновок про спрямоване ухиляння від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення задля затягування строків розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП є безпідставними, а суд першої інстанції мав достатні підстави розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

До того ж, права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді.

За його апеляційною скаргою було призначено перегляд постанови в апеляційному порядку, ОСОБА_1 не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім в апеляційному суді і заявляти клопотання та подавати докази.

Жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на них немає жодних посилань, а тому права особи, передбачені ст. 268 КПК України, не порушені.

Також суддя апеляційного суду вважає, що не було жодних порушень порядку огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п. 7 розділу І).

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Patrol, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після переслідування був зупинений інспекторами патрульної поліції в полі. У ході спілкування поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager».

Далі зафіксовано, як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 2,79 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Жодних інших доводів апеляційна скарга не містить.

Отже, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом.

При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/2913/26