Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №480/9797/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р. Справа № 480/9797/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, повний текст складено 08.05.26 по справі № 480/9797/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу», в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 11.08.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 11.08.2022 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" згідно інформації, наявної у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та довідки ВЛК від 11.08.2022 №1046.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що пп. «б» п.22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (в редакції станом на 11.08.2022) імперативно встановлено, що у воєнний час свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК – затвердженню: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, – ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів – ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази). У той же час, результати проведення медичного огляду ОСОБА_1 , яким його визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я з виключенням із військового обліку, всупереч вимогам п.п.22.5, 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402, було оформлено довідкою ВЛК позаштатної постійно-діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не свідоцтвом про хворобу, без наступного розгляду і затвердження ВЛК регіону (12 регіональною військово-лікарською комісією, в зоні адміністративної відповідальності якої знаходиться ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Вказує, що на офіцерів запасу, визнаних за результатом проведення військово-лікарської експертизи непридатними до військової служби з виключенням із військового обліку, у воєнний час складаються виключно свідоцтва про хворобу. Звертає увагу, що за результатом проведення заходів щодо перевірки правильності дотримання військово-лікарськими комісіями районних (міського) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Сумської області порядку визнання військовозобов`язаних непридатними до військової служби з виключенням із військового обліку встановлено порушення вимог п.22.5 Положення №402 в частині визнання військовозобов`язаних офіцерського складу непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку без складення свідоцтва про хворобу на офіцерів запасу (у тому числі членами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Зауважує, що згідно приписів абз.2 п.10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління. Відтак, з метою усунення виявлених порушень, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано оскаржуваний наказ від 29.10.2022 №69, на підставі якого ОСОБА_1 поновлено на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наголошує, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 результати військово-лікарської експертизи жодним чином не скасовувалися, а лише під час проведення перевірки був встановлений та підтверджений факт виключення з військового обліку позивача, визнаного військово-лікарською комісією непридатним до військової служби за станом здоров`я, постанова відносно якого оформлена довідкою ВЛК, а не свідоцтвом про хворобу із подальшим розглядом і затвердженням ВЛК регіону, що виключає можливість набуття правового статусу «невійськовозобов`язаний». Тобто, постанова ВЛК у формі довідки відносно позивача, який являється офіцером запасу, визнаним непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є неналежним доказом на підтвердження такого стану здоров`я (ступеня придатності до військової служби), за яким він підлягає виключенню з військового обліку. Отже, виявивши допущену помилку при виключенні особи з військового обліку за відсутності передбачених законодавством підстав, ІНФОРМАЦІЯ_8 наказом від 29.10.2022 №69 визначено завдання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо поновлення позивача на військовому обліку, з метою усунення такої помилки.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 без змін.

Зазначає, що виключення з військового обліку у серпні 2022 року відбулося з порушенням Положення №402, оскільки замість свідоцтва про хворобу було видано довідку ВЛК №1046 від 11.08.2022, що нібито робить виключення недійсним і надає право начальнику ТЦК скасувати його наказом №69. Вказує, що чинне законодавство України (зокрема Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про територіальні центри комплектування) не наділяє начальника ТЦК та СП повноваженнями одноосібно скасовувати рішення військово-лікарських комісій або поновлювати на обліку осіб, раніше виключених за станом здоров`я, без проведення нового медичного огляду.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (1998 року народження) є офіцером запасу та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 .

11.08.2022 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-а графи ІІІ Розкладу хвороб. На підтвердження проведеного медичного огляду позивачу видано довідку ВЛК №1046 від 11.08.2022.

Також 11.08.2022 ІНФОРМАЦІЯ_11 у пункті НОМЕР_2 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 внесено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби.

У подальшому, за результатами проведення заходів щодо перевірки правильності дотримання військово-лікарськими комісіями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки порядку визнання військовозобов`язаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, встановлено порушення вимог п.22.5 Положення №402 у частині визнання військовозобов`язаних офіцерського складу непридатними до військової служби без складення свідоцтва про хворобу.

У зв`язку з виявленими порушеннями начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу, починаючи з 24.02.2022». На виконання вказаного наказу до послужного списку позивача внесено дані про те, що запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку вважати недійсним.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів внесення до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 будь-яких записів про скасування виключення позивача з військового обліку або визнання недійсним раніше внесеного запису про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідний запис внесений 11.08.2022 ІНФОРМАЦІЯ_11 до пункту 14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, залишався чинним та не був анульований.

22.10.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку на підставі довідки ВЛК №1046 від 11.08.2022 та запису у тимчасовому посвідченні №22-1/156.

27.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 надано відповідь за вих. №7093, у якій позивача повідомлено про виявлені порушення вимог п.22.5 Положення №402 та про видання наказу №69 від 29.10.2022 щодо поновлення на військовому обліку офіцерів запасу, виключених без оформлення свідоцтва про хворобу.

Не погоджуючись з вказаними діями та рішенням відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу» в частині, що стосується ОСОБА_1 , який підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 11.08.2022 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 11.08.2022 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" згідно інформації, наявної у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та довідки ВЛК від 11.08.2022 №1046.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтом частині, з огляду на наступне.

Частина 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На момент виникнення спірних правовідносин механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності визначався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі по тексту – Порядок №921; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 2-5 Порядку №921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Завдання військового обліку: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов`язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов`язаних; бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних.

Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту – Положення №402; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 1.1, 1.2 розд. І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Підпунктом 2.1 розд. І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Відповідно до пп. 1.1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Так, постанови ВЛК оформлюються у вигляді свідоцтва про хворобу, протоколу засідання ВЛК з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, довідки ВЛК.

При цьому, згідно з п.п. 22.5, 22.6 розд. ІІ Положення свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Отже, підставою для виключення офіцера запасу з військового обліку, як непридатної до військової служби особи, є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу.

Натомість, ОСОБА_1 за наслідками медичного огляду ВЛК отримано довідку від 11.08.2022 №1046, за змістом якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі саме довідки позивача виключено з військового обліку 11.08.2022.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність рішення щодо поновлення його на військовому обліку, звертав увагу саме на відсутність у відповідачів правових підстав для поновлення його на військовому обліку.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 29.10.2022 №69, до послужного списку позивача внесено відомості про визнання недійсним запису про виключення з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 , зробленого 11.08.2022.

Отже, відновлення позивача на військовому обліку було здійснено саме з метою усунення виявлених порушень, а саме безпідставного виключення позивача з військового обліку з огляду на відсутність свідоцтва про хворобу, яке оформлене за результатами ВЛК.

У зв`язку з викладеним, оскільки рішення про виключення позивача з військового обліку було прийнято без дотримання чинного на той момент законодавства, колегія суддів доходить висновку про правомірність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу», в частині, що стосується ОСОБА_1 , наслідками якого стало поновлення позивача на військовому обліку.

Посилання позивача на те, що довідка ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022 №1046 є чинною, зазначених вище висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки остання не є підставою для виключення особи з військового обліку.

Стосовно доводів позивача про те, що поновлення його на обліку було протиправно здійснено за його відсутності, колегія суддів зазначає, що згідно з п.56 Порядку №921 за особистої присутності розглядаються питання щодо взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Натомість, у спірних правовідносинах відповідачем з метою виправлення раніше допущеної помилки визнано недійсним запис про виключення позивача з військового обліку, що і стало підставою поновлення позивача на обліку.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваний наказ прийнятий поза межами повноважень відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п.56-1 Порядку № 921 обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють керівництво військовим обліком призовників і військовозобов`язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, у тому числі в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов`язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ) та контроль та аналіз стану військово-облікової роботи в підпорядкованих районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, методичне супроводження заходів з військового обліку призовників і військовозобов`язаних та видання щороку наказів щодо стану військового обліку.

Пунктом 56 Порядку №921 передбачено обов`язок районних ТЦК та СП щодо організації та ведення військового обліку на відповідній території.

Відповідно до п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Згідно з п.79 Порядку №1487 саме районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення.

Отже, виявивши допущену помилку при виключенні особи з військового обліку за відсутності передбачених законодавством підстав, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 мав повноваження на видання наказу №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу», в частині, що стосується ОСОБА_1 .

За цим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Оскільки відповідач просить суд скасувати рішення суду першої інстанції повністю, проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі № 480/9797/25 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №69 від 29.10.2022 «Про поновлення на обліку офіцерів запасу, визнаних непридатними військово-лікарськими комісіями до військової служби з виключенням з військового обліку без оформлення свідоцтва про хворобу» в частині, що стосується ОСОБА_1 ; стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі № 480/9797/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий