Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №554/6986/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р.Справа № 554/6986/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Савченко Л.І., повний текст складено 29.05.26 по справі № 554/6986/26

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, стягнення безпідставно сплаченого адміністративного штрафу

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовною заявою до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПТ №00021198 від 29.04.2026 та закрити провадження у справі, стягнути безпідставно сплачений адміністративний штраф.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.05.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; після ухвалення рішення по суті скарги вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесені під час апеляційного перегляду справи; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що частина 3 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил зупинки чи стоянки лише у випадку, якщо такі дії створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Вказує, що Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі №464/1703/17 зазначив, що створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Разом з тим, ні в оскаржуваній постанові, ні у фотоматеріалах, ні у відзиві на позов не наведено жодних відомостей щодо: створення перешкод дорожньому руху; блокування проїзду; неможливості руху інших транспортних засобів; створення аварійної обстановки; загрози безпеці дорожнього руху. Стверджує, що під час зупинки була увімкнена аварійна світлова сигналізація, що підтверджується фотоматеріалами, долученими самим відповідачем. Звертає увагу, що зупинка мала короткочасний та вимушений характер, однак, суд першої інстанції фактично проігнорував зазначені доводи та дійшов висновку про їх недоведеність лише з підстав відсутності документів СТО або інших письмових підтверджень технічної несправності транспортного засобу. Зауважує, що в оскаржуваній постанові як технічний засіб фіксації зазначено виключно ПАК «Інспектор». Водночас під час судового розгляду відповідач послався на використання лазерного далекоміра BOSCH GLM 40 для визначення відстані. При цьому, відомості про використання зазначеного приладу у постанові відсутні. Наголошує, що фотоматеріали не містять: початкової точки вимірювання; кінцевої точки вимірювання; траєкторії здійснення вимірювання; лазерної точки приладу; будь-яких даних, які б дозволяли перевірити правильність здійснення заміру. На фотознімках відображено лише дисплей приладу з цифровим значенням. За таких обставин, перевірити правильність проведення вимірювання, точність результату та виключити вплив людського фактору неможливо. Зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи становить 10 000 грн. Докази понесення зазначених витрат будуть подані після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.05.2026 без змін; у задоволенні вимог позивача щодо стягнення за рахунок відповідача судових витрат відмовити у повному обсязі. Зазначає, що сам факт паркування ближче 10 метрів від пішохідного переходу законодавчо визнається дією, яка створює загрозу безпеці руху. Вимоги апелянта щодо необхідності додаткового доведення факту «фізичного блокування» дороги іншим транспортним засобам суперечать прямому визначенню, наданому в ст.265-4 КУпАП. Вказує, що сама по собі увімкнена аварійна світлова сигналізація не є доказом вимушеної зупинки, а є лише обов`язковим наслідком такої зупинки (якщо вона дійсно мала місце з об`єктивних причин). Без доведення першопричини (технічної несправності), натискання кнопки аварійної сигналізації не звільняє водія від відповідальності за порушення правил паркування. Стверджує, що фіксація правопорушення здійснювалася за допомогою технічного приладу з функціями фото- відеофіксації ПАК «Інспектор», який відноситься до засобу вимірювальної техніки та пройшов стандартизацію відповідно до Закону України «Про стандартизацію». Відстань вимірювалась рулеткою лазерною згідно чинного до 06.10.2026 свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого ДП «ПОЛТАВАСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» №12-Г/3564 від 06.10.2025. Отже, відстань від автомобіля до пішохідного переходу склала 2034 мм, що зафіксовано сертифікованим приладом, який має мінімальну похибку і повністю виключає можливість розташування транспортного засобу за межами забороненої 10-метрової зони. Звертає увагу, що законодавство не зобов`язує інспектора з паркування наносити графічні позначки точок початку та завершення вимірювання на фотографії. Показники сертифікованого та повіреного приладу є об`єктивними, достовірними і не потребують додаткового експертного тлумачення в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст.286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасники по справі отримали копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку та апеляційну скаргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.04.2026 інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Черновим Ю.М. винесено постанову серії ПТ №00021198, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Суть правопорушення: зупинка ближче 10 м від пішохідних переходів з обох боків, крім випадків надання переваги в русі (п.15.9 (г) ПДР).

У постанові зафіксовано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК «Інспектор», серійний номер: 24334524702683.

Не погодившись з накладенням адміністративного стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, а тому оскаржувана постанова відповідача не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КупАП; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Рішенням 17 сесії Полтавської міської ради від 08.08.2025 затверджено Положення про відділ по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста (у новій редакції). Інспекторів з паркування Відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста уповноважено від імені виконавчого органу Полтавської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою, шостою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та шостої статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті , а так само у разі вчинення порушень передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього кодексу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту – ПДР; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп «г» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Частиною 3 ст.122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42 - 2, частиною першою статті 44, статтями 44 - 1, 106 - 1, 106 - 2, 162, 172 - 10 - 172 - 20, 173, 173 - 1, частинами другою і третьою статті 173 - 8 , статтями 178, 185, частиною першою статті 185 - 3, статтями 185 - 7, 185 - 10, 188 - 22, 203 - 206 - 1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173 - 2, 185 - 1, 212 - 7 - 212 - 20 - у триденний строк, статтями 46 - 1, 166 - 9, 176 і 188 - 34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152 - 1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14 -2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Судом встановлено, що 10.04.2026 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Черновим Ю.М. виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: зупинка автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER», з номерним знаком « НОМЕР_1 », на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, чим порушено п.15.9 (г) ПДР України.

У відповідності до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: 10.04.2026; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 7; географічні координати: 49.5860756, 34.5544985; час вчинення порушення: 13 год. 16 хв.

Вказані координати об`єктивно підтверджують перебування транспортного засобу саме на вул. Небесної Сотні, 7 в м.Полтаві.

Колегія суддів звертає увагу, що спірна постанова містить адресу вебсайту https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua, де розміщено фотофіксацію адміністративного правопорушення.

Фотознімки транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 », які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до ст.14-2 КУпАП.

Зокрема, вказано географічні координати: 49.5860756, 34.5544985, які є прив`язкою до вказаної адреси м. Полтава, вул.. Небесної Сотні, буд. 7.

Фотознімки зроблені інспектором підтверджують знаходження транспортного «MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 » на відстані менше, ніж 10 метрів до пішохідного переходу, чим порушено пункт 15.9 «г» Правил дорожнього руху.

На фотознімках відображено дату (10.04.2026) та час правопорушення (о 13.16 годині), координати розташування транспортного засобу, які автоматично визначають адресу розташування, саме м.Полтава, вул.Небесної Сотні, буд.7, що підтверджує факт самої зупинки вказаним транспортним засобом за вказаною адресою.

З матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що відстань між пішохідним переходом і транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 » менше 10 м та становить 2034 мм 2 метри 0.34 сантиметри.

Матеріалами справи підтверджено, що фіксація правопорушення проводилася за допомогою технічного приладу контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, програмно-апаратним комплексом «Інспектор» та за допомогою рулетки далекоміра (лазерного) Bosch GLM-40.

Згідно з метаданими фотоматеріалів, автомобіль знаходився у точці з координатами: 49.5860756, 34.5544985, що спростовує доводи апелянта про те, що фіксація не містить належно підтвердження способу та методу здійснення заміру відстані.

Фіксація правопорушення проводилася за допомогою програмно-апаратного комплексу ПАК «Інспектор», який відноситься до засобу вимірювальної техніки, який пройшов стандартизацію відповідно до Закону України «Про стандартизацію», що підтверджується сертифікатом відповідності та сертифікатом перевірки типу.

За цим, відповідачем під час розгляду справи були дотримані всі норми спеціального права, які регулюють правовідносини при порушенні правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Фотознімки транспортного засобу транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 » повністю відповідають вимогам ст.14-2 КУпАП та є належними та допустимими доказами у даній справі.

Враховуючи факт проведення інспектором фотофіксації обставин порушення в режимі фотозйомки та відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч.2 ст.14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором у повній відповідності до вимог ст.279-1 КУпАП розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності згідно постанови серія ПТ № 00021198 на лобовому склі транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER», з номерним знаком « НОМЕР_1 ».

У зв`язку з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, розгляд справи згідно з ч.5 ст.279-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказана постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її місця реєстрації у відповідності до ч.7 ст.279-1 КУпАП.

З вищевикладеного вбачається, що дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення серія ПТ № 00021198 від 29.04.2026 є правомірною.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.

Як наслідок, зупинка транспортного засобу «MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 » на пішохідному переході ближче 10 м від нього вважається такою, що створює загрозу безпеці руху чи суттєво перешкоджає дорожньому руху в силу Закону.

Отже, вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

При цьому, доводи апелянта про те, що зупинка мала короткочасний та вимушений характер, колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю, оскільки такі доводи не підтверджені жодними належними доказами.

Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2019 у справі №464/1703/17, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони прийняті щодо правовідносин, які не є релевантними стосовно обставин даного спору.

Щодо твердження апеляційної скарги про те, що під час судового розгляду відповідач послався на використання лазерного далекоміра BOSCH GLM 40 для визначення відстані, однак, відомості про використання зазначеного приладу у постанові відсутні, колегія суддів зазначає, що у постанові зафіксовано, що адміністративне правопорушення зафіксовано за допомогою технічного засобу ПАК «Інспектор», серійний номер: 24334524702683.

При цьому, з матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що відстань між пішохідним переходом і транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER» з номерним знаком « НОМЕР_1 » менше 10 м та становить 2034 мм 2 метри 0,34 сантиметри, тобто, з порушенням п.15.9 (г) ПДР України.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 29.05.2026 по справі № 554/6986/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко