Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №200/5148/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року справа №200/5148/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року (головуючий суддя І інстанції – Дмитрієв В.С.), складену в повному обсязі 13 травня 2026 року, в адміністративній справі № 200/5148/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25 вирішено, зокрема зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набрало чинності 01.12.2025 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2026 вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/5148/25. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати в місячний строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25.

08.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 надано звіт про виконання судового рішення у якому зазначено, що Комісією повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з урахуванням висновків суду надано ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону, що підтверджується витягом з протоколу засідання Комісії від 24.04.2026 № 1/1/32.

Також, 08.05.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відмову у прийнятті звіту та встановлення нового строку для подання звіту з наданням належних доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_3 у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25.

Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду в строк до 01.06.2026 звіт про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №200/5148/25.

Відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в якій просив її скасувати, зазначив, що рішення по справі є виконаним у повному обсязі, а повторний строк для його виконання фактично зобов`язує відповідача виконати його ще раз.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили, на час прийняття спірної ухвали не було виконаним.

У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Оцінюючи наданий звіт від 08.05.2026, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не виконано ухвалу першої інстанції суду від 08.04.2026 в повному обсязі.

Відповідно до абзацу шостого пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 у разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

Згідно з абзацом тридцятим пункту 60 Порядку (в редакції Постанови КМ №1364 від 24.10.2025) перевірка наявності відстрочки проводиться шляхом зчитування QR-коду з військово-облікового документа в електронній формі (у тому числі роздрукованого) ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення (крім військовозобов`язаних СБУ, розвідувальних органів).

QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності.

Враховуючи, що в застосунку «Резерв+» не міститься інформація про надання відстрочки ОСОБА_1 , підстави вважати виконаним в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду в цій справі відсутні.

КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Суд констатує, що на дату звернення позивача з заявою про встановлення судового контролю за судовим рішенням, так і на дату розгляду цієї заяви та прийняття спірної ухвали рішення суду не виконано, відтак, встановлення судом першої інстанції судового контролю за його виконанням шляхом подання відповідного звіту є правомірним

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/5148/25 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі № 200/5148/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

І.В. Пивовар