Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №200/2237/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року справа №200/2237/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Геращенка І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (повне судове рішення складено 15 травня 2026 року) у справі № 200/2237/26 (суддя в І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла позовна заява адвоката Лихачова Р.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 03.03.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 03.03.2025, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 11.05.2006 по 31.12.2007 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2005 року;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,індексації грошового забезпечення за період з 11.05.2006 по 31.12.2007 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2005 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової допомоги на оздоровлення за 2022 2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року;

- зобов`язання Військової частина НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року.

Ухвалою Донецького окружного окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також вирішено питання дотримання позивачем строків звернення вирішити після отримання відповідних доказів наданих відповідачем по справі під час розгляду даної справи по суті.

10.04.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що Позивач безперервно проходить військову службу та приймає безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Вказує, що у зв`язку з проходженням військової служби в нього не було можливості звернутися до адміністративного суду із позовом у встановлений законом строк.

Ухвалою суду першої інстанції від 15 травня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення відмовлено.

Визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 03.03.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня відповідного року, індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою про залишення позову без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач є діючим військовослужбовцем, проходить служби безперервно, приймає участь у бойових діях, що є причиною для поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції посилався на наступне.

Частинами 2 і 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Згідно змісту позову позивач з 11.05.2006 по 03.03.2025 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , з 04.03.2025 переведений до військової частини НОМЕР_5 , продовжує перебувати на військовій службі.

Тобто, військова служба позивача не була завершена, він не був звільнений з військової служби, а продовжував виконувати свої службові обов`язки на новому місці служби.

В свою чергу, відповідно до п. 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі Порядок № 260), передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Також слід зазначити, що вимоги позивача щодо перерахунку грошового забезпечення стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення саме під час проходження позивачем військової служби, а тому в цій частині застосуванню підлягають приписи частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції, чинній з 19.07.2022, якою тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Такі висновки суду відповідають практиці Верховного Суду.

В постанові від 06 грудня 2024 року в справі № 400/5432/24 Верховний Суд визначив початок спливу строку звернення до суду у спірних правовідносинах:

“ 30.Отже, позивач мав бути обізнаний про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення не пізніше першого числа місяця, що слідує за наступним від оплаченого, тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому утриманого військового збору за січень 2024 року спливає через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права (01 березня 2024 року), тобто 01 червня 2024 року.

31.Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає безпідставними посилання касатора на те, що про порушення своїх прав щодо отримання грошового забезпечення в належному розмірі він дізнався лише з листа військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2024 №1330, оскільки про розмір виплаченого йому грошового забезпечення він дізнавався щомісячно, і не був позбавлений права під час проходження військової служби на звернення до відповідача про надання йому роз`яснень щодо складових виплаченого йому грошового забезпечення та проведених утримань податку та інших обов`язкових платежів”.

Як зазначалось, позивач оскаржує дії відповідача щодо невірного обрахування складових грошового забезпечення, зокрема за період з 19.07.2022 по 03.03.2025

Вирішуючи питання, якою нормою закону слід керуватися при розгляді таких справ, Верховний Суд в постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, визначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.

З цим позовом позивач звернувся до суду у березні 2026 року.

В постанові від 19 листопада 2025 року в справі № 420/27284/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в пунктах 63-66 зазначив, «…що стаття 233 Кодексу законів про працю України пов`язує початок обчислення строку не лише з моментом, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а із моментом, коли він дізнався про порушення свого права. При застосуванні статті 233 Кодексу законів про працю України та, стверджуючи про те, що позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися у місяці виплати додаткової винагороди, суди зобов`язані були перевірити об`єктивну можливість позивача знати про порушення свого права.

З огляду на доводи позивача, Судова палата зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 31.12.2023 судам попередніх інстанцій необхідно з`ясувати наявність/відсутність у позивача об`єктивної можливості до 03.06.2024 (отримання документів від відповідача) бути обізнаним про порушення свого права.

За результатом установлення указаних обставин стане можливим установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом у частині вимог за період з 19.07.2022 по 31.12.2023 та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.

З урахуванням викладеного, Судова палата дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду допустили неправильне застосування норм права, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу…».

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не може вважатись постановленою з дотриманням процесуального законодавства.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року у справі № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Крім того, відповідно до наданих документів, позивач проходить військову службу, з якої не звільнений.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

21 травня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила змінити з 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції (до Харківського окружного адміністративного суду) для продовження розгляду.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/2237/26 – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 200/2237/26 – скасувати, а справу в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 03.03.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня відповідного року, індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

І.В. Пивовар