Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №600/217/26-а
Суддя: Брезіна Тетяна Миколаївна
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/217/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.12.2025 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 року відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян”.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 18.12.2025 р. звернувся до відповідача із заявою щодо донарахування державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, однак вказана заява, всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» станом на 20.01.2026 р. не була розглянута. Таким чином, позивач наполягає на тому, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та наявні підстави для задоволення позову.
Відповідач подав відзив проти позову та вказав, що заява позивача від 18.12.2025 р. була розглянута 16.01.2026 р. у межах строку, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та направлена на адресу повивача. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що лист-відповідь від 16.01.2026 р. на письмову заяву від 18.12.2025 р. не містить відповіді щодо донарахування та виплати державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю та прийнятого поданій заяві рішення. З вказаних підстав, позивач вважає, що в діях відповідача наявна бездіяльність, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позов.
Рух справи у суді
Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач 18.12.2025 р. звернувся до пенсійного органу із заявою про донарахування державної соціальної допомоги дитині з інвалідністю до 18 років – ОСОБА_2 та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2025 року. Також заявник просив повідомити про прийняте рішення по даній заяві письмово на його адресу. (а.с. 20).
16.01.2026 р. відповідачем складено лист №594-7882/Ю-17/8-2400/26 із повідомленням заявника ОСОБА_1 про призначення допомоги на дитину з інвалідністю, з надбавкою на догляд на ОСОБА_2 з 01.04.2014 р. по 12.11.2028 р. в розмірі 3250,70 гривень. Також роз`яснено про можливість отримати довідкову інформацію за відповідним телефоном, зазначено контактні данні. (а.с. 19).
До матеріалів справи долучено копію інформації з реєстру відправлених Головним управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області листів №35-Г від 19.01.2026 р., до якого включено лист №594-7882/Ю-17/8-2400/26. (а.с. 18).
Також матеріали справи містять копію списку поштових відправлень №05.02.26, до якого включено поштове відправлення позивача. У графі особливі відмітки відсутня інформація про надсилання листа з повідомленням про вручення. Згідно квитанції АТ «Укрпошта» вказаний список поштових відправлень прийнято 05.02.2026 р. о 17:53. (а.с. 21).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР від 02.10.1996 р. (далі - Закон № 393/96-ВР) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Судом встановлено, що скориставшись наданим Законом № 393/96-ВР правом, позивач 18.12.2025 р. звернувся до пенсійного органу із заявою про донарахування державної соціальної допомоги дитині з інвалідністю до 18 років – ОСОБА_2 та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2025 року. Також заявник просив повідомити про прийняте рішення по даній заяві письмово на його адресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, одним із яких є право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно з ст. 19 Закону № 393/96-ВР визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов`язок об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до приписів ст. 20 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Аналіз норм Закону № 393/96-ВР, зокрема положення статті 15, дає підстави для висновків, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.
З огляду на зміст вказаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.
У спірних правовідносинах обов`язок повідомлення громадянина про наслідки розгляду його звернення/клопотання має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) такої відповіді на адресу заявника (заявнику).
16.01.2026 р. відповідачем складено лист №594-7882/Ю-17/8-2400/26 із повідомленням заявника ОСОБА_1 про призначення допомоги на дитину з інвалідністю, з надбавкою на догляд на ОСОБА_2 з 01.04.2014 р. по 12.11.2028 р. в розмірі 3250,70 гривень. Також роз`яснено про можливість отримати довідкову інформацію за відповідним телефоном, зазначено контактні данні.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 7 розділу ІІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.
Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
У постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а, від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 викладено правову позицію, відповідно до якої належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.
Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій та вчасності надання відповіді позивачу надано копію інформації з реєстру відправлених Головним управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області листів №35-Г від 19.01.2026 р., до якого включено лист №594-7882/Ю-17/8-2400/26. Також матеріали справи містять копію списку поштових відправлень №05.02.26, до якого включено поштове відправлення позивача. У графі особливі відмітки відсутня інформація про надсилання листа з повідомленням про вручення. Згідно квитанції АТ «Укрпошта» вказаний список поштових відправлень прийнято 05.02.2026 р. о 17:53.
Аналіз вказаних доказів дає підстави стверджувати, що складений лист за результатами розгляду звернення позивача від 18.12.2025 р. фактично був надісланий позивачу лише 05.02.2026 р. поза межами місячного строку, визначеного Законом № 393/96-ВР.
Також суд звертає увагу, що ані Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, ані Правилами надання послуг поштового зв`язку не встановлено право/обов`язок розпорядника інформації надсилати відповідь на звернення/клопотання простою кореспонденцією.
Вимогою ст. 15 Закону № 393/96-ВР є повідомлення громадян про наслідки розгляду їх заяв (клопотань), доведення змісту відповіді до заявника.
У постановах від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а та від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що реєстрація відповіді на звернення чи скаргу як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації і присвоєння за фактом реєстрації вихідного номера не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом.
Зазначені обставини свідчать про відсутність будь-яких належних доказів своєчасного надання або направлення позивачу відповіді на його звернення від 18.12.2025 р., а тому суд вважає, що відповідачем не дотримано встановлений законодавством порядок розгляду (повідомлення, надіслання) заяви позивача від 18.12.2025 р., що свідчить про його протиправну бездіяльність.
Крім того, суд звертає увагу, що у поданій заяві від 18.12.2025 р. позивач просив відповідача донарахувати державну соціальну допомогу його дитині з інвалідністю до 18 років – ОСОБА_2 та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2025 року. Також заявник просив повідомити про прийняте рішення по даній заяві письмово на його адресу. Однак, зміст наданого суду листа від 16.01.2026 р. №594-7882/Ю-17/8-2400/26 не містить відповіді та/або прийнятого рішення за результатами розгляду заяви від 18.12.2025 р. по суті, а містить лише зазначення загальної інформації щодо призначення допомоги на дитину з інвалідністю, з надбавкою на догляд на ОСОБА_2 з 01.04.2014 р. по 12.11.2028 р. Поряд із цим, у заяві від 18.12.2025 р. позивач не просив надати таку інформацію, що вказує на неналежний розгляд заяви позивача від 18.12.2025 р.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність дій в частині дотримання встановленого законодавством терміну та порядку розгляду заяви позивача від 18.12.2025 р., що призвело до фактичного не розгляду поданої заяви, а отже відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність.
У зв`язку із вказаним суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому не вирішує питання відшкодування на його користь судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.12.2025 року.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 року відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян”.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua