Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №580/6292/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року справа № 580/6292/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0310698-2407-2301-UA71080490000022110 та від 30.05.2025 №0139502-2402-2301- UA71080490000022110.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником нежитлових будівель загальною площею 1780 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що на його думку відносяться саме до будівель сільськогосподарського товаровиробника, які використовуються ним у власній підприємницькій діяльності, тобто не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, тому контролюючий орган протиправно оскаржуваними рішеннями від 15.05.2024 №0310698-2407-2301-UA71080490000022110 та від 30.05.2025 № 0139502-2402-2301-UA71080490000022110 визначив позивачу податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2023 та 2024 роки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що станом на звітну дату платник податку - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не звертався до ГУ ДПС для проведення звірки даних у порядку встановленому підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу за податкові (звітні) періоди 2023-2024 роки. Крім того, вищезазначені об`єкти нерухомості, які на праві власності належить позивачу, не підпадають під дію пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, так як відповідно до витягу з ЄДР нерухомість, що належить на праві власності позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до нежитлових будівель, тому її неможливо ідентифікувати як таку, що відноситься саме до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора будівель та споруд ДК 018:2023. Крім того, позивачем не надано до суду жодних доказів які спростовують даний факт, відсутній документ який може надати розуміння про склад нерухомості та її призначення. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає, що оскаржувані ППР є правомірними та скасуванню не підлягають.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС, дата взяття на облік: 05.12.1996, види діяльності: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний); 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 7.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10318301. Дата державної реєстрації права власності: 18.02.2008.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області від 15.05.2024 №0310698-2407-2301-UA71080490000022110 на суму 48685,55 грн за звітний податковий період 2023 рік, а також прийнято податкове повідомлення-рішення 30.05.2025 №0139502-2402-2301-UA71080490000022110 на суму 51592,15 грн за звітний податковий період 2024 рік, за об`єктом нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правові оцінки спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. 266.6 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У відповідності до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналіз вказаного свідчить, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Суд звертає увагу, що підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України регламентовано, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що в розумінні вимог підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України нежитлова будівля не підлягає оподаткуванню спірним податком за наявності сумарно наступних умов:

- така нежитлова будівля віднесена до класу ««Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023:

- власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;

- така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівля офісу літ. «z-8», будівля гаражу літ. «Z-9», будівля битовки літ «z-10», будівля холодильника літ. «z-11, z-12, z-13», споруда вагону рефрижератора літ. «Z-14», будівля складу літ. «Z-15». Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10318301. Дата державної реєстрації права власності: 18.02.2008.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що будівля офісу літ. «z-8», будівля гаражу «z-9», будівля битовки літ «z10», будівля холодильника літ. «z-11, z-12, z-13», споруд вагону рефрижератора літ. «z-14», будівля складу « z-15», загальною площею 1780 кв., які належать Позивачу на праві власності та знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, б. 53, використовуються позивачем для здійснення сільськогосподарської діяльності, зокрема зберігання вирощеної продукції та сільськогосподарської техніки, а отже відносяться до будівель сільськогосподарського призначення, а відтак не є об`єктом оподаткування в силу вимог пункту «ж» пн. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України.

Однак, суд зазначає, що чинна на час виникнення спірних правовідносин та винесення оскаржуваних ППР редакція пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України вимагає підтвердження віднесення нерухомого майна саме до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, на відміну від попередньої редакції, відповідно до якої необхідним було встановлення факту призначення відповідного об`єкта нерухомого майна для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Тобто правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Міністерством економіки України наказом від 16.05.2023 № 3573 затверджено і введено в дію Національний класифікатор будівель та споруд НК 018-2023, на заміну ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в НК 018-2023 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно Національного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення»).

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з НК 018-2023.

Таким чином, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться за певною процедурою на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з НК 018:2023.

Судом встановлено, що станом на час винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і на час розгляду цієї справи - позивачем не надано жодних доказів віднесення належних позивачу нежитлових будівель загальною площею за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, буд. 53 - саме до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»), крім того, відомості про вищезазначений об`єкт нерухомого майна відповідно до Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 - у Державному реєстрі нерухомого майна також не внесені.

Крім того, факт наявності у ОСОБА_1 видів діяльності пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю - не підтверджує факт здійснення такої діяльності саме із використанням нерухомого майна розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пацаєва, буд. 53.

Таким чином суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0310698-2407-2301-UA71080490000022110 та від 30.05.2025 №0139502-2402-2301-UA71080490000022110 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ