Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №580/8127/26
Суддя: Петро ПАЛАМАР
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року справа № 580/8127/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Управління патрульної Поліції в Черкаській області Департаменту патрульної Поліції про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (18018, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50) в якій просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Постоєнко Анни Олександрівни від 22.07.2026 про відкриття виконавчого провадження №81558542;
-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Постоєнко Анни Олександрівни від 22.07.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 102,00 грн у виконавчому провадженні №81558542;
-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Постоєнко Анни Олександрівни від 22.07.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 363,50 грн у ВП №81558542;
-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Постоєнко Анни Олександрівни від 22.07.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №81558542 в межах суми 1 485,50 грн.;
-зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , накладений у межах виконавчого провадження №81558542, та вчинити всі необхідні дії для скасування встановлених у зв`язку з цим обмежень щодо розпорядження грошовими коштами на банківських та інших рахунках позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого документа - постанови серії ЕНА №7393050, прийняття якої оскаржується у судовому порядку. Позивач вважає передчасно відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій, оскільки виконавчий документ законної сили не набрав.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що на виконанні перебуває виконавче провадження №81558542 з виконання постанови від 17.06.2026 № ЕНА №7393050 УПП в Черкаській області Відділ адміністративної практики про стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави штрафу у розмірі 1020,00 грн. На момент винесення постанови 22.07.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81558542, виконавець керувався вимогами Закону №1404-VIII. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , виконавцем 31.07.2026 прийнято рішення про відкладення виконавчих дій до 14.08.2026 у виконавчому провадженні № 81558542 в наслідок наявності в провадженні Придніпровського районного суду міста Черкаси справи №711/6699/26, предметом розгляду якого є оскарження постанови від 17.06.2026 № ЕНА №7393050. Вказує, що констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови від 17.06.2026 № ЕНА №7393050 без прийняття до виконання та в силу вимог Закону.
Третя особа, подала до суду письмові пояснення, згідно яких відповідно до приписів ст. 307 КУпАП позивачем штраф сплачений не був. Після спливу 15 днів з моменту винесення постанови, а саме 08.07.2026, оскаржувана постанова була направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, 09.07.2026 Департаменту патрульної поліції в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі надійшла копія ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2026 про відкриття провадження по справі 711/6699/26. Отже, ні Департаменту патрульної поліції, ні його територіально відокремленому підрозділу – управлінню патрульної поліції в Черкаській області, до 09.07.2026 не було відомо про намір позивача оскаржувати постанову серії ЕНА № 7393050 від 17.06.2026.
Позивачем подано заперечення на пояснення третьої особи, в яких вказано, що доводи письмових пояснень третьої особи фактично не стосуються предмета доказування у цій справі та не спростовують жодного із доводів, викладених у позовній заяві.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
17.06.2026 УПП в Черкаській області винесено постанову №ЕНА 7393050 про накладення на гр. ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, а з урахуванням 308 КУпАП в розмірі 1020 грн. та яка набрала законної сили 17.06.2026.
25.06.2026 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Придніпровського районного суду м. Черкаси про оскарження постанови від 17.06.2026 №ЕНА №7393050 УПП в Черкаській області, на підставі якого 03.07.2026 у справі №711/6699/26 відкрито провадження.
21.07.2026 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в порядку ст. 308 КУпАП України надійшла постанову №ЕНА 7393050 для примусового виконання.
22.07.2026 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81558542.
Також, 22.07.2026 старшим державним виконавцем в межах ВП №81558542 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 363,50 грн., про стягнення виконавчого збору у розмірі 102,00 грн., про арешт коштів боржника в межах суми 1485,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятими постановами, позивач звернувся до суду.
Судом також з`ясовано, що 31.07.2026 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №81558542 прийнято постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 14.08.2026, з огляду на відкриття Придніпровським районним судом м. Черкаси провадження щодо оскарження постанови від 17.06.2026 №ЕНА №7393050 УПП в Черкаській області.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі — Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. (ч. 1, 3 ст. 4 Закону №1404-VIII).
Як вбачається з постанови №ЕНА 7393050 про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 , остання відповідає вимогам встановленим для виконавчих документів Законом №1404-VIII.
При цьому, на відміну від рішень інших видів (форм) судочинства, які, за загальним правилом, підлягають виконанню після закінчення строку апеляційного та касаційного оскарження, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України (ст. 299 КУпАП).
Відповідно до ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.(ст. 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Частиною 1, 2 ст. 12 Закону №1404-VIII визначено, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Отже, норми КУпАП кореспондуються з приписами Закону України "Про виконавче провадження"№1404-19 , яким регламентуються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, Законом України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” від 15.03.2022 року №2129-IX розділ XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” доповнено пунктом 10-2 такого змісту, зокрема пп. 4, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Крім того, за приписами статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що у виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа без виконання встановлені ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII.
Аналіз встановлених фактичних обставин справи з врахуванням приписів статей 291, 299 КУпАП дає підстави для висновку про те, що в наслідок відкриття провадження Придніпровським районним судом м. Черкаси щодо оскарження постанови від 17.06.2026 №ЕНА №7393050 УПП в Черкаській області, відповідно, зупиняє її примусове виконання
Однак, на час звернення із заявою про примусове виконання постанови, інформації про її оскарження в судовому порядку державному виконавцю не надано, в своєю чергу, органи ДВС і приватні виконавці в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.
Відтак, суд констатує, що відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови №ЕНА 7393050, без прийняття до виконання та в силу вимог Закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суд нагадує, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття (вчення) оспорюваних рішення, дії чи допущення бездіяльності.
Згідно з ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, що покликано забезпечити визначеність сторін у виниклих між ними правовідносинах.
Разом з тим, на момент прийняття відповідачем постанови від 17.06.2026 №ЕНА №7393050 УПП в Черкаській області з примусового стягнення у подвійному розмірі штрафу, визначеного йому постановою, була предметом оскарження у Придніпровському районному суду м. Черкаси.
Зважаючи на викладене, підстав для застосування штрафу в подвійному розмірі немає, а з огляду на відсутність у спірної постанови про відкриття провадження ДВС такої властивості, як протиправність, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача саме скасування.
Щодо постанов від 22.07.2026 в межах ВП №81558542 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 363,50 грн., про стягнення виконавчого збору у розмірі 102,00 грн., про арешт коштів боржника в межах суми 1485,50 грн. то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв`язку із викладеним, суд звертає увагу на те, що розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (ст. 42 Закону № 1404-VIII), виконавчий збір (ст. 27 Закону №1404-VIII), арешт коштів боржника (ст 56 Закону № 1404-VIII) не є спірним у правовідносинах, що досліджуються у даній справі, оскільки останні застосовуються виключно при наявності виконачого провадження, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково необґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-245, 250, 287 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.07.2026 про відкриття виконавчого провадження №81558542.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення
Суддя Петро ПАЛАМАР
Оригінал: reyestr.court.gov.ua