Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №672/710/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/710/26

Провадження №2/672/663/26

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Рибачук О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гризовського І.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача зазначає, що позивачка звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо даного домоволодіння після смерті чоловіка. Їй було відмовлено у вчинені будь-яких нотаріальних дій, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності на домоволодіння за спадкодавцем. Тому у неї виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились. Представник позивачки у поданій позовній заяві зазначив, що розгляд справи просить проводити за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Подав на адресу суду заяву про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі і просить справу розглянути за його відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників).

Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 було укладено шлюб 27.01.1962, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, котре міститься у матеріалах справи (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 .. Дані відомості підтверджуються копією свідоцтва про народження, котре наявне у матеріалах справи (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Згідно архівних витягів з погосподарської книги по Підлісноолексинецькій сільській раді Городоцького району Хмельницької області за період з 1991 року по 2005 рік щодо членів домогосподарства, які були зареєстровані за місцем проживання в с.Слобідка-Олексинецька Городоцького району Хмельницької області, головою двору рахувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20-21).

Крім цього, із зазначеного архівного витягу вбачається, що на день смерті із спадкодавцем ОСОБА_3 проживали його дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , невістка та онуки.

Позивачка належним чином прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи №402/2002 від 11.07.2002, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка була витребувана судом у Хмельницького обласного державного нотаріального архіву.

Із копії спадкової справи також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 (син позивачки) не звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва для прийняття спадщини.

З архівної довідки №1478/01-18 від 10.05.2019 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 його дружині ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) ХМ №0295095, виданий Городоцькою райдержадміністрацією 08.05.1997 розміром 2,55 га. (а.с.11).

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшов, в тому числі, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В підтвердження складу спадкового майна до матеріалів справи долучено копію довідки КП «Городоцьке БТІ» від 18.05.2026 №229 про склад спадкового домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: 1) глиновалькованого житлового будинку «А» загальною площею 85,6 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м.; 2) азбестоцементного навісу «Б» площею 61,4 кв.м.; 3) цегляного хліва «В» площею 27,2 кв.м.; 4) цегляної літньої кухні «Г» площею 18,8 кв.м.; 5) цегляного гаража «Д» площею 31,6 кв.м.; 6) шлакобетонного хліва «Е» площею 64,7 кв.м.; 7) цегляного гаража «Є» площею 12,8 кв.м. (а.с.15).

В підтвердження вартості спадкового майна до матеріалів справи також долучено звіт №25 від 19.05.2026 про оцінку майна-домоволодіння, у відповідності до якого його вартість складає 138560,00 грн.

Позивачка у встановленому порядку не може оформити право власності на дане домоволодіння, оскільки за життя спадкодавця не було виготовлено правовстановлюючих документів на нього. Підтвердженням цього є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№ 136/02-31 від 19.05.2026, що міститься в матеріалах справи (а.с.19).

Згідно звіту про технічний стан будівельних конструкцій індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 вбачається, що дане спадкове домоволодіння знаходиться в задовільному стані та придатне для проживання (а.с.16).

Відповідно до ч.1 ст.524 Цивільного кодексу УРСР в редакції Закону 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ч.1 ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

В силу статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В силу пункту 1 статті 13 Закону України від 7 лютого 1991 року №697-ХІІ «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із положень статті 89 ЦПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Ці права та обов`язки мають належати спадкодавцеві на момент його смерті.

Спадкоємці набувають право на спадщину лише за умови, що вони віднесені законом до спадкоємців померлої особи (за законом або за заповітом) та прийняли спадщину в установленому порядку. За відсутності заповіту право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.

Відносини спадкування регулюються тим законом, який був чинним на час відкриття спадщини, зокрема, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року до відносин спадкування застосовуються відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, в тому числі щодо кола спадкоємців і порядку прийняття спадщини.

Згідно цього Кодексу до спадкоємців за законом відносяться діти, дружина і батьки (усиновителі) померлого (перша черга) та брати, сестри, дід і бабка померлого (друга черга). Для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, необхідно щоб він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або щоб він подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець має вчинити ці дії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини), то спадкуванню підлягають і права та обов`язки щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку. А отже такі права та обов`язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати об`єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.529, 548-549 ЦК УРСР 1963 року, ст.13 Закону України «Про власність» 1991 р., суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: 1) глиновалькованого житлового будинку «А» загальною площею 85,6 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м.; 2) азбестоцементного навісу «Б» площею 61,4 кв.м.; 3) цегляного хліва «В» площею 27,2 кв.м.; 4) цегляної літньої кухні «Г» площею 18,8 кв.м.; 5) цегляного гаража «Д» площею 31,6 кв.м.; 6) шлакобетонного хліва «Е» площею 64,7 кв.м.; 7) цегляного гаража «Є» площею 12,8 кв.м..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Гризовський Ігор Сергійович, місцезнаходження: 32000, вул.Грушевського, буд.51-Е, м.Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 17.08.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК