Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №606/1124/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №606/1124/26

Суддя: Мельник А. В.

Справа № 606/1124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася через свого представника адвоката Мороз І.М. в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що сімейні стосунки у сторін не склалися, шлюб фактично припинив існування та носить формальний характер. Від спільного шлюбу дітей немає. Позивач вважає подальше збереження шлюбу неможливим та таким, що буде суперечити інтересам сторін.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.06.2026 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлений судом строк усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, однак 14.08.2026 через канцелярію суду від представника позивача адвоката Мороз І.М. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, вказано, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак ним було подано до суду нотаріально засвідчену заяву, у якій зазначено, що він не заперечує проти розірвання шлюбу та згідний на розгляд справи про розірвання шлюбу Теребовлянським районним судом Тернопільської області.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, з урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (громадянин Республіки Польща) та ОСОБА_4 (громадянка України) зареєстрували шлюб 30 грудня 2020 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на " ОСОБА_5 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 30.12.2020, актовий запис №2080.

Відповідно до вимог статті 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.

Згідно з пунктом 1 статті 16 вказаного Закону, особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до частини першої статті63 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі Закон № 2709-IV), припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Частиною першою статті 60 цього Закону визначено, що правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на території України, а також за наявності угоди сторін про підсудність даної справи судам України, розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.

Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв`язку з чим, враховуючи згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Керуючись статтями 4, 12, 131, 223, 247, 265, 280 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30 грудня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №2080.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище " ОСОБА_5 ".

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 14.08.2026.

Суддя А.В.Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua