Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №594/1066/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1066/26

Провадження 1-кп/594/204/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, кримінальне провадження №12026211120000081 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, непрацюючого, вдівця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

захисника-адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 10.05.2026 близько 23.40 год. керуючи автомобілем «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах м. Борщів Чортківського району Тернопільської області вулицею Об`їзна до перехрестя із вулицею Ярослава Кондри. В порушення вимог п.2.9-а ПДР України ОСОБА_3 керував вказаним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Під час руху вказаною ділянкою автодороги ОСОБА_3 не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5 ч.1, 1.10, 2.3 (б,д) ПДР.

Під час руху зазначеною ділянкою автодороги водій ОСОБА_3 в порушення вимог п.12.1 ПДР України, які зобов`язують його під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрав безпечної швидкості, допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини дороги та в подальшому зіткнення передньою частиною автомобіля із стовбуром дерева.

В результаті даної ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівого плеча зі зміщенням, які за ступенем тяжкості належать до категорії середньої тяжкості.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286-1КК України, тобто необережні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

12.08.2026 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення.

Відповідно до угоди сторони погодили формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.286-1 КК України, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також узгодили покарання, з урахуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілій.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, розкаявся, вказав, що відшкодував заподіяні збитки. Зазначив, що погодився на застосування до нього узгодженого покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпіла ОСОБА_5 просила затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, оскільки він відшкодував шкоду.

Захисник ОСОБА_6 просив затвердити угоду між обвинуваченим та потерпілою про примирення.

Прокурор заперечував щодо затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгодженого в угоді покарання із застосуванням ст.69 КК України, яке вважає занадто м`яким, таким, що не відповідає суспільній небезпечності вчиненого кримінального правопорушення .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам провадження, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Суд також вважає, що обставини, які пом`якшують покарання-щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, думка потерпілої, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про примирення і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд переконався, що угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання може бути затверджено. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року у кримінальному провадженні №12026211120000081, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2026 рокуза ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,накладено арешт на тимчасово вилучене майно при огляді місця події згідно протоколу огляду місця події від 06 вересня 2021 року, а саме: автомобіль "VOLKSWAGEN TOURAN", р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 , та користувачем якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Мушкатівка Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року.

Питання судових витрат по справі необхідно вирішити у відповідності до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373,374,394,395,468,469,471,473-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 12 серпня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026211120000081 від 11 травня 2026 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року на: автомобіль "VOLKSWAGEN TOURAN", р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 , та користувачем якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Мушкатівка Чортківського району Тернопільської області та повернути даний автомобіль власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави вартість проведених по справі інженерно-транспортних експертиз № СЕ- 19/120-26/6621-ІТ від 15 травня 2026 року в сумі 1925,44 грн. та № СЕ- 19/120-26/6619-ІТ від 23 червня 2026 року в сумі 4813,60 грн., всього 6739,04 грн.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст. 394, 424 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий : ОСОБА_1