Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №451/831/22 — Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/831/22

Провадження № 1-кп/451/16/26

ВИРОК

іменем України

17 серпня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12022141150000322 від 16 травня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кам`янка-Бузька, Львівської області, українець, громадянин України, з середньою-технічною освітою, одружений, не працюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ;

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

преставника потерпілих ОСОБА_7 ;

обвинуваченого ОСОБА_3 , –

встановив:

ОСОБА_3 , 15 травня 2022 року, близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи належним ОСОБА_8 , технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що являється джерелом підвищеної небезпеки, рухаючись по неосвітленій ділянці проїжджої частини ґрунтової дороги між селом Полове та селом Станин, Червоноградського району, Львівської області, їдучи у напрямку села Станин, проявив неуважність та неналежно оцінив дорожню обстановку, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого на проїжджій частині ґрунтової дороги між селом Полове та селом Станин, Червоноградського району, Львівської області, відбулося зіткнення керованого ним автомобіля «ВАЗ-2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 зі скутером «Honda SH 150і», під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у напрямку села Полове, після чого ОСОБА_3 , відбуксирувавши автомобіль «ВАЗ-2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у село Станин, залишив місце події.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій скутера «Honda SH 150і», ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої великогомілкової кістки і саден на лівому коліні та на лівій кисті, які відносяться: перелом – до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, садна – до легкого тілесного ушкодження; а пасажир скутера «Honda SH 150і» ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правих велико- та малогомілкових кісток, закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, саден на правій гомілці, на правій кисті, на верхній губі, крововиливу на правій гомілці з переходом на стопу, які відносяться: переломи – до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, струс головного мозку – до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, садна і крововилив – до легкого тілесного ушкодження.

Водій автомобіля «ВАЗ-2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 , як учасник дорожнього руху грубо порушив пункти 1.3, 1.5, 1.10, 2.3 (пп. б, д), 2.9 (пп. а), 2.10 (пп. а, б, в, г, г, д, е), 12.3 Правил дорожнього руху України, що перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286-1 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження 17.08.2026 року між потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 і обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення відповідно до вимог статті 471 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 статті 286-1 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, також сторони обумовили можливість призначення покарання відповідно до статті 69 КК України та можливість переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 1 статті 286-1 КК України, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання, також обвинувачений зазначив про визнання провини у скоєному злочині та розкаяння у вчиненому.

Потерпілі та їх представник у судовому засіданні також просили суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Потерпілі підтвердили, що угода про примирення була укладена за ініціативою обвинуваченого, також зазначили про те, що у них відсутні претензії до обвинуваченого, оскільки під час судового провадження він відшкодував їм у повному обсязі матеріальну та моральну шкоду.

Прокурор щодо затвердження угоди про примирення заперечував, посилаючись на те, що узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу є несправедливо м`яким, враховує лише приватний інтерес потерпілих на відшкодування заподіяної їм шкоди, не відповідає інтересам суспільства та порушує баланс між інтересом приватним та суспільним. При цьому, прокурор не навів обставин, передбачених статтею 469 КПК України, які унеможливлюють укладення угоди про примирення у цьому кримінальному провадженні.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 3 статті 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, міра та механізм призначення покарання, погоджені сторонами угоди, відповідають вимогам й загальним засадам призначення покарання.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілі також розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно вимог статті 65 КК України при призначенні покарання судом повинні враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений раніше згідно ст. 89 ККУ не судимий, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, є УБД, а також наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити узгоджене умовами угоди покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, з переходом до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 1 статті 286-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 51000 гривень, та призначення додаткового покарання, зазначеного в санкції частини 1 статті 286-1 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

При цьому суд враховує думку потерпілих про те, що узгоджена міра покарання, не є занадто м`якою чи такою, що суперечить інтересам суспільства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін, інших осіб та суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оцінюючи доводи прокурора, якими він обґрунтовував заперечення щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілими, суд враховує таке.

КПК України передбачає два види угод: угода про примирення та угода про визнання винуватості. Перша з них може бути укладена між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, друга між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. В обох випадках зміст угоди має містити узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Правила призначення покарання встановлені Кримінальним кодексом України, зокрема, Розділом XI його Загальної частини.

Відповідно до частини 5 статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Отже, закон дозволяє зазначеним вище суб`єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання, яке понесе винна особа. Також КК України не містить жодних заборон чи обмежень щодо застосування статті 69 КК України при призначенні покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України.

Крім цього, суд вважає, що та обставина, що безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим не відповідає інтересам суспільства, а призначення обвинуваченому покарання із застосуванням статті 69 КК України порушує баланс між приватним інтересом потерпілих та публічним інтересом суспільства в цілому.

З огляду на зазначене, суд вважає доводи прокурора про неможливість затвердження угоди про примирення у цьому кримінальному провадженні є безпідставними.

Цивільні позови у кримінальному провадженні залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого у порядку, визначеному статтею 124 КПК України.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 373, 374, 469, 473-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 17.08.2026 між потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 51000 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

Скасувати арешти майна, накладені ухвалами Шептицького (Червоноградського) міського суду Львівської області від 19 травня 2022 року у справі 459/948/22 (провадження 1-кс/459/647/2022, провадження 1-кс/459/648/2022).

Речові докази:

Автомобіль марки «ВАЗ-2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зберігається на території ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, по вул. Львівській, 9, у місті Радехів – повернути законному володільцю;

Скутер «Honda SH 150і», що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зберігається на території ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, по вул. Львівській, 9, у місті Радехів – повернути законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 8 495 (вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн 10 коп.

Цивільні позови залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Радехівський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Головуючий суддяОСОБА_10