Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №463/2869/22 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/2869/22

Провадження № 2-др/463/36/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Нора Н.В.

за участю секретаря – Заверухи О.Б.

представника відповідача Богдан З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача – адвоката Шкред А.О., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пелех Олени Зіновіївни про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Шкред А.О., звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд поновити строк для подання доказів на підтвердження судових витрат, понесених в суді першої інстанції та приєднати до матеріалів справи докази, що додаються до заяви. 2. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп..

Подану заяву мотивує тим, що в судовому засіданні рішення не проголошувалось, і позивачу не було відомо про його ухвалення до 25.06.2026 р., позивач подає заяву протягом 5 днів з дати, коли йому стало відомо про ухвалення рішення та з цієї причини просить поновити пропущений строк для приєднання доказів на підтвердження судових витрат. 22.02.2022 р. між ОСОБА_1 (Клієнт за договором) та адвокатом Шкред Анастасією Олександрівною (Виконавець за договором) було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 22/02/2022. Позивач здійснював оплату послуг адвоката Шкред А.О. за Договором частинами. Всього на загальну суму 59015,00 грн., що підтверджується квитанціями. Решта гонорару підлягає сплаті адвокату не пізніше 30 календарних днів після набрання законної сили рішенням по справі, згідно з п. 3 додатку до договору. Також 06.02.2026 р. позивачем було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Акімовою Оленою Олександрівною. Відповідно до акту загальна сума витрат за наданими послугами склала 12000,00 грн. Таким чином, за договором з адвокатом Шкред А.О. витрати позивача на правничу допомогу складають 73000,00 грн., за договором з адвокатом Акімовою О.О. витрати позивача на правничу допомогу складають 12000,00 грн. Всього 85000,00 грн. Судовий розгляд справи в першій судовій інстанції триває з 2022 року по 2026 рік – тобто понад 4 роки, хоча всі докази Позивач надав ще при поданні позовної заяви від 22.02.2022 р. З 15 призначених засідань з 2022 р. по 2026 р. переважна більшість була перенесена по вині або з ініціативи Відповідача 1. З метою затягування розгляду справи, відповідачем 1 було подано штучний позов про усунення Позивача від права на спадкування (справа № 462/5597/23) та подано заяву про зупинення провадження в даній справі. Ухвалою суду від 28.11.2023 р. провадження було зупинено. Через вказаний позов у справі № 462/5597/23 позивач був змушений пройти всі судові інстанції, де повністю довів безпідставність дій Відповідача 1. З грубим порушенням процесуальних строків, більше ніж через півроку, в травні 2023 р., після закриття підготовчого провадження, Відповідач 1 подала пояснення, в яких виклала заперечення проти позову з доказами та клопотання про виклик свідків. Через 3 роки після закриття підготовчого судового засідання, 06.04.2026 р. стороною Відповідача 1 було подано документ обсягом 17 сторінок під назвою «Письмові пояснення», що за своїм змістом є фактично відзивом на позов з новими аргументами та доказами. Про вказані пояснення стороні позивача стало відомо в останньому засіданні. При визначенні суми компенсації витрат на правничу допомогу просимо суд врахувати, що заявлені витрати є прямим та безпосереднім наслідком поведінки відповідача 1 під час розгляду справи (відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України). Загальна тривалість порушеного права Позивача триває 7-й рік - від незаконного виділу шлюбної частки у 2019 р. до 2026 р.; безпосередньо у першій судовій інстанції справа розглядалась понад 4 роки (2022–2026 рр.). Такий виключний обсяг провадження зумовив відповідно великий обсяг роботи адвокатів-представників позивача та відповідно судових витрат Позивача.

Представником відповідачки ОСОБА_2 , адвокатом Богдан З.С., було подано письмові заперечення, які мотивує наступним. Розгляд даної справи не відбувався вчасно з огляду на те, що позов подано 22.02.2022, а у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому продовжено. Певний час дана справа не розглядалася судом у 2022 не з причин, пов`язаних із діями ОСОБА_2 , а у зв`язку із налагодженням режиму роботи суду через повномасштабне вторгнення в Україну. 28.11.2022 закрито підготовче провадження у даній справі, однак, як вже зазначалося, саме стороною Позивача 13.02.2023 подано заяву про збільшення позовних вимог і суд всіляко сприяв обом сторонам процесу в забезпеченні принципу змагальності навіть після закінчення підготовчого засідання, в т.ч. витребовував докази на клопотання сторони Позивача, відтак, для надання таких документів також був необхідним час. Окрім цього, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова зупинено провадження по даній справі №463/2869/22. 19.06.2025 ухвалою Личаківського районного Львова поновлено провадження по даній справі №463/2869/22. Адвокат Позивача також вказує, що з грубим порушенням адвокат Колобич М.М. подав до суду Письмові пояснення з додатками від 06.04.2026, однак, згідно п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Вказане право не обмежено стадією підготовчого провадження, відтак, жодних порушень законодавства адвокатом Богдан З.С. при поданні таких Письмових пояснень не вчинено. Звертає увагу суду, що звернення ОСОБА_2 до суду з позовом по справі №462/5597/23 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пелех Олена Зінонівна про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом може розцінюватися, як зловживанням правом, адже, таким чином ОСОБА_2 намагалася захистити свої права, як це реалізовано у даному провадженні самим ОСОБА_1 , який, безумовно, як і ОСОБА_2 , має гарантоване право на звернення до суду. Вказана адвокатом Шкред А.О. вартість надання послуг ОСОБА_1 в суді першої інстанції, на думку Відповідача 1, є суттєво завищеною, адже така робота не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, відтак, вважаємо, що розмір витрат на правничу допомогу є суттєво завищеним, необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В судове засідання з`явилась, представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Богдан З.С., заперечила проти задоволення заяви з підстав аналогічним тим, які били викладені нею в письмових заявах поданими на адресу суду.

Письмовою заявою до суду представник позивача, просить суд слухання за заявою про ухвалення додаткового рішення проводити за її відсутності та відсутності її довірителя.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

У своїй письмовій заяві представник, як на підставу зловживання своїми правами покликається на те, що стороною відповідача були численні відкладення слухання справі, а також на думку представника позивача подано штучний позов про усунення Позивача від права на спадкування та через 3 роки після закриття підготовчого судового засідання, 06.04.2026 р. стороною Відповідача 1 було подано документ обсягом 17 сторінок під назвою «Письмові пояснення».

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами недопускається.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Відповідно до правової позиції ВС, висловленої в ухвалі від 13.10.2021 справа № 707/1491/21, зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний результат, вчиняє процесуальні дії, зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Однак, такі дії мають повністю штучний характер, хоча зовні протікають в межах правового поля, а насправді ними заподіюється шкода інтересам інших учасників процесу та взагалі інтересам правосуддя.

У пункті 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 199/6713/14-ц зазначено, що зловживання процесуальним правом є такі дії, що суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункт 2 і пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та частина друга вказаної статті).

Натомість, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.06.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пелех Олени Зіновіївни про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, скасування рішення про державну реєстрацію прав – відмовлено.

Щодо тверджень представника позивача, що метою затягування розгляду справи, відповідачем 1 було подано штучний позов про усунення Позивача від права на спадкування (справа № 462/5597/23) та подано заяву про зупинення провадження в даній справі.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова зупинено провадження по даній справі №463/2869/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пелех Олени Зіноніївни про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, скасування рішення про державну реєстрацію прав до набрання законної сили судовим рішенням по справі №462/5597/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пелех Олена Зінонівна про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Суд зазначає, що звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пелех Олена Зінонівна про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, є правом ОСОБА_2 в якій вона намагалася захистити свої порушені, на її думку, права.

19.06.2025 ухвалою Личаківського районного Львова поновлено провадження по даній справі №463/2869/22.

Відкладення судового засідання яке було призначене на 20.10.2025 року відбулося на підставі того, що 16.10.2025 року між АО АК «Сидорович та партнери» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги та відповідно представнику необхідно було ознайомитись з матеріалами справи (а.с. 139).

Відкладення судового засідання яке було призначене на 04.12.2025 року відбулося на підставі того, що представник ОСОБА_3 , адвокат Богдан З.С. перебувала у відряджені про що долучені відповідні докази, які наявні в матеріалах справи (а.с. 147).

Відкладення судового засідання яке було призначене на 04.12.2025 року відбулося на підставі того, що представник ОСОБА_3 , адвокат Богдан З.С. перебувала у відпустці з 26.01.2026-29.01.2026 року про що долучені відповідні докази, які наявні в матеріалах справи (а.с. 162).

Адвокат Позивача також вказує, що з грубим порушенням адвокат Колобич М.М. подав до суду Письмові пояснення з додатками від 06.04.2026, однак, згідно п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Вказане право не обмежено стадією підготовчого провадження, відтак, жодних порушень законодавства адвокатом Богдан З.С. при поданні таких Письмових пояснень не вчинено.

Суд вважає, що представником позивача в даному випадку не надано належних обґрунтувань щодо наявності в діях ознак зловживання правом правом з боку ОСОБА_2 , як на підставу для відшкодування понесених ними судових витрат свого підтвердження не знайшли.

Оцінивши та перевіривши доводи представника позивача щодо зловживання процесуальними правами відповідачем,з боку ОСОБА_2 , як на підставу для відшкодування понесених ними судових витрат судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання позивачем процесуальними правами, а тому подана заява задоволенню не підлягає.

Щодо поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Обгрунтовуючи поважність причин поропуску строку на подання заяви в п`ятиденний строк представник позивача покликається на те, що 25.06.2026 рішення надійшло в електронний кабінет позивача в підсистемі ЄСІТС. Рішення датоване 18.06.2026 р., проте рішення в судовому засіданні не проголошувалось, а про його ухвалення позивачу стало відомо лише 25.06.2026 р.

Аналіз матеріалів справи свідчить, щов судовому засіданні рішення не проголошувалось, і позивачу не було відомо про його ухвалення до 25.06.2026 р., а отже суд вважає поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 270, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Поновити строк для подання доказів на підтвердження судових витрат, понесених в суді першої інстанції.

У задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп. – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Нор Н.В.