Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №443/1332/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1332/26

Провадження №3/443/539/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 16.06.2026 о 15 год 30 хв на автодорозі М-30 42 км між с.Вовчатичі та с.Садки керуючи транспортним засобом марки «Scania», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із металевим відбійником, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 13.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду у судове засідання не з`явився, однак його захисник подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення в повному обсязі. Також, у заяві просить суд звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись усним зауваженням.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, зваживши на позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з вимогами пункту 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694698 від 16.06.2026, згідно з яким ОСОБА_1 16.06.2026 о 15 год 30 хв на автодорозі М-30 42 км між с.Вовчатичі та с.Садки керуючи транспортним засобом порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу (а.с.3);

схемою місця ДТП від 16.06.2026, у якій графічно відображено місце дорожньо-транспортної пригоди, причетний до неї транспортний засіб, його розташування відносно інших об`єктів на місці події, особу, яка ним керувала, а також пошкодження, яких зазнав цей транспортний засіб (а.с.5);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються з матеріалами справи та які повністю підтверджують достовірність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин (а.с.6).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Водночас суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. Вирішуючи питання про малозначність, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, особу порушника та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

При цьому характер правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визначається не лише фактом порушення Правил дорожнього руху, а й обов`язковим настанням передбачених диспозицією цієї статті наслідків у вигляді пошкодження транспортного засобу чи іншого майна. З урахуванням змісту диспозиції та санкції статті 124 КУпАП таке правопорушення за своїм характером не є малозначним лише з огляду на відсутність потерпілих чи незначний розмір завданої майнової шкоди.

У цьому випадку порушення ОСОБА_1 вимог пункту 13.1. Правил дорожнього руху призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося зіткнення керованого ним транспортного засобу з металевим відбійником та автомобіль отримав механічні пошкодження. Отже, допущене порушення не залишилося без наслідків, а спричинило наслідки, з якими закон безпосередньо пов`язує настання адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 визнав вину у повному обсязі, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаюється у вчиненому, потерпілі відсутні, обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено. Водночас зазначені обставини характеризують особу порушника та підлягають врахуванню при визначенні виду адміністративного стягнення, однак самі по собі не свідчать про малозначність вчиненого правопорушення.

Таким чином, з огляду на характер порушення Правил дорожнього руху, обставини його вчинення та наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування статті 22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з оголошенням усного зауваження.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому статтею 124 КУпАП, яка доведена повністю, обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним та достатнім для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів