Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №639/6183/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 639/6193/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/508/26 Кісь Д.П.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кайданніка Дмитра Анатолійовича на постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 21.11.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Кайданнік Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 130 КУпАП.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норма матеріального та процесуального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що в поліцейських були відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів справи неможливо достовірно встановити чи було виявлено поліцейськими відсутність у водія страхового полісу до моменту зупинки.

Крім того, на думку захисника, про відсутність законних підстав для зупинки свідчить також той факт, що до матеріалів справи не долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.

Посилається на те, що відеозапис є фрагментарним та ньому не зафіксовано спілкування з водієм та виявлення в нього ознак наркотичного сп`яніння під час подій, які мали місце 15.08.2025 у період часу з 16:57:32 – 17:31:34.

Вказує, що направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`янніння в закладі охорони здоров`я складалося за відсутності водія ОСОБА_1 та йому не надавалося.

Зазначає, що суддею не було надано оцінку доказам, які надавалися стороною захисту під час судового розгляду, а саме письмовим поясненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , листу ІНФОРМАЦІЯ_1 , висновку службового розслідування, згідно з яким поліцейські ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 допустили порушення службовою дисципліни під час несення служби 15.08.2025, зокрема на момент подій, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424122 від 15.08.2025.

Вказує, що 15.08.2025 ОСОБА_1 виконував наказ командира, а саме доставляв солдата ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до нового місця служби – ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому діяв в стані крайньої необхідності.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду захисник ОСОБА_1 – адвокат Кайданнік Д.А. у призначене судове засідання не прибув.

Вислухавши думку ОСОБА_1 , який повідомив, що його захисник мобілізувався, та він буде самостійно приймати участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справі відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, який виразився у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння.

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України встановлена статтею 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 15.08.2025 о 16:56 у м. Харкові по в`їду Гуківському, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з відсутністю діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на вказаний транспортний засіб. Під час перевірки документів поліцейські виявили у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424122 від 15.08.2025 за невиконання водієм вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у поліцейських законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 поліцейськими був зупинений на підставі пунктів 3, 5 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з відсутністю полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Апеляційний суд приймає до уваги, що стосовно ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕНА № 5490690 від 15.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 126 КУпАП.

Апеляційний суд також зазначає, що законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення поліцейськими порядку здійснення відеофіксації, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис у повній мірі відображає обставини подій, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424122 від 15.08.2025.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що направлення водія на проходження огляду у закладі охорони здоров`я є недопустимим доказом, апеляційний суд зазначає наступне.

Направлення на огляд до закладу охорони здоров`я виписується для закладу охорони здоров`я у разі погодження водія пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу відповідного огляду.

Положення КУпАП та Інструкції не містять вимоги про складання вказаного направлення в присутності водія.

Враховуючи, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився, у поліцейських були відсутні підстави для видачі йому направлення до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що висновок службового розслідування від 28.10.2025, яким встановлено порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не вказує на неправомірність їх дій за обставинами, викладеними в протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424122 від 15.08.2025.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності оскільки виконував наказ командира, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2018, суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності, така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім.

Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях.

Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби, заслуговують на повагу, але є такими, що не свідчать про те, що за обставинами вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, він діяв у стані крайньої необхідності.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Кайданніка Д.А., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 21.11.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 18, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кайданніка Дмитра Анатолійовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна