Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №337/3974/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/3974/26

Номер провадження 1-кп/337/446/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026082070000494 від 02.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у м. Запоріжжя, громадянки України, має середню освіту, вдови, неповнолітніх дітей немає, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачень, визнаних судом доведеними.

Епізод № 1 (ч. 4 ст. 185 КК України).

01.06.2026 приблизно о 11:30 годині ОСОБА_3 , перебуваючи у парку по вулиці Хортицьке шосе Хортицького району у м. Запоріжжі, діючим умисно, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, таємно заволоділа майном ОСОБА_5 , яке з необережності було втрачене потерпілим на лавці, а саме: портмоне зі шкірозамінника (цінності для потерпілого не представляє), в якому містилося таке майно: грошові кошти в сумі 16 000,00 гривень та документи на ім`я ОСОБА_5 , а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , довідка про присвоєння ідентифікаційного коду № 1787209471, пенсійне посвідчення, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію технічного засобу на автомобіль «Geely» д.н. НОМЕР_2 , банківська картка відділення АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , банківська картка відділення АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , які для потерпілого матеріальної цінності не представляють. Після цього ОСОБА_3 лишила місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 16 000 гривень 00 копійок.

Епізод № 2 (ч. 4 ст. 185 КК України).

В період часу з 12:01 год. по 14:38 год. 01.06.2026 ОСОБА_3 , після привласнення банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 та приєднана до його банківського рахунку НОМЕР_5 за договором SAMDNFF000090604345 від 03.06.2013 року, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів потерпілого, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, таємно викрала грошові кошти з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 , шляхом придбання товарів з використанням безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, через термінали у торгівельних точках, які знаходяться на території Хортицького району м. Запоріжжя, а саме:

01.06.2026 о 12:01 год., в магазині копи-центр «Fotoms» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, розрахувавшись однією транзакцією на загальну суму 430 гривень;

01.06.2026 у період часу з 12:10 год. по 12:17 год., магазині «ZOOMAMA», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, розрахувавшись п`ятьма транзакціями на загальну суму 1493 гривні 11 копійок;

01.06.2026 о 12:22 год., у аптеці № 27 ТОВ «Вітафарм», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, розрахувавшись однією транзакцією на суму 390 гривень;

01.06.2026 о 12:27 год. у аптеці «Аnts», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 23, розрахувавшись однією транзакцією на суму 225 гривень 90 копійок;

01.06.2026 о 12:35 год., у аптеці № 41 ТОВ « Роджерс», за адресою: м. Запоріжжя, вул. рубана, буд. 20 розрахувавшись однією транзакцією на суму 248 гривень 90 копійок;

01.06.2026 0 12:38 год., у магазині «Гривня цент» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 26, розрахувавшись однією транзакцією на суму 52 гривні;

01.06.2026 о 12:45 год. в магазині « Продукти – 886» ТОВ « АТБМаркет», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, буд. 42-А, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 652 гривні 27 копійок;

01.06.2026 о 12:54 год. в магазині « ТHRASH», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 27, розрахувавшись однією транзакцією на суму 312 гривень 28 копійок;

01.06.2026 в період часу з 13:02 год. по 13:05 в магазині « Аврора», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 27, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 579 гривень;

01.06.2026 0 13:47 год. в магазині «Сундучок», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, буд. 28, розрахувавшись однією транзакцією на суму 150 гривень;

01.06.2026 в період часу з 13:54 год. по 13:57 в магазині « Аврора», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 26, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 246 гривень;

01.06.2026 в період часу з 14:02 год. по 14:05 в магазині « Єва», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 26, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 737 гривень 99 копійок;

1.06.2026 в період часу з 14:27 год. по 14:30 в магазині «Домовичок», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 2-А розрахувавшись трьома транзакціями на загальну суму 889 гривень 90 копійок;

01.06.2026 о 14:38 год. в магазині «Сундучок», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке Шосе, буд. 28, розрахувавшись однією транзакцією на суму 411 гривень – тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 6818 гривень 35 копійок.

Епізод № 3 (ч. 1 ст. 357 КК України).

01.06.2026 приблизно об 11:40 ОСОБА_3 , після незаконного заволодіння банківською карткою АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 , не вчинила жодних дій щодо встановлення власника банківської картки чи її повернення. У ОСОБА_3 виник умисел на привласнення офіційного документа, а саме, банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 ,з метою подальшого використання її шляхом оплати за товар. Усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_3 незаконно привласнила банківську картку.

Відповідно до Законів України «Про інформацію» № 2657- X11 від 02.10.1992, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, вказана банківська картка є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видані повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити.

2. Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена.

За епізодом № 1 дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

За епізодом № 2 дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

За епізодом № 3 дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України – привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

3. Позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро каялася. Під час допиту повідомила, що 01.06.2026 вдень вона йшла по вул. Хортицьке шосе. В парку на лавочці вона побачила залишене невідомою особою портмоне. Переконавшись, що за її діями ніхто спостерігає, вона вирішала відкрити портмоне і оглянути його вміст. Побачила там гроші, банківські картки та якісь документи. Гроші та банківську картку коричневого кольору вона привласнила, а документи не чіпала. Портмоне поклала на місце. Пізніше, вона вирішила перевести кошти з банківської картки в готівку, придбаваючи товар в різних магазинах. Товар придбавала на різні суми, щоб термінал не вимагав пін-коду. Визнала, що готівки було на 16 000,00 гривень, і додатково вона накупила товару на суму 6 818,35 гривень. У вчиненому щиро каялася, обставини правопорушення та розмір завданої шкоди визнала в повному обсязі. Цивільний позов визнала беззаперечно, заявила, що намагатиметься відшкодувати всю суму потерпілому протягом декількох місяців.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Враховуючи, що обвинувачена під час свого допиту визнала всі обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, які характеризують її особу. Суд переконався, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності її позиції немає. Крім того, суд роз`яснив обвинуваченій положення КПК України щодо позбавлення її права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття (відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд не визнає обтяжуючою обставиною вчинення правопорушення щодо особи похилого віку (як зазначено в обвинувальному акті). Із встановлених судом обставин під час допиту обвинуваченої суд дійшов висновку, що обвинувачена не знала про вік потерпілого (1948 року народження): сам гаманець (портмоне) вона виявила на лавочці, власника не бачила, документи в портмоне не оглядала, обмежилась лише привласненням готівки та банківської картки. Стороною обвинувачення не доведено факт того, що обвинувачена достоменно знала про похилий вік потерпілого.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (тяжкий злочин, вчинений умисно), особу обвинуваченої, яка раніше несудима, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Обвинувачена офіційно не працює. Відповідно до довідки КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 05.06.2026 ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , суд виходить з наведених обставин та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є кримінальним правопорушенням проти власності, ставлення обвинуваченої до вчиненого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

В судових дебатах прокурор клопотав про призначення обвинуваченій мінімального строку покарання, передбаченого санкцією статті (5 років позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України, 1 рік обмеження волі за ч. 1 ст. 357 КК України) з можливістю звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України строком на 1 рік. Обвинувачена також просила призначити їй мінімальний строк покарання (5 років позбавлення волі) з можливістю застосування ст. 75 КК України та із встановленням аналогічного іспитового строку (1 рік).

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції прокурора та обвинуваченої, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої покарання обставини та відсутності обтяжуючих обставин, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_3 , її ставлення до вчиненого нею кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне з урахуванням положень ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, визначеної ч. 4 ст. 185 КК України для даного виду покарання.

Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить зі змісту ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Відтак, з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 без відбування покарання, ухваливши рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. 75-78 КК України.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_5 заявив цивільний позов про відшкодування майнової шкоди. В обгрунтування позову зазначив, що протиправними діями ОСОБА_3 , яка незаконно заволоділа його майном, йому завдано майнової шкоди на загальну суму 22 181,35 гривень, яку просить стягнути на свою користь.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Оскільки під час судового розгляду суд встановив, що діями ОСОБА_3 було завдано майнової шкоди потерпілому ОСОБА_5 , розмір шкоди встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 визнала обставини вчиненого правопорушення, у тому числі в частині завдання майнової шкоди, відтак, цивільний позов підлягає задоволенню.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався і суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 100, 314, 370-374, 376, 394, 472-475 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (епізод № 1, епізод № 2), та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ураховуючи сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 22 818,35 грн (двадцять дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 35 копійок).

Речові докази (виписка по банківському рахунку на ім`я ОСОБА_5 , банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 , диск CD-R з інформацією по банківському рахунку потерпілого, DVD-R диски з відеозаписами з камер відеоспостереження, товарні чеки) – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Суддя ОСОБА_6