Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №331/7526/24 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 331/7526/24 2-др/335/44/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, з питань розподілу судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа №331/7526/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням суду від 16.07.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Поділено спільне майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на 1/2 (одну другу) частину квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за кожним. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 160 (дев`ять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок.

20.07.2026 через систему «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення у якій посилаючись на те, що Вознесенівський районним судом міста Запоріжжя не було вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат пов`язаних із розглядом справи просить суд ухвалити у справі додаткове рішення та стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 77 000,00 грн. та витрати на проведення незалежної оцінки майна у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, призначено судове засіданні без повідомлення учасників справи на 17.08.2026.

08.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Вартановою Г.М. через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вартанової Г.М. залишено без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на те, що судом ухвалено рішення на користь позивача судові витрати, понесені ним, покладаються на відповідача.

Як убачається з матеріалів справи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у справі №331/7526/24 здійснювалось адвокатом Шелудько О.О. на підставі ордеру серії АР № 1213196 та договору про надання правничої допомоги №б/н від 13 грудня 2024 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання відповідачеві професійної правничої допомоги у цій справі, а також обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги від 13.12.2024 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Шелудько О.О.

Відповідно до п.4.1 Договору за надання правової допомоги адвокатом клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається за домовленістю сторін в може змінюватися залежно від обсягу робіт, строку виконання доручення, результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня складності справи, обсягу правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та ін.

Згідно з п.4.2 Договору окрім гонорару, клієнт відшкодовує адвокату витрати на відрядження, транспортні й інші витрати в погодженому між сторонами розмірі.

Відповідно до підписаного сторонами договору Акту здачі-прийняття наданих послуг від 13.12.2024 року адвокатом Шелудько О.О. було надано позивачеві правову допомогу з написання позовної заяви про поділ майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні і визнання права власності вартістю 10 000,00 грн., оплата позивачем вартості наданої адвокатом послуги у визначеному розмірі підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 13.12.2024 року.

Відповідно до Акту здачі-прийняття наданих послуг від 25.06.2025 року вартість послуг адвоката Шелудько О.О. за участь у судовому засіданні 24.02.2025 та 15.05.2025 становила по 3 500,00 грн. за кожне судове засідання, також адвокатом надано послугу з написання та відправлення додаткових пояснень у справі вартістю 4 000,00 грн. За вищевказані послуги позивачем сплачено адвокату 11 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 25.06.2025 року.

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано Акт здачі-прийняття наданих послуг від 17.07.2026 року за яким адвокатом Шелудько О.О. під час розгляду справи надано позивачеві правову допомогу з участі у судових засідання 26.06.2025, 03.07.2025, 25.09.2025, 30.09.2025, 18.11.2025, 09.12.2025, 07.01.2026, 09.01.2026, 28.01.2026, 19.02.2026, 19.03.2026, 24.03.2026, 02.04.2026, 27.04.2026, 26.05.2026, 27.07.2026 вартістю по 3 500,00 грн. за кожне засідання на суму 56 000,00 грн., оплата позивачем вартості наданих адвокатом послуги з участі у судових засідання у визначеному розмірі підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 17.07.2026 року.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачем на адресу суду заяв та клопотань стосовно зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у встановлений судом строк не подавалось.

Подане 08.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Вартановою Г.М. через систему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, ухвалою суду від 17.08.2026 було залишено без розгляду, оскільки воно було подано з пропуском строку встановленого судом для його подання, а клопотання про поновлення або продовження встановленого судом процесуального строку до суду подано не було.

За таких обставин, враховуючи те, що наданими позивачем доказами підтверджується понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі, заява про їх відшкодування подана у строки передбачні ч.8 ст.141 ЦПК України, заперечення відповідача щодо стягнення витрат пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги у встановлений судом строк не надходили, суд доходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 77 000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на проведення незалежної оцінки майна суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами п.3 ч.3 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

Предметом позову у цій справі був поділ спільного нерухомого майна подружжя шляхом визнання за кожним із них права власності на 1/2 частину спірного майна.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Відповідно ст.12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Враховуючи вищенаведені приписи процесуального законодавства для визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна на підставі договору на проведення незалежної оцінки №06/11/2024-001 від 06.11.2024 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЦЕНТР ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ «ЦЕНЗОР» проведено незалежну оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна здійснено позивачкою до звернення до суду з метою визначення ринкової вартості спірного майна для виконання вимог процесуального законодавства щодо визначення ціни позову та вирішення майнових питань у справі. За вказаних обставин витрати позивача пов`язані з підготовкою Звіту про оцінку спірного нерухомого майна належать до витрат передбачених п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України та підлягають розподілу між сторонами.

Згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору №06/11/2024-001 від 06.11.2024 року вартість наданих послуг з проведення незалежної оцінки спірного нерухомого майна становила 5 000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що витрати позивача з проведення незалежної оцінки вартості майна належать до судових витрат, позивачем надано докази понесених витрат, суд доходить до висновку, що витрати з підготовки Звіту про оцінку спірного нерухомого майна підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, з питань розподілу судових витрат, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 77 000 (сімдесят сім тисяч) гривень 00 копійок та витрати на проведення незалежної оцінки майна у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове судове рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко