Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №308/14385/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14385/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна справа за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 462320 від 23.09.2025.

Постановою суду від 11.12.2025, за клопотання адвокатом ОСОБА_1 – Кондратенко Д.В., призначено у даній справі інженерно-технічну (автотехнічну) експертизу, проведення якої доручено експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Закарпатській області (88018, Закарпатській області, місто Ужгород, Слов`янська Набережна, 25), попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України та визначено коло питань поставлених на вирішення експертизи.

27.01.2026 до суду разом із матеріалами справи надійшло клопотання експерта від 19.01.2026 №СЕ-19/107-26/58-ІТ. Експерт керуючись ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» та ст. 273 КУпАП, заявив клопотання щодо уточнення вихідних даних, необхідних для проведення судової експертизи.

12.03.2026 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку. Зі змісту подання вбачається, що клопотання експерта, направлене до суду станом на 06.03.2026 не задоволено, дати відповідь на поставлені запитання, у зв`язку з відсутністю вихідних даних, не виявляться за можливе. У зв`язку з чим, відповідно статті 13 Закону України «Про судову експертизу» та ст. 273 КУпАП та п. 7 ч. 15 р. 1 «Інструкції з організації, проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах експертної служби МВС України», затвердженої наказом МВС України від 17.07.2017 №591, експерт повідомив про неможливість проведення судової експертизи.

Постановою суду від 02.04.2026 клопотання адвоката ОСОБА_1 – Кондратенко Д.В., про призначення експертизи - задоволено частково та призначено у даній справі судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Закарпатській області (88018, Закарпатській області, місто Ужгород, Слов`янська Набережна, 25), попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. У постанові визначено коло питань поставлених на вирішення експерту, а саме: 1.На якому місці дороги (згідно схеми ДТП) сталося зіткнення транспортних засобів? 2.Як повинен був діяти водій автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 у такій дорожній обстановці, з урахуванням його пояснень про обставини, що передували зіткненню, згідно з технічними вимогами ПДР і чи відповідали його дії таким вимогам? 3. Чи мав технічну можливість водій «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 у такій дорожній обстановці згідно з технічними вимогами ПДР уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для подальшого руху автомобіля? 4. Чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 у причинному зв`язку з ДТП? 5. Чи є технічне підтвердження того, що пошкодження автомобіля «Ауді» стали наслідком обставин, які не залежали від волі та дій водія ОСОБА_1 (таких як засліплення та наявність небезпечних перешкод у зоні видимості)? 6. Чи є дії водія автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 з технічної точки зору грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху, з урахуванням того, що на переїзді були відсутні шлагбаум та справна світлова і звукова сигналізація, а оглядовість залізничної колії була обмежена?

Експертам надано для дослідження матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також доручено уповноваженим особам ВП №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, відповідно до клопотання експерта від 19.01.2026 №СЕ-19/107-26/58-ІТ, провести додатковий огляд місця ДТП, що відбулося 23.09.2025 08:00:00 с.Тарнівці, вулиця Концівська, за участі учасників ДТП із залученням експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Закарпатській області та учасників ДТП та з залученням транспортних засобів учасників пригоди, або аналогічних, з зазначенням вищевказаних додаткових вихідних даних, а саме: вказати дані, щодо відстані від дорожнього знаку 2.2 «Стоп» до місця зіткнення; надати відомості , щодо часу руху автомобіля Audi від знаку 2.2 «Стоп» до місця зіткнення; надати відомості , щодо оглядовості (вліво та вправо) з робочого місця водія автомобіля Audi. Встановлені за результатами проведення додаткового огляду відомості та дані надати в розпорядження експерту.

29.06.2026 до суду надійшов висновок за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи, разом із актом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фіксації вихідних даних від 20.05.2026 та матеріалами справи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що: 23.09.2025 08:00:00 с.Тарнівці, вулиця Концівська водій гр. ОСОБА_1 рухаючись на тз марки Ауді д.н.з. НОМЕР_2 через залізничний переїзд, що знаходиться між с. Концово та с.Тарнівці повинен був впевнитись, що не наближається поїзд однак водій не помітив поїзд який рухався по коліях внаслідок чого здійснив зіткнення з ним та авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив П.13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безп.дистанції; п.20.2. ПДР порушення правил руху через залізничний переїзд. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, поряд із цим його захисником подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 ..

Інші учасники в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зіст. 251 КУпАПє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні. Такі обставини можуть бути встановлені, зокрема, висновком експертизи.

Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись при цьому законом та правосвідомістю.

Зазначені положення закону передбачають, що суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість чи невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення: 23.09.2025 08:00:00 с.Тарнівці, вулиця Концівська водій гр. ОСОБА_1 рухаючись на тз марки Ауді д.н.з. НОМЕР_2 через залізничний переїзд, що знаходиться між с. Концово та с.Тарнівці повинен був впевнитись, що не наближається поїзд однак водій не помітив поїзд який рухався по коліях внаслідок чого здійснив зіткнення з ним та авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив П.13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безп.дистанції; п.20.2. ПДР порушення правил руху через залізничний переїзд. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно схеми ДТП автомобіль яким керував ОСОБА_1 , отримав пошкодження: правої передньої частини, крило, бампер, фара, дверка.

Також вказано про пошкодження транспортного засобу 4МЕ3 : бічна сходинка зігнута, зігнуті поручні, зігнута частина буферного бруса.

З письмових пояснень наданих ОСОБА_1 від 23.09.2025 вбачається, що 23.09.2025 близько 08:00 він рухався на автомобілі марки Audi д.н.з. НОМЕР_2 під`їжджаючи до залізничного переїзду між с. Тарнівці та с. Концово він впевнився в тому що світлофор на переїзді вимкнений, а також шлагбаум відчинений на переїзді він продовжив рух через нього . Однак у зв`язку з тим що він рухався з с. Тарнівці в бік с. Концово сонце світило йому в обличчя яке і засліпило його тому він не побачив наближаючийся поїзд та здійснив з ним зіткнення. В подальшому ним було встановлено, що світлофор на залізничному переїзді взагалі не працює.

Згідно відповіді на адвокатський запит (захисника Берча В.В.) від 03.11.2025 регіональна філія «Львівська залізниця» АТ«Укрзалізниця» повідомляє, що залізничний переїзд, розташований між с. Тарнівці та с. Концово, знаходиться па дільниці Ужгород-2 - Держкордон СР 7 км + 925 м регульований. Переїзд обладнано автоматичною світлофорною сигналізацією та електричним освітленням, без шлагбаумів.

У зв`язку із втручанням сторонніх осіб 06.07.2025 у роботу пристроїв переїзної автоматики цього переїзду, пристрої переїзної автоматики було тимчасово вимкнено до відновлення обладнання. На час виключення з дії пристроїв переїзної автоматики було видано попередження про обмеження швидкості руху через переїзд не більше 25 км/год. Дія пристроїв автоматичної світлофорної сигналізації відновлена 29.09.2025- змонтовані і встановлені релейні шафи, апаратура управління. Для безпечного перетину колій автомобільним транспортом на час вимкнення пристроїв переїзної автоматики додатково встановлено дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

Також повідомлено, що тепловоз ЧМЄЗ-3480 знаходиться в приписному парку 14-4 Мукачево та перебуває на балансі депо «Мукачево» згідно з бухгалтерським обліком.

До результатів додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди долучено фототаблиці. Так, згідно фото 6,7,8 зафіксовано вид робочого місця водія вправо на місці зупинки автомобіля. Оглядовість складає 62,7 метри. На фото чітко зафіксовано стаціонарні перешкоди, що обмежують видимість: металічну шафу трансформатора на бетонній конструкції та щільну рослинність (дерева, чагарники).

В попередніх судових засіданнях представник АТ «Українська залізниця» Борисова Г.Й., просила врахувати протокол оперативної наради від 24.09.2025 року, про розгляд випадку ДТП 23.09.2025 року, з локомотивом, машиністом якого був ОСОБА_2 , У вказаному протоколі оперативної наради вказуються швидкість локомотива, дії машиніста що передували зіткненню, пояснення про дії іншого водія на час події, та згідно протоколу в діях машиніста не вбачалось вини. Представник АТ «Українська залізниця» ОСОБА_3 головний інженер Ужгородської дистанції колії Львівської залізниці в попередніх засіданнях вказував що дійсно 06.07.2025 у роботу пристроїв переїзної автоматики цього переїзду, пристрої переїзної автоматики було тимчасово вимкнено до відновлення обладнання, а на час події була щільна рослинність. Після ДТП були змонтовані і встановлені релейні шафи, апаратура управління, чагарники частково скошені.

В попередньому судовому засіданні адвокат зазначав, що протокол необґрунтований, обставини, викладені в ньому неправильно оцінені, а діям ОСОБА_1 надана невірна юридична оцінка.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п.20.2 ПДР Під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Згідно описової частини висновку експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи від 23.06.2026 № СЕ-19/107-26/5570-ІТ, вбачається, що механізм розвитку зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, встановлений за результатами аналізу вихідних даних, полягав у наступному: автомобіль Audi під керуванням водія ОСОБА_1 , перед настанням ДТП рухався у напрямку с. Концово, зупинився перед залізничним переїздом біля дорожнього знаку 2.2 «Стоп», відновив руху та наближаючись до переїзду був засліплений, внаслідок чого зупинився перед колією на відстані 0,5 м. тепловоз рухався справа наліво, відносно руху автомобіля Audi/- залізничний переїзд не обладнаний шлагбаумом, світлова сигналізація на момент ДТП не працювала.

У висновку вказано на те, що «Таким чином, зафіксованих на схемі ДТП вихідних даних недостатньо для встановлення точного (конкретного) місця зіткнення транспортно- трасологічним методом.

З технічної точки зору, місце зіткнення транспортного засобу та тепловоза знаходилось у загальній зоні залізничного переїзду, при цьому автомобіль Audi, у момент первинного контактування повинен був знаходитись перед колією.»

Окрім того, згідно висновку експертизи слідує, що з урахуванням первинної фотофіксації матеріалів справи (аркуш 3, 4 ,5 матеріалів справи), уздовж залізничної колії на момент пригоди знаходилась густа нерухома чагарникова рослинність, яка обмежувала оглядовість з робочого місця водія, та (згідно додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фіксації вихідних даних від 20.05.2026) складала величину близько 62,7 м.

Оскільки в момент початку руху автомобіля Audi, поїзд перебував на відстані ~ 172,7 м. що суттєво перевищувало дальність його технічної видимості (~ 62,7 м), водій ОСОБА_1 візуально не мав технічної можливості виявити небезпеку (наближення поїзда) перед виїздом на переїзд. Оскільки штучні засоби інформування (світлофорна сигналізація, шлагбаум) на переїзді не працювали або були відсутні, водій був позбавлений інших джерел сповіщення. За таких умов у його діях при виїзді на переїзд невідповідностей вимогам п. 20.2 ПДР не вбачається.

Під час руху в напрямку колії водій автомобіля Audi зазнав раптового засліплення сонячним світлом. Згідно з Розділом 1 ПДР, засліплення - це фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли він об`єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги. Оскільки ПДР не містять окремого пункту щодо засліплення саме природним світлом, а фізіологічний стан водія є ідентичним, єдиним безпечним та нормативно визначеним алгоритмом дій є вимоги спеціальної норми п. 19.3 ПДР (увімкнути аварійну сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинити ТЗ).

Застосувавши гальмування, водій зупинив автомобіль за 0.5 м до першої рейки (згідно додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фіксації вихідних даних від 20.05.2026), тобто виконав вимоги п. 19.3 ПДР та запобіг виїзду некерованого ним транспортного засобу безпосередньо на залізничний переїзд (рейковий настил).

Поїзд увійшов у зону технічної видимості переїзду лише на 7-й секунді стояння автомобіля, залишаючи до моменту зіткнення 9 секунд (15 - 6 с = 9 с).

З технічної точки зору, перебуваючи у стані фізіологічного засліплення, водій об`єктивно не міг візуально контролювати дорожню обстановку, та виявити загрозу, оцінити габарити наближення поїзда (виступ підніжки якого на 75 см перекривав габарит зупиненого за 50 см автомобіля) та виконання повного комплексу дій з евакуації ТЗ заднім ходом. Відтак, водій не мав технічної можливості виконати алгоритм евакуації згідно з п. 20.8 ПДР.

У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля Audi, ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з тепловозом.

У діях водія автомобіля Audi, ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Так, за висновком експерта місце зіткнення транспортного засобу та тепловоза знаходилось у загальній зоні залізничного переїзду, при цьому автомобіль Audi, у момент первинного контактування повинен був знаходитись перед колією.

У зазначеній дорожньо-транспортній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля Audi, ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пунктів 20.2, 19.3 та 20.8 Правил дорожнього руху, з урахуванням тлумачення термінів «небезпека для руху», «засліплення» та «вимушена зупинка».

У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля Audi, ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з тепловозом.

У діях водія автомобіля Audi, ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається що: 23.09.2025 08:00:00 с.Тарнівці, вулиця Концівська водій гр. ОСОБА_1 рухаючись на тз марки Ауді д.н.з. НОМЕР_2 через залізничний переїзд, що знаходиться між с. Концово та с.Тарнівці повинен був впевнитись, що не наближається поїзд однак водій не помітив поїзд який рухався по коліях внаслідок чого здійснив зіткнення з ним та авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив П.13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безп.дистанції; п.20.2. ПДР порушення правил руху через залізничний переїзд. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Згідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд зауважує, що по вказаній справі була призначена судова інженерно-транспортна експертиза, для забезпечення проведення якої було доручено уповноваженим особам ВП №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, відповідно до клопотання експерта від 19.01.2026 №СЕ-19/107-26/58-ІТ, про проведення додаткового огляду місця ДТП, що відбулося 23.09.2025 08:00:00 с.Тарнівці, вулиця Концівська, за участі учасників ДТП із залученням експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Закарпатській області та учасників ДТП та з залученням транспортних засобів учасників пригоди, або аналогічних, з зазначенням вищевказаних додаткових вихідних даних, а саме: вказати дані, щодо відстані від дорожнього знаку 2.2 «Стоп» до місця зіткнення; надати відомості , щодо часу руху автомобіля Audi від знаку 2.2 «Стоп» до місця зіткнення; надати відомості , щодо оглядовості (вліво та вправо) з робочого місця водія автомобіля Audi.

Згідно листа від 05.06.2026 року з ВП №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області повідомлено суд про забезпечення охорони місця події під час проведення додаткового огляду місця спільно із залученням експерта та учасників ДТП, яке відбулось 23.09.2025 року о 08 год. 00 хв.

Згідно акту додаткового огляду місця події ДТП та фіксації вихідних даних такий огляд було проведено 20.05.2026 року о 11 год. 30 хв.

На виконання вказаної вище постанови суду експертом до суду було надіслано висновок від 23.06.2026 за №СЕ-19/107-26/5570-ІТ.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП України, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Суду вважає, що в матеріалах провадження про адміністративне правопорушення зібрано достатньо доказів на підставі яких суддя може прийняти рішення у справі з урахуванням в тому числі і результатів додаткового огляду місця події та висновку експертизи.

Суд звертає увагу на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_4 , ставиться, що водій «повинен був впевнитись, що не наближається поїзд однак водій не помітив поїзд який рухався по коліях внаслідок чого здійснив зіткнення з ним та авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив П.13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безп.дистанції; п.20.2. ПДР порушення правил руху через залізничний переїзд. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Разом із тим, згідно висновку експерта у зазначеній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Audi, ОСОБА_1 , який рухався по вул. Концівська зі сторони с. Тарнівці у напрямку с. Концово, зупинився перед залізничним переїздом біля дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», після чого відновив рух…

У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, з моменту виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з тепловозом та у його діях невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

При цьому у висновку вказано на те, що у зазначеній дорожньо-транспортній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля Audi, ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пунктів 20.2, 19.3 та 20.8 Правил дорожнього руху, з урахуванням тлумачення термінів «небезпека для руху», «засліплення» та «вимушена зупинка». Та, що у досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, з моменту виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з тепловозом.

Відповідальність, яка передбачена ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

В той же час згідно висновку експерта: у діях водія ОСОБА_1 невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Таким чином, у ході розгляду справи суд вважає що не знайшло свого підтвердження наявність доказів того, що має місце причинно-наслідкового зв`язку між порушенням правил дорожнього руху вчиненого ОСОБА_1 та настанням наслідків – а саме ДТП та спричиненням механічних пошкоджень транспортних засобів.

При цьому, необхідно зазначити про те, що вимогами п. 1.5 ПДР встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Суд звертає увагу, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між діянням водія транспортного засобу у вигляді порушення тих чи інших вимог ПДР України та наслідками, що настали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, порушення водієм правил дорожнього руху не тільки зумовлює, а безпосередньо спричиняє настання наслідків, передбачених у ст. 124 КУпАП, зокрема, пошкодження майна чи інших транспортних засобів.

Суд зауважує, що притягнення водія до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у даному випадку можливо лише тоді, коли на основі беззаперечних, належних, допустимих доказів буде встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, а саме п.п. 13.1 та 20.2 внаслідок чого відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом, а саме: поїздом, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, наявні письмові докази, оцінивши їх в сукупності, проаналізувавши висновки експерта, розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що переконливих доказів вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР України в матеріалах справи немає, а тому вважає, що провадження у справі підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Оскільки всі сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, а саме пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, протокол про адміністративне правопорушення, який наявний в матеріалах справи, схему місця ДТП та фото таблицю до неї, враховуючи розташування транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення автомобілів та їх пошкодження, а також висновки експерта суд доходить висновку про те, що наявні у справі докази у їх сукупності, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України від 15.05.2008» Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і суддя не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаного стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до презумпції невинуватості, яка закріплена у ст. 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як і його вина у вчиненні цього правопорушення, не доведені. Тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.124, 283-285, 287-291 КУпАП, на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош