Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №302/1005/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1005/26

Провадження № 2/302/623/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначила, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 23 травня 2015 року. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2025 року у справі № 302/1022/25 шлюб між ними розірвано. Зазначене рішення набрало законної сили 30 вересня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина – ОСОБА_4 . За твердженням позивачів, біологічним батьком дитини є ОСОБА_1 , що підтверджується висновком про біологічне батьківство ТОВ «Генкод Діагностик» № MGU3355 від 22 травня 2026 року.

Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при державній реєстрації народження дитини її батьком, відповідно до презумпції походження дитини від подружжя, зазначено ОСОБА_3 . 06 квітня 2026 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області складено актовий запис про народження № 9, відповідно до якого батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 визнає своє батьківство щодо малолітнього ОСОБА_5 та бажає, щоб відомості про нього були внесені до актового запису про народження дитини як про батька, а прізвище та по батькові дитини були змінені відповідно на « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ».

Представник позивачів зазначила, що врегулювати питання в позасудовому порядку не вдалося, оскільки ОСОБА_3 фактично проживає у Словацькій Республіці, в Україну для подання спільної заяви про невизнання його батьком дитини не приїжджає та спілкування з ОСОБА_2 припинив.

У зв`язку з наведеним позивачі просили суд виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 9, складеного 06 квітня 2026 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, та внести до зазначеного актового запису відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 », а по батькові – з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_7 ».

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивачів – адвокат Гренджа В. Ю. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та участі позивачів. Зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат Рішко С. І. у підготовче судове засідання не з`явилися. 15 серпня 2026 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій повідомив, що ОСОБА_3 повністю визнає заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги, просить суд прийняти визнання позову та провести розгляд справи без участі відповідача і його представника.

Третя особа – Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України явку свого представника у підготовче судове засідання не забезпечила.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не здійснювалося.

З огляду на подані учасниками справи заяви та положення ЦПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з частиною четвертою статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши зміст поданої представником відповідача заяви, обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Визнання позову узгоджується з установленими судом обставинами та заявлене в інтересах приведення відомостей про походження дитини у відповідність до її фактичного біологічного походження.

За таких обставин суд приймає визнання відповідачем позову та вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_10 ) було зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Лозянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області складено актовий запис № 9 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2025 року у справі № 302/1022/25 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина – ОСОБА_5 .

Державна реєстрація народження дитини проведена 06 квітня 2026 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що складено актовий запис про народження № 9 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Зі змісту актового запису про народження № 9 вбачається, що батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а матір`ю – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відомості про ОСОБА_3 як батька дитини були внесені до актового запису про народження на підставі передбаченої сімейним законодавством презумпції походження дитини від подружжя.

Водночас із наданого суду висновку про біологічне батьківство ТОВ «Генкод Діагностик» № MGU3355 від 22 травня 2026 року вбачається, що за результатами дослідження 34 генетичних систем ОСОБА_1 не виключається як біологічний батько ОСОБА_5 . Імовірність його біологічного батьківства становить 99,99999995 %, а комбінований індекс батьківства (CPI) – НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 визнає своє батьківство щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, звернувшись до суду як співпозивач разом із матір`ю дитини, просить внести до актового запису про народження відомості про нього як батька дитини.

Відповідач ОСОБА_3 факту свого біологічного батьківства щодо дитини не стверджує та заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 121 Сімейного кодексу України (далі – СК України) права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Частиною третьою статті 122 СК України передбачено, що подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Отже, внесення до актового запису про народження ОСОБА_5 відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини було обумовлено встановленою законом презумпцією походження дитини від подружжя, оскільки дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом із тим така презумпція не є абсолютною та може бути спростована у передбаченому сімейним законодавством порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня державної реєстрації народження дитини (частина третя статті 138 СК України).

У цій справі державну реєстрацію народження ОСОБА_5 проведено 06 квітня 2026 року, а з позовом до суду позивачі звернулися 29 липня 2026 року, тобто в межах установленого статтею 138 СК України строку.

Суд також враховує, що передбачена частиною другою статті 138 СК України умова щодо заявлення іншою особою про своє батьківство у цій справі дотримана.

ОСОБА_1 звернувся до суду разом із матір`ю дитини як співпозивач, однозначно визнає себе біологічним батьком ОСОБА_5 та просить внести відомості про нього як батька до актового запису про народження дитини. У позовній заяві ним також висловлено бажання здійснювати права та виконувати обов`язки батька щодо дитини.

Таке волевиявлення ОСОБА_1 узгоджується з результатами проведеного молекулярно-генетичного дослідження.

Згідно з висновком про біологічне батьківство ТОВ «Генкод Діагностик» № MGU3355 від 22 травня 2026 року за результатами дослідження 34 генетичних систем ОСОБА_1 не може бути виключений як біологічний батько ОСОБА_5 . Комбінований індекс батьківства (CPI) становить 1 963 605 698, а ймовірність біологічного батьківства – 99,99999995 %.

Оцінюючи зазначений висновок відповідно до статті 89 ЦПК України у сукупності з іншими доказами, суд враховує, що його зміст є чітким та однозначним щодо результатів проведеного генетичного дослідження, узгоджується з позицією обох позивачів, а наведені у ньому результати учасниками справи не оспорюються.

При цьому відповідач ОСОБА_3 , відомості про якого на цей час містяться в актовому записі як про батька дитини, заявлених вимог не заперечив, а навпаки – через свого представника подав до суду письмову заяву про повне визнання позову.

Таким чином, сукупність установлених у справі обставин, а саме: народження дитини після припинення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; внесення відомостей про відповідача як батька дитини в силу встановленої законом презумпції; оспорювання такого батьківства матір`ю дитини; однозначне визнання ОСОБА_1 свого батьківства; результати молекулярно-генетичного дослідження, якими з надзвичайно високим ступенем імовірності підтверджується біологічне батьківство ОСОБА_1 ; а також повне визнання відповідачем заявленого позову – дає суду достатні підстави для висновку, що відомості про ОСОБА_3 як батька ОСОБА_5 не відповідають фактичному біологічному походженню дитини.

Суд також виходить із того, що вирішення цього спору має забезпечувати насамперед правову визначеність щодо походження дитини та відповідність відомостей, які містяться в актовому записі про її народження, фактичним сімейним відносинам і встановленому біологічному походженню.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову ґрунтується на встановлених обставинах справи, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, у тому числі малолітнього ОСОБА_5 , а тому відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України підлягає прийняттю судом.

Отже, вимога ОСОБА_2 про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька ОСОБА_5 з актового запису про народження дитини є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги в частині внесення до актового запису про народження дитини відомостей про ОСОБА_1 як батька, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

За змістом частини другої цієї статті, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Водночас частиною першою статті 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства відповідно до частини другої статті 128 СК України є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

При цьому у випадку, коли відомості про батька дитини вже внесені до актового запису про її народження, питання про походження дитини від іншого чоловіка має вирішуватися у взаємозв`язку з питанням про виключення наявного запису про батька.

У цій справі такі вимоги заявлені одночасно: ОСОБА_2 оспорює відомості про свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 як батька дитини, а ОСОБА_1 , зі свого боку, визнає своє батьківство щодо ОСОБА_5 та просить внести відповідні відомості про нього до актового запису про народження дитини.

Таким чином, волевиявлення ОСОБА_1 щодо визнання свого батьківства є чітким, безумовним та спрямованим на виникнення між ним і дитиною передбачених сімейним законодавством взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків.

Таке волевиявлення підтверджується об`єктивними даними щодо біологічного походження дитини. Як установлено судом, відповідно до висновку ТОВ «Генкод Діагностик» № MGU3355 від 22 травня 2026 року ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_5 становить 99,99999995 %.

Зазначені обставини жодним з учасників справи не заперечуються. Мати дитини ОСОБА_2 підтверджує батьківство ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_3 , який на цей час зазначений батьком дитини в актовому записі про її народження, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає доведеним походження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від ОСОБА_1 та доходить висновку про наявність правових підстав для внесення відомостей про останнього як батька дитини до актового запису про її народження.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану, зокрема, є рішення суду про визнання батьківства та виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження.

Отже, після виключення з актового запису про народження відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини та встановлення судом походження дитини від ОСОБА_1 відповідний актовий запис підлягає приведенню у відповідність до встановленого судом походження дитини.

Щодо вимог про зміну прізвища та по батькові дитини суд виходить із того, що такі вимоги є похідними від вимоги про внесення до актового запису відомостей про ОСОБА_1 як батька дитини та спрямовані на узгодження персональних даних дитини з відомостями про її батька.

Позивачі спільно просять визначити прізвище дитини « ОСОБА_6 », а по батькові – « ОСОБА_7 », унаслідок чого дитина надалі іменуватиметься ОСОБА_11 . Саме такі зміни сформульовані у прохальній частині позовної заяви.

Зважаючи на малолітній вік дитини, спільне волевиявлення її матері та особи, батьківство якої встановлено судом, відсутність заперечень з боку відповідача, а також на те, що такі зміни забезпечують узгодженість відомостей про дитину з установленим її походженням, суд не вбачає підстав вважати їх такими, що суперечать інтересам дитини.

Відтак вимоги про внесення до актового запису про народження відомостей про ОСОБА_1 як батька дитини, зміну прізвища дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_7 » також підлягають задоволенню.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини у своїй сукупності підтверджують наявність передбачених сімейним законодавством підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим позивачами вимоги про стягнення з відповідача понесених ними судових витрат не заявлено.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства та враховуючи характер спірних сімейних правовідносин, суд не вбачає підстав для вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивачів понесених ними витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 125, 128, 134, 138 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини – задовольнити.

Виключити відомості про громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 9, складеного 06 квітня 2026 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Внести зміни до актового запису про народження № 9, складеного 06 квітня 2026 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

?відомості про батька дитини зазначити – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: село Келечин Міжгірського району Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_4 , громадянин України;

?змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 »;

?змінити по батькові дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_7 ».

Після внесення зазначених змін прізвище, ім`я та по батькові дитини зазначити – ОСОБА_11 .

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження дитини та видачі нового свідоцтва про народження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.