Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №175/11515/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №175/11515/25

Суддя: Залізняк Р. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1575/26 Справа № 175/11515/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Криви Ріг

07.08.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років .

Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_2 вказав, що не був присутнім у судовому засіданні оскаржуваної постанови не отримував, у зв`язку з чим позбавлений можливості викласти свої заперечення щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 участі у судовому засіданні не приймав, є військовослужбовцем, тому з метою дотриманням його права доступу до суду, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними та строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 :

- вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 7, 9, 245, 252 КУпАП та суперечить вимогам ст. 62 Конституції України;

- вказує. що розгляд провадження у справі про адміністративне правопорушення проведено за його відсутності, копію оскаржуваної постанови він особисто не отримував, та після ознайомлення з матеріалами справи буде подана доповнена апеляційна скарга;

- прохає скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Про дату, час та місце ОСОБА_2 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП відсутні.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено. що судом першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 23.06.2025 о 12:20 год. в м. Краматорську по вул. Я.Мудрого, 34, керував транспортним засобом «ВАЗ» 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_2 суд першої інстанції поклав протоколо про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №370455 від 23.06.2025; витяг з адмінпрактики про притягнення ОСОБА_2 постановою серії ЕНА/4526241 від 17.04.2025 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; рапорт; довідку про відсутність посвідчення водія.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 251, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним джерелом доказів у справі, обов`язок зі збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до такого протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.

Під час складення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюють її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення встановив, що він є нечитаним, пошкодженим, а саме якість паперу та засіб нанесення на нього тексту здійснені таким чином, що зміст протоколу неможливий для його читання, тобто є дефектним примірником документу з дефектами друку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення частина тексту взагалі стерта у такий спосіб, що є неможливим для читання, а саме відсутні: серія та номер протоколу, місце складання протоколу, відомості про особу, яка його склала, відомості про особу, щодо якої він складений, відомості про належність транспортного засобу, технічні засобі відеофіксації.

Крім того частково стерті відомості про фактичні обставини справи, що перешкоджають встановити точний зміст правопорушення.

Суд апеляційної інстанції вважає необхідним наголосити, що за рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, у тому числі закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доведення вини у вчиненні особою адміністративного проступку повинно покладатися на уповноважений орган, який складає протокол.

За правовими висновками, викладеними у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011р. у справі «Коробов проти України» та від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», суд зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Поряд з цим протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі. За своєю природою він є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

Відображення фактичних обставин у протоколі про адміністративне правопорушення має значення для дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист.

У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає необхідним також керуватися аналогією закону, застосувавши вимоги КПК України щодо пред`явлення обвинувачення у контексті викладу змісту протоколу про адміністративне правопорушення з принципами складення обвинувального акту, а саме коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України.

З урахуванням викладеного вище суд апеляційної інстанції не має можливості належним чином, з урахуванням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП дослідити матеріали справи про адміністративне правопорушення для перевірки апеляційної скарги ОСОБА_3 на постанову суду першої інстанції про визнання винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за принципом «поза розумним сумнівом».

Якість протоколу про адміністративне правопорушення, а саме неналежність його до чіткого сприйняття, унеможливлює суд встановити фактичні обставини справи та віднесе висновки суду апеляційної інстанції не до ствердження встановлених фактичних обставин справи, а до припущення, що є недопустимим.

Крім того суд апеляційної інстанції позбавлений можливості витребувати копію протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до рішення ЄСПЛ не може збирати докази винуватості особи, або у інший спосіб діяти упереджено.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене вище постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу задовольнити, строк на апеляційне оскарження постанови суджу першої інстанції поновити.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу задовольнити.

Постанову Дніпропетровської області від 12.09.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua