Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №714/432/25 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кп/714/81/26

ЄУН 714/432/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12025262020000124 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Тисмениця Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , студента Івано-Франківського національно-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», неодруженого, не працює, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 р., точної дати не встановлено, невстановлені органом досудового розслідування особи, організували незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску громадян України, яким на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі території України заборонено, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали передати невстановленій досудовим розслідування особі кошти в сумі від 5 000 до 10 000 доларів США, після їхнього переправлення через державний кордон України.

ОСОБА_4 вступив у попередню змову із невстановленою досудовим розслідування особою, та далі діяв за її вказівками.

09 січня 2024 р. невстановлена органом досудового розслідування особа попросила ОСОБА_4 здійснити перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до с.Дяківці Чернівецького району, пообіцявши при цьому ОСОБА_4 грошову винагороду.

Для перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , останній використовував автомобіль марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 .

Зранку, 09 січня 2025 р., ОСОБА_4 на автомобілі марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , за вказівкою невстановленої органом досудового розслідування особи поїхав забирати ОСОБА_6 з м.Брошнів Івано-Франківської області, ОСОБА_7 з с.Антонівка Стрийського району Львівської області, та в подальшому привіз до готелю «Ярд» в м.Чернівці.

10 січня 2025 р., ОСОБА_4 на автомобілі марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , за вказівкою невстановленої органом досудового розслідування особи поїхав забирати ОСОБА_8 з с.Мирне Надвірнянського району Івано-Франківської області, після чого привіз останнього до м.Чернівці.

В подальшому, 10 січня 2025 р. близько 19.00 год., ОСОБА_4 на автомобілі марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , в якому перебував ОСОБА_8 , поїхав до готелю «Ярд» в м.Чернівці та забрав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого повіз останніх в сторону до лінії державного кордону, а саме с.Дяківці Чернівецького району, з метою подальшого незаконного перетину поза пункту пропуску.

ОСОБА_4 за перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з місць їхнього проживання до с.Дяківці Чернівецького району отримав грошові кошти в сумі від 300 до 350 доларів США.

ОСОБА_4 під час руху на автомобілі марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , в салоні якого перебували вищезазначені громадяни призовного віку, по дорозі зупинив транспортний засіб біля річки в м.Герца Чернівецького району, висадив останніх на надав вказівки очікувати оскільки попереду них могли знаходитись прикордонні наряди, блокпости, тощо, а сам поїхав наперед з метою встановлення можливих прикордонних нарядів, постів на шляху їхнього руху, які б могли їх зупинити. Переконавшись, що на шляху їхнього руху відсутні прикордонні наряди та пости повернувся назад до річки, забрав ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і продовжив рух до с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області. Вже прибувши до входу в ліс в с.Дяківці, ОСОБА_4 залишив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та надав їм вказівку очікувати подальших вказівок від невстановленої особи, після чого розвернувся та поїхав у зворотній бік.

В подальшому в лісі в адміністративних межах с.Турятка Чернівецького району, працівниками прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_5 , були затримані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав частково. В своїх показах підтвердив суду обставини, що дійсно допомагав ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 незаконно перетнути кордон, в обумовлений час забрав їх з місць їхнього проживання та відвіз в район н.п.Годинівка, Підвальне чи можливо Байраки, стовідсотково не знає, Чернівецького району, з метою подальшого незаконного перетину поза пункту пропуску. Зробив це на прохання свого знайомого ОСОБА_9 , який увесь час перебував поряд з ним і керував його діями. Заперечує корисливий мотив у своїх діях, адже за перевезення вищезазначених осіб до м.Чернівців і, в подальшому, до кордону отримав від ОСОБА_9 лише по 4 000 грн. за поїздку, загалом 8 000 грн., більшість з котрих було витрачено на пальне на дорогу. Вказав, що шкодує про вчинене та просить суд не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаним під час досудового розслідування в порядку статті 225 КПК України (а.с. 59-60), надав показання, що він отримав від друга, який перебуває за кордоном, контакт особи, що могла допомогти в незаконному перетині державного кордону України. Контакт у месенджері «Telegram» був записаний як « ОСОБА_10 », з яким свідок зв`язався. ОСОБА_10 повідомив, що за ним приїде водій. Через декілька днів водій зателефонував йому, запитав де він знаходиться і повідомив, що за годину приїде і забере його. Водій приїхав на автомобілі марки «Форд Фокус» червоного кольору. В автомобілі знаходилися чоловік на ім`я ОСОБА_11 , який також хотів незаконно перетнути кордон, а також водій із ще одним хлопцем. З цією метою вони поїхали до м.Чернівці і прибули туди 09 січня 2025 р. близько 21.00 год. Зупинився він з ОСОБА_11 в готелі «Ярд». 10 січня 2025 р. ввечері у месенджері «Telegram» їм написали бути готовими, бо за ними приїде водій. Приїхали ті ж самі хлопці і вони поїхали у напрямку державного кордону України. Ще був один чоловік на ім`я ОСОБА_12 , що також мав намір незаконно перетнути кордон. Довезли їх до с.Дяківці і повідомили, що це точка старту їхнього подальшого руху за кордон. Той хлопець, що перебував поряд з водієм, повідомив, що їм необхідно буде рухатися по точках маршруту, що їм прокладуть. Тому хлопцю він надав 350 доларів США. З водієм він не розмовляв, але йому було відомо куди їх везти. Спочатку водій нас висадив перед селом, а сам поїхав подивитись чи є десь прикордонники, блокпости, потім повернувся, забрав їх і відвіз в с.Дяківці – тут точка старту, решта інструкцій у «Telegram». Хлопці розвернулися і поїхали, а йому у «Telegram» написав ОСОБА_10 – він скидав точки і так вони рухалися до кордону. Він повинен був заплатити 10 000 доларів США вже за кордоном – його мали провести до Румунії, звідти довезти до Польщі і вже там його дружина мала розрахуватись за надані послуги.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаним під час досудового розслідування в порядку статті 225 КПК України (а.с. 54-57), надав показання, що він шукав шляхи незаконного виїзду з України. Знайомий, який перебуває за кордоном, надав комусь його контакти і до нього зателефонував ОСОБА_10 , який запитав чи зацікавлений він у виїзді за кордон і, отримавши ствердну відповідь, наказав чекати подальших вказівок. На наступний день ОСОБА_10 зателефонував і повідомив, що за кілька годин приїде водій і відвезе його в м.Чернівці, а там далі йому розкажуть що робити. Це було 09 січня 2025 р. Водій і ще один хлопець забрали його з с.Антонівка, поїхали в сторону м.Калуш, там забрали чоловіка на ім`я ОСОБА_13 , що також хотів незаконно перетнути кордон, та поїхали в м.Чернівці. Прибувши в м.Чернівці, зупинилися в готелі «Ярд». Наступного дня за ним і ОСОБА_13 приїхали ті самі хлопці, ще з ними був один чоловік, і попрямували в напрямку прикордонної смуги. Не доїхавши до с.Дяківці, перед річкою, хлопці наказали їм сховатися в кущі, а самі поїхали оглянути місцевість, чи немає поблизу прикордонників. Коли хлопці повернулись, то спочатку відвезли того чоловіка, що з ними прибув, а потім повернулися за ним і ОСОБА_13 . Той хлопець, що був із водієм, наказав їм йти в сторону лісу і повідомив, що ОСОБА_10 скидатиме їм точки і вони по цих мітках мають пройти ліс, поле і дійти до Румунії. Водія він впізнав, зможе впізнати і того другого хлопця. Свідок заплатив 5 000 доларів США ОСОБА_14 . Ще кожен зі свідків дав по 350 доларів США за те, що їх привезли. Водій і хлопець, що був з ним, знали куди везуть свідків. Той хлопець запевняв свідків, що все буде добре, що вони не перші таким шляхом перетинають кордон, а водій слідкував за дорогою.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаним під час досудового розслідування в порядку статті 225 КПК України (а.с. 49-53), надав показання, що його дружина по інтернету знайшла людей, які повинні були доправити його до кордону. 10 січня 2025 р. його привезли до м.Чернівці двоє молодих хлопців на автомобілі марки «Форд Фокус» червоного кольору. Водія може впізнати. Привезли його в м.Чернівці, взяли там ще двох чоловіків ОСОБА_13 і ОСОБА_11 , потім повезли їх ближче до лісу (що за населений пункт поблизу не знає). Довезли свідків до якогось села, взяли в нього гроші – 300 доларів США, пояснивши, що це за проїзд. Залишили їх там, а вони пішли. Вже за перехід кордону свідок повинен був розрахуватися коли його перейде, дружині надіслали SMS щодо вартості таких послуг. Прямуючи в м.Чернівці, блок-пост в смт.Снятині він обійшов – вийшов з автомобіля і обійшов пішки, а згодом його підібрали хлопці – так зробити йому сказали хлопці. Прикордонники затримали свідків поблизу кордону о 06.00 год. ранку наступного дня, всю ніч вони йшли пішки.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що є прикордонником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НОМЕР_2 прикордонного загону. 11 січня 2025 р. о 7.30 год. від оперативного складу поступила інформація про можливий перетин кордону. Ними було виявлено чотирьох осіб, один з яких посібник, за 250 м від лінії державного кордону. Це було в лісі поблизу загороджувального паркану, біля прикордонного знаку 866, поблизу н.п.Турятка Чернівецького району, за 23 км від м.Герца та 10 км від с.Дяківці Чернівецького району.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що є начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НОМЕР_2 прикордонного загону. Обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано на ділянці відповідальності відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та було доставлено в с.Могилівка (прикордонна застава) Чернівецького району для оформлення. Останній був причетний до спроби іншими трьома особами незаконно перетнути кордон. Свідок складав протоколи щодо затриманих осіб, свідків у справі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Таких було затримано на околиці н.п.Турятка Чернівецького району, прикордонний знак НОМЕР_3 , як вони пояснили їх висадили з автомобіля і вони ще йшли пішки.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що неодноразово приймала участь як понята під час проведення впізнань осіб за фотознімками. Вона не пам`ятає чітко, що було 14.01.2025 р. Однак, стверджує, що процедура як завжди була стандартною – був працівник поліції, понятий і ще хтось з ким проводили слідчі дії. Будь-яких зауважень чи заперечень від особи з якою проводили слідчі дії не було, особа все підписала.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що працівники поліції попросили його піти за понятого. Відбувалося впізнання, чоловік когось впізнавав, він все це зауважував. Конкретніше нічого не пригадує, не пригадує і прізвище свідка, оскільки був понятим декілька разів. За результатами слідчої дії він підписував протокол, який складав слідчий.

Крім показань вказаних свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

З повідомлення про виявлення кримінального правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_8 № 05/4/22 (а.с. 5-7), вбачається що 11 січня 2025 р. о 07 год. 30 хв. на напрямку прикордонного знаку № 866, за 250 метрів до державного кордону України, за спробу незаконного перетину державного кордону було затримано ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

18, 21 та 27 лютого 2025 р. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Глибоцьким районним судом Чернівецької області були притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП, зокрема, за те, що вони 11 січня 2025 р. біля 07.30 год., групою осіб, поза пунктом пропуску на напрямку 866 прикордонного знаку, на території Тарашанської ОТГ, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » вчинили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України. Були виявлені та затримані прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_9 » під час руху в бік державного кордону на відстані 250 м від лінії державного кордону.

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2025 р. (а.с. 20-21) та довідки до нього (а.с. 26) вбачається, що свідок ОСОБА_8 , за наданими фотографіями чотирьох осіб, впізнав особу під номером 1 – обвинуваченого ОСОБА_4 .

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2025 р. (а.с. 22-23) та довідки до нього (а.с. 28) вбачається, що свідок ОСОБА_6 , за наданими фотографіями чотирьох осіб, впізнав особу під номером 3 – обвинуваченого ОСОБА_4 .

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2025 р. (а.с. 24-25) та довідки до нього (а.с. 27) вбачається, що свідок ОСОБА_7 , за наданими фотографіями чотирьох осіб, впізнав особу під номером 4 – обвинуваченого ОСОБА_4 .

Протоколом обшуку від 03.02.2025 р. (а.с. 162-167), згідно якого в ході обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 добровільно видав свій мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max».

Протоколом огляду від 06.02.2025 р. (а.с. 144-155), згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , який належить обвинуваченому ОСОБА_4 , виявлено у розділі «Фотографії/Недавно видалені» фотографії датовані 06 грудня 2024 р. з прокладеними маршрутами через додаток Гугл-карт поблизу кордону з Румунією Чернівецька обл., с.Байраки, а також маршрут з м.Львів, с.Журавно Львівська обл. до с.Отинія Івано-Франківська обл.

З протоколу огляду від 21.01.2025 р. (а.с. 109-142), вбачається, що оглянуто мобільний телефон марки «iPhone 13», наданий за заявою ОСОБА_6 (а.с. 34). У вказаному телефоні, з облікового запису месенджеру «Теlegram» за номером ОСОБА_19 НОМЕР_6 , встановлено переписку з користувачем «Taras» 11 січня з 02:42 по 04:18 щодо обставин перетинання кордону. Встановлено переписку ОСОБА_19 і з користувачем « ОСОБА_10 » 9 та 10 січня. З вказаної переписки вбачається, що мова йде про домовленість зустрічі з готелю та подальші вказівки, а саме, в переписці вказано, що водій забере ОСОБА_6 та інших з готелю, довезе до обумовленого місця, а далі ОСОБА_10 їх зустріне. 10 січня 2025 р. о 21.03 ОСОБА_10 надсилає координати з карт, в яких намальований маршрут руху до кордону з Румунією, о 21.08 надає вказівку з увімкнення маячка для передачі координат для подальшого коригування руху до кордону, о 21:21 ОСОБА_10 надсилає координати з карт в яких намальований маршрут руху та надсилає посилання з гугл-карти, далі з 21:22 по 23:32 надсилає подальші вказівки по маршруту, з 22:30 по 11 січня 00:15 надсилає подальші вказівки по маршруту та надсилає координати місця їхньої зустрічі та повідомляє, що їх уже очікують біля кордону для подальшого перетину, 00:15 по 02:30 надсилає подальші вказівки по маршруту та повідомляє, що потрібно включити орієнтир, тому що він їх вже очікує, а також надсилає координати місця зустрічі. Встановлено також переписку ОСОБА_19 і з користувачем « ОСОБА_20 ». 25 листопада міститься переписка із скріншотами переписок з користувачем « ОСОБА_21 » щодо виїзду за кордон за грошову винагороду.

З досліджених судом доказів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , діючи спільно з невстановленими органом досудового розслідування особами, допоміг ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у здійсненні спроби незаконного перетину кордону. ОСОБА_4 , діючи за проханням невстановленої органом досудового розслідування особи, здійснив перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до лінії державного кордону, з метою подальшого його незаконного перетину останніми поза пунктами пропуску, що встановлено з показань згаданих осіб, з інформації наявної в телефоні обвинуваченого ОСОБА_4 та з показань останнього.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 332 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується за ч.3 ст.332 КК України, за кваліфікуючих ознак: вчинення кримінального правопорушення щодо кількох осіб, групою осіб, з корисливих мотивів.

Обставини вчинення кримінального правопорушення за кваліфікуючими ознаками – вчинення дій щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб обвинуваченим визнаються.

Що стосується корисливого мотиву обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Корисливий мотив має місце тоді, коли обвинувачений бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому корисливий мотив повинен виникнути до вчинення злочину, проте не має значення, чи досяг обвинувачений тієї матеріальної вигоди, якої прагнув, оскільки саме мотивом вчинення незаконного переправлення була корисливість.

З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що останній в разі його успішного незаконного переправлення через державний кордон повинен був сплатити 10 000 доларів США. При цьому, за перевезення його до кордону сплатив 350 доларів США (а.с. 59-60).

З показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що останній за його незаконне переправлення через державний кордон сплатив 5 000 доларів США організатору незаконного переправлення через державний кордон, ще сплатив 350 доларів США тим, хто привіз його до кордону (а.с. 54-57).

З показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що в той повинен був розрахуватися у разі його успішного незаконного переправлення через державний кордон, дружині було надіслано SMS щодо вартості такої послуги. Окремо за проїзд до кордону свідок сплатив 300 доларів США (а.с. 49-53).

Із показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вбачається, що вони сплатили або ж повинні були сплатити грошові кошти за їхнє незаконне переправлення через державний кордон. При цьому свідками ще й окремо оплачувалися послуги з їхнього перевезення до кордону, що здійснювалися безпосередньо ОСОБА_4 та іншою невстановленою особою.

Наявність корисливого мотиву ОСОБА_4 також частково підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який вказав, що за перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 він отримав кошти в сумі 8 000 грн.

За таких обставин суд вважає доведеною наявність в діях ОСОБА_4 кваліфікуючої ознаки - вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів.

Суд доходить висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.3 ст.332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Згідно з вимогами ч.1 ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відповідно до ч. 5 ст.12 КК України належить до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має позитивні характеристики за місцем проживання та навчання, його молодий вік.

Як пом`якшуючі покарання обставини обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає часткове визнання вини, його роль у вчиненні кримінального правопорушення, молодий вік.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

Вказані обставини, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини його скоєння, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, його вік, спосіб життя, у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.

При цьому, суд також при призначенні покарання позитивно оцінює проявлену громадянську позицію обвинуваченого, який перерахував кошти на потреби ЗСУ.

Суд вважає, що такі обставини є достатньою підставою для застосування вимог ч.1 ст.69 КК України і призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.332 КК України.

Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд виходить із того, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення шляхом перевезення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на транспортному засобі, водночас ОСОБА_4 вживав заходів для уникнення можливих прикордонних нарядів, блокпостів, а тому останньому слід призначити додаткове покарання, відповідно до приписів ст.55 КК України, у виді позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів, суд вважає, що йому слід призначити додаткове покарання у виді конфіскації всього належного майна, за винятком житла, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

Окрім того, на думку суду, обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід змінити запобіжний захід із застави на тримання під вартою, оскільки існує ризик його переховування з метою уникнення відбування покарання, виходячи із тяжкості призначеного покарання, а також виходячи із характеру вчиненого ним діяння – незаконне переправлення осіб через державний кордон України, тобто він добре обізнаний про можливості такого перетину кордону.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК, процесуальних витрат у справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України на строк 1 рік та з конфіскацією всього належного йому майна, за виключенням житла.

Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання для відбування покарання, тобто з 17 серпня 2026 р.

Повернути ОСОБА_22 грошові кошти в сумі 160 000 грн., внесені як застава за ОСОБА_4 на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Чернівецькій області згідно квитанції АТ «Ощадбанк» квитанція №36 від 05.02.2025 р.

Скасувати арешт на автомобіль марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 05.02.2025 р., у виді заборони його відчуження.

Речовий доказ: автомобіль марки «Форд Фокус», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_23 і який переданий ОСОБА_22 – залишити ОСОБА_22 .

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», який належить ОСОБА_4 та зберігається при матеріалах кримінального провадження – конфіскувати в дохід держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя