Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №645/8992/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8992/25

Провадження № 2/645/953/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Хілінського М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Розсошенка І.І. через систему «Електронний суд» звернулась до Немишлянського районного суду міста Харкова із позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на її користь у якості відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, суму в розмірі 94 800,00 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот грн 00 коп.) гривень; 56 000,00 (п`ятдесят шість тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди завданої їх діями; суму витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень; витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 16000,00 (шістнадцять тисяч) гривень; понесені судові витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2014 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 26500270 від 08.09.2014 сформованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виконаного Харківським міським бюро технічної інвентаризації 24.10.2007, квартира розташована на 5-ому поверсі 12-ти поверхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 44,0 кв.м, кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридору. Будинок обладнано водопроводом (холодним, гарячим), каналізацією, газопостачанням, опаленням ТЕЦ, електроосвітленням.

03 липня 2025 року з квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище, відбулось залиття належної Позивачу квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Було залито кімнату, кухню, туалет, коридор. Після залиття належної Позивачу квартири, Позивач 03.07.2025 року по телефону тричі зверталась до Диспетчерської служби «1562» з приводу залиття квартири, течі води з розеток та вимкнення світла й для складення відповідного акту про залиття, що підтверджується листом Комунальної установи «Спеціалізована водно-рятувальна служба міста Харкова» від 02.12.2025 №491 – звернення №1316460, №1316511, №1316514. Реагуючи на звернення Позивача 03.07.2025 до Диспетчерської служби «1562» з приводу залиття квартири та течі води з розеток, робітники дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС Комплексу «Харківводовідведення» перекрили холодну воду на квартиру АДРЕСА_3 , про що зазначено в Акті обстеження від 04.07.2025.

11.07.2025 з квартири АДРЕСА_3 відбулось повторне залиття квартири Позивача №68. Також, після повторного залиття квартири, Позивач 11.07.2025 по телефону зверталась до Диспетчерської служби «1562» з приводу течі води з перекриття – звернення №1329281, що також підтверджується листом Комунальної установи «Спеціалізована водно-рятувальна служба міста Харкова» від 02.12.2025 №491. Після звернення Позивача 11.07.2025 до Диспетчерської служби «1562» з приводу залиття квартири на місце виїхала бригада аварійної служби і зафіксувала течу, але перекривати воду не було потрібно так як мешканці квартири АДРЕСА_3 були вдома і перекрили воду самостійно, про що зазначено в Акті обстеження від 15.07.2025. Крім того, 11.07.2025 Позивач звернулась до оператора служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_4 сусіди з кв. АДРЕСА_3 заливають її квартиру, перебувають вдома, але двері не відчиняють. Про зазначене звернення свідчить талон-повідомлення єдиного обліку №14122 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення). Зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Відділ поліції №2 (Немишлянський) Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області за №14122. Начальник відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області на запит Позивача листом №325604-2025 від 24.11.2025 повідомив, що 11.07.2025 надійшло повідомлення оператора «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_4 сусіди з кв. АДРЕСА_3 заливають квартиру. На місце події було направлено наряд УПП Купол-4203. Дану подію зареєстровано до ІКС ІПНП №14122 від 11.07.2025 та після відпрацювання виклику списано до справи електронним рапортом за спрощеною схемою. За даним фактом встановлено, що працівниками поліції були вжиті усі можливі заходи в межах компетенції поліції. В даній події не вбачається склад кримінального правопорушення. Для відшкодування матеріального збитку рекомендовано звернутись з цивільним позовом до районного суду міста Харкова.

Відповідно до Акту обстеження від 04.07.2025 року, складеного комісією у складі представників Комплексу «Харківводовідведення» - начальника дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС Дикої І.П., слюсаря-сантехніка дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС Стадника Ю.П. та представника дільниці №56 КП «Житлокомсервіс» - майстра ОСОБА_7 , при обстеженні технічного стану внутрішньобудинкових систем господ. побутової (зливної) каналізації та холодного водопостачання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 було зафіксовано, що 03.07.2025 відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 , розташованої на 5-му поверсі, з квартири АДРЕСА_3 , розташованої на 6-му поверсі. Для встановлення причини залиття мешканцями квартири АДРЕСА_3 було забезпечено доступ до квартири фахівця дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 . Актом обстеження встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 став дефект на внутрішньоквартирному розведенні холодного водопостачання, теча на з`єднанні трубопроводу холодної води зі змішувачем на ванну в квартирі АДРЕСА_3 та зазначено, що внутрішньоквартирне розведення є зоною відповідальності мешканців квартири, які повинні усунути дефект за свій рахунок. Робітники дільниці перекрили холодну воду на квартиру АДРЕСА_3 . Отже, Актом обстеження була встановлена теча на внутрішньоквартирних комунікаціях в квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до Акту обстеження, квартира 68 трикімнатна, сліди залиття зафіксовані зі стелі в маленькій кімнаті, в кухні, в туалеті. В коридорі натяжна стеля наповнена водою, залиті вхідні двері. Залиті електродроти, вода витікала з розеток. Для ознайомлення з Актом обстеження та його підписання двері квартири АДРЕСА_3 винуватець шкоди не відчинив. Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018). Також 15.07.2025 представниками КП «Харківводоканал» майстром ОСОБА_9 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_8 в присутності інженера дільниці №56 КП «Житлокомсервіс» ОСОБА_10 було складено Акт про обстеження стану водопровідної системи по АДРЕСА_4 в ході якого встановлено, що 11.07.2025 р. в 17:20 надійшла заява від мешканців квартири АДРЕСА_2 на диспетчерську службу з приводу залиття квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (№ звернення 1329281 від 11.07.25). Текла вода з плафону натяжної стелі в коридорі. На місце виїхала бригада аварійної служби і зафіксувала течу, але перекривати воду не було потрібно так як мешканці квартири АДРЕСА_3 були вдома і перекрили воду на квартиру самостійно. Робітники аварійної служби піднялись у квартиру АДРЕСА_3 , але мешканці не відчинили. Також для фіксації залиття було викликано наряд поліції (№ 14122 від 11.07.25 р.), які зафіксували залиття та невідкриття дверей мешканцями квартири АДРЕСА_3 на камеру. Все це відбувалось в присутності сусідів, які мешкають в квартирах АДРЕСА_6 і АДРЕСА_7 цього ж будинку, які також постраждали від залиття. Зазначений Акт підписаний представниками КП «Харківводоканал» майстром ОСОБА_9 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_8 , інженером дільниці №56 КП «Житлокомсервіс» Гусар Т.І., мешканкою квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_11 , мешканкою квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_12 . Також, комісія в Акті зазначила, що після залиття, яке відбулось 03.07.25 мешканці квартири АДРЕСА_3 не прийняли ніяких дій по усуненню аварійної ситуації в своїй квартирі. Внаслідок чого встановлено – залиття відбулось по халатності мешканців кв. АДРЕСА_3 .

Слід зазначити, що Відповідачі вже не в перше заливають квартиру Позивача, тобто залиття має систематичний характер. Так, згідно Акту про залиття, складеного 15.12.2012 комісією у складі інженера дільниці №56 КП «Жилкомсервіс» Алексєєвою А.А., майстрів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , майстра КП «ХТМ» ОСОБА_15 , було зафіксовано залиття квартири АДРЕСА_8 – сліди залиття в спальні на стелі та стінах, в кімнаті на стінах. Причина залиття: при проведенні ремонтних робіт в квартирі 72 будівельним електричним інструментом був пошкоджений стояк центрального опалення розташований в міжкімнатній перегородці. Також залиття квартири Позивача раніше відбувалось й 03.03.2015, про що складено Акт про залиття інженером дільниці №56 КП «Жилкомсервіс» Алексєєвою А.А., майстрами ОСОБА_13 , ОСОБА_16 - сліди залиття в ванній кімнаті на стелі. Причина залиття: при користуванні душем мешканцями квартири АДРЕСА_3 вода потрапляє у шви між настінною плиткою та ванною, які не герметичні. Отже, в результаті залиття 03.07.2025 та 11.07.2025 Відповідачами квартири Позивача, яке має систематичний характер, Позивачу було завдано майнової шкоди.

За результатами оцінки розміру матеріальних збитків нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) та рухомих речей, суб`єктом оціночної діяльності було надано «Звіт про визначення розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди (пошкодження квартири внаслідок залиття водою) ОСОБА_1 , власниці 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 » від 05.09.2025 на дату оцінки 07.08.2025.

Відповідно до висновку Звіту, внаслідок залиття водою, що сталося 03 липня, що зафіксовано актом про залиття вiд 04 липня, та 11 липня 2025, що зафіксовано актом про залиття вiд 15 липня 2025, вартість відновлювального ремонту та вартість розміру збитків що призвели до завдання майнової шкоди Позивачу становить 94 800,00 грн (дев`яносто чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок), з ПДВ. Оскільки ремонт новий то матеріали опорядження не мали значного зносу (стан ремонту добрий).

Також, крім матеріальної шкоди, з вини Відповідачів Позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в наступному: було порушено право власності, яке Позивач не має змоги реалізувати в повному обсязі, оскільки не може повноцінно користуватись квартирою без здійснення ремонту; залиття квартири також створило дискомфорт і для похилої матері Позивача, яка проживає разом з нею, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №03236f71-5c46-4895-aa11-3fa5caba80ef від 01.12.2025, оскільки квартира для Позивача та для її матері є єдиним житлом, а зараз Позивач змушена вживати зусилля для організації свого життя; залиття квартири завдало Позивачу негативних емоцій та переживань щодо пошкодження майна та неможливості нормального користування ним і в свою чергу призвело до душевних страждань; Позивач відчуває дискомфорт внаслідок зміни інтер`єру квартири після систематичного затоплення та споглядання квартири в стані після залиття, в 2020 році Позивач закінчила ремонт і вимушена буде знову проводити ремонтні роботи, їй потрібно займатися пошуком майстрів для відновлення (ремонту) квартири; в квартирі присутнє відчуття сирості, вологи, запах плісняви, важко дихати повітрям із пліснявою та цвіллю, що спричиняє виключно негативні емоції; для локальної боротьби з пліснявою та цвіллю Позивач вимушена використовувати хлоровмісні препарати та фунгіцидні засоби, які ефективні в умовах закритого простору, що негативно відбивається на фізичному та психічному здоров`ї Позивача та її матері; Позивач зазнала багато переживань та страждань з приводу того, що особи які пошкодили її майно та повинні відповідати за свої дії, протягом тривалого часу ігнорують та не бажають добровільно вирішити конфліктну ситуацію та відшкодувати заподіяні матеріальні збитки; постійні хвилювання та думки про те як відновити квартиру спричинили виключно негативні емоції та призвели до постійної нервової та психологічної напруги, що вплинуло на стан здоров`я Позивача - значно погіршився сон, з`явились ознаки алергічної реакції, головній біль, відчуття нестачі кисню, спостерігається знижений емоційний тон настрою, підвищений рівень тривожності, у зв`язку з чим Позивач була вимушена вживати медичні препарати; був порушений звичний спосіб життя, Позивач була вимушена витрачати сили, нерви та час й займатись пошуком та звертатись до фахівця-оцінювача для встановлення розміру матеріального збитку, на отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди, доведення вини відповідачів, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім`ю та роботу, звертатися за наданням юридичної допомоги та врешті решт звертатися до суду з позовом за захистом своїх порушених прав, тобто Позивачу були спричинені певні незручності.

В позовній заяві перерахована лише частина моральних страждань Позивача, які обумовлені неправомірними діями Відповідачів, при цьому заподіяні Позивачу моральні страждання неможливо відшкодувати у матеріальній формі. Однак, певна грошова компенсація може в деякій ступені зменшити вплив негативних наслідків на особисте життя Позивача. Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору (неправомірних дій Відповідачів), розмір такої компенсації з урахуванням характеру заподіяної шкоди, ступені провини Відповідачів, з урахуванням принципів розумності та справедливості Позивач оцінює в розмірі 56000,00 (п`ятдесят шість тисяч грн 00 коп.) гривень, що є мінімальною компенсацією за перенесені Позивачем душевні страждання.

Як визначено п.2.1. Договору про виконання робіт з незалежної оцінки майна від 07.08.2025 вартість роботи з оцінки майна, що є предметом цього договору, становить 5000,00 (п`ять тисяч) гривень без ПДВ. Позивачем 07.08.2025 було сплачено 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1.250364301.1 та Актом прийому-передачі робіт з незалежної оцінки майна від 12.09.2025 в якому зазначено, що Позивачем на момент підписання цього Акту здійснена оплата в повному обсязі в розмірі 5000,00 гривень. Таким чином, крім судового збору, Позивач понесла витрати пов`язані із визначенням розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, тобто судові витрати, які повинні бути покладені на Відповідачів. Також, з Відповідачів підлягають стягненню витрати Позивача на професійну правничу допомогу. На підставі викладеного до суду було подано даний позов.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 12.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 26.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

20.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах.

Позивачка та її представник – адвокат Розсошенко І.І. в судове засідання не з`явились. 10.08.2026 від уповноваженого представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Браташ О.А. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат Царьов Р.В. в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. 10.08.2026 року надав заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку із хворобою та особливими поважними сімейними обставинами (докази будуть надані в наступне судове засідання).

Відповідачі та їх представник неодноразово зверталися із заявами про відкладення розгляду справи. Разом із тим наведені у заявах обставини не підтверджені належними та допустимими доказами або є такими, що не перешкоджають участі у судовому засіданні, зокрема шляхом участі в режимі відеоконференції чи через представника. Поведінка відповідачів та їх представника свідчить про систематичне ініціювання відкладення розгляду справи та має ознаки зловживання процесуальними правами, що суперечить завданню цивільного судочинства, принципам добросовісності учасників процесу та вимозі розгляду справи у розумний строк. За таких обставин суд не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що право на участь у судовому засіданні не є абсолютним, а неявка учасника за відсутності поважних причин або за наявності ознак зловживання процесуальними правами не може бути підставою для безмежного відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та враховуючи, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації №R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачів та їх представників про розгляд справи, однак вони не скористалися процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, відтак, за відсутності доказів поважності причин неподання заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 7 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26500270 від 08.09.2014 (а.с. 13).

Право власності відповідачів підтверджується наявним у матеріалах справи листом - відповіддю Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради листом від 19.11.2025 №16312/0401/25, з якого вбачається, що Згідно з наявними архівними матеріалами реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 станом на 31.12.2012 проведено Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, р. №8-98-117929 (а.с. 25).

В акті обстеження від 04.07.2025, складеного комісією у складі: представників Комплексу «Харківводовідведення» - начальника дільниці Немишлянського району управління ТО ВБС Дика І.П., слюсар-сантехник дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС Стадник Ю.П., представник дільниці № 56 КП «Жилкомсервіс» - майстер ОСОБА_18 , визначено, що 03.07.2025 року о 16:10 надійшла заява від мешканців на диспетчерську службу з приводу залиття з вищерозташованої квартири. Фахівцями дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС було з`ясовано, що за вищевказаною адресою відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 . розташованої на 5-му поверсі, з квартири АДРЕСА_3 , розташованої на 6-му поверсі. Мешканцями квартири АДРЕСА_3 було забезпечено доступ фахівця дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 до квартири для встановлення причини залиття. Причина залиття квартири АДРЕСА_5 - дефект на внутрішньоквартирному розведенні холодного водопостачання, теча на з`єднанні трубопроводу холодної води зі змішувачем на ванну в квартирі АДРЕСА_3 . Робітники дільниці перекрили холодну воду на квартиру АДРЕСА_3 . Внутрішньоквартирне розведення є зоною відповідальності мешканців квартири, які повинні усунути дефект за свій рахунок. Квартира 68 трикімнатна, сліди залиття зафіксовані зі стелі в маленькій кімнаті, в кухні, в туалеті. В коридорі натяжна стеля наповнена водою, залиті вхідні двері. Залиті електродроти, вода витікала з розеток. Для ознайомлення з Актом обстеження та його підписання двері квартири АДРЕСА_3 винуватець шкоди не відчинив (а.с. 17).

Крім того, актом від 15.07.2025, складеного комісією у складі: представника КП «Харківводоканал» - майстра ОСОБА_9 , слюсара-сантехника ОСОБА_8 представника дільниці № 56 КП «Жилкомсервіс» - інженера Гусар Т.І., встановлено, що

11.07.2025 р. в 17:20 надійшла заява від мешканців квартири АДРЕСА_2 на диспетчерську службу з приводу залиття квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (№ звернення 1329281 від 11.07.25). Текла вода з плафону натяжної стелі в коридорі. На місце виїхала бригада аварійної служби і зафіксувала течу, але перекривати воду не було потрібно так як мешканці квартири АДРЕСА_3 були вдома і перекрили воду на квартиру самостійно. Робітники аварійної служби піднялись у квартиру АДРЕСА_3 , але мешканці не відчинили. Також для фіксації залиття було викликано наряд поліції (№ 14122 від 11.07.25 р.), які зафіксували залиття та не відкриття дверей мешканцями квартири АДРЕСА_3 на камеру. Все це відбувалось в присутності сусідів, які мешкають в квартирах АДРЕСА_6 і 67 цього ж будинку, які також постраждали від залиття. Після першого залиття, яке відбулося 03.07.2025 р. мешканці квартири АДРЕСА_3 не прийняли ніяких дій по усуненню аварійної ситуації в своїй квартирі. Внаслідок чого встановлено – залиття відбулось по халатності мешканців квартири АДРЕСА_3 (а.с. 18).

За результатами оцінки розміру матеріальних збитків нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) та рухомих речей, суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_19 було надано «Звіт про визначення розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди (пошкодження квартири внаслідок залиття водою) ОСОБА_1 , власниці 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 » від 05.09.2025 на дату оцінки 07.08.2025. Відповідно до висновку Звіту вартість відновлювального ремонту та вартість розміру збитків що призвели до завдання майнової шкоди (пошкодження квартири внаслідок залиття водою) ОСОБА_1 , власниці 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , внаслідок залиття водою, що сталося 03 липня, що зафіксовано актом про залиття вiд 04 липня та 11 липня 2025 р., та що зафіксовано актом про залиття вiд 15 липня 2025 р., визначені за витратним підходом повною мірою відображають специфічні особливості об`єктів, пошкоджених внаслідок залиття. Таким чином вартість розміру збитків що призвели до завдання майнової шкоди становить 94 800 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот гривень) 00 копійок, з ПДВ, в т.ч. 15840 (20% ПДВ) (а.с. 27-33).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, провадження № 61-23957св18, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17, провадження № 61-6012св20.

В свою чергою статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

Згідно з статтею 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику майна.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17).

Матеріали справи свідчать про те, що 03.07.2025 та 11.07.2025 року сталось залиття квартири позивачки ОСОБА_1 внаслідок дефекту на внутрішньоквартирному розведенні холодного водопостачання, течі на з`єднанні трубопроводу холодної води зі змішувачем на ванну в квартирі АДРЕСА_9 , розташованої поверхом вище, власниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Доказів того, що залиття спричинено не з вини відповідачів, а внаслідок дій інших осіб або з будь-яких інших причин, матеріали справи не містять.

При цьому, сам по собі акт є лише одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 та від 29 травня 2019 року у справі №645/2087/15.

У звіті оцінювача також вказані перелік пошкоджень майна позивачки, які утворились у зв`язку з залиттям з квартири, що розташована поверхом вище.

Доказів на спростування визначеного експертом розміру збитків відповідачами не надано.

У силу вимог статті 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, однак у даному разі відповідачами не спростовано презумпцію їх вини.

В силу частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Встановивши зазначені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 і наявність підстав для відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 94800,00 грн.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При цьому, у відповідності до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 року за N 6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що внаслідок протиправних дій відповідачів позивачу завдано моральних страждань, які полягають у вимушеному проживанні в квартирі, що систематично зазнає затоплень, погіршенні санітарно-побутових умов, неможливості повноцінно користуватися житлом за його цільовим призначенням, постійному впливі вологи та плісняви, що негативно позначається на стані здоров`я, а також необхідності тривалого проведення ремонтних робіт і пов`язаних із цим матеріальних витрат. Зазначені обставини призвели до істотного погіршення якості життя позивача, спричинили тривалі душевні переживання та психологічний дискомфорт, разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини в справі, суд знаходить суму стягнення моральної шкоди з відповідачів в розмірі 56000,00 грн., занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині та відшкодуванні моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн., що відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості, а також глибині та характеру страждань позивача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн позивач надав копії таких документів: договір про надання правничої допомоги від 12.11.2025, який укладений між адвокатом Розсошенко І.І. та ОСОБА_1 , згідно якого адвокат надає позивачу правову допомогу, яка включає в себе надання адвокатом послуг у вигляді консультацій та роз`яснень, вивчення та аналізу наданих матеріалів, аналізу судової практики, надсилання запитів, збору доказів, складання позовної заяви, відповіді на відзив, заяв, клопотань та інших процесуальних документів, представництво інтересів позивача в суді. Узгоджений сторонами розмір гонорару за цим Договором є фіксованим і не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним та становить 16000,00 (шістнадцять тисяч) гривень. Детальний опис робіт, виконаних під час надання правничої допомоги за договором, адвокатом клієнту не надається (п.3.1. Договору). Також надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №844 від 16.12.2010 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявили.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі по 3045,09 грн. з кожного.

Також, позивачкою було сплачено 5000 грн за послуги оцінювача (а.с. 43), які підлягають стягнення з відповідачів.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 247, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 23, 332, 386, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири суму в розмірі 94800,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20000,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна у розмірі по 1250,00 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 461,03 грн. з кожного.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі по 3045,09 грн. з кожного.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 17.08.2026 року.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС в Харківській області 30.01.2002,

представник позивача – адвокат Розсошенко Ігор Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №844 від 16.12.2010, адреса листування АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_7 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_12 РНОКПП, НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_13 , адреса проживання АДРЕСА_12 , РНОКПП, НОМЕР_4 ,

представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат Царьов Роман Валерійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 3720 від 20.10.2020, адреса листування АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя Е.Є. Сілантьєва