Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №643/6472/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №643/6472/26

Суддя: Майстренко О. М.

Справа № 643/6472/26

Провадження № 3/643/1381/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі: головуючого судді- Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання-Полчанінової А.С., прокурора -Маркевич Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку

України, особу з інвалідністю ІІ групи, уродженку м. Токмак, Запорізької області,

зареєстровану та проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 вказаного Закону (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) несвоєчасно, а саме: 16.03.2026 о 16.45, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2019 рік (далі – щорічна декларація за 2019 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45 вказаного Закону (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) несвоєчасно, а саме: 16.03.2026 о 16.25, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2020 рік (далі – щорічна декларація за 2020 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

До того ж, ОСОБА_1 , будучи на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 16.03.2026 о 16.02, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2021 рік (далі – щорічна декларація за 2021 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , будучи на посаді головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 16.03.2026 о 15.37, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік (далі – щорічна декларація за 2022 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

До того ж, ОСОБА_1 , будучи 13.03.2023 звільненою з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 25.09.2025 о 15.45, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік (далі – щорічна декларація за 2023 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи 13.03.2023 звільненою з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, являючись відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 25.09.2025 о 15.15, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2023 по 13.03.2023, (при звільненні) (далі – декларація при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700-VII (відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Згідно п. п. 1.1, 1.6 р. 1, п. п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 Статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 03.04.2015 № 8, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із цим статутом. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.8 р. І Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, затвердженого наказом виконавчої дирекції фонду соціального страхування України від 24.07.2018 № 42-ОД, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням та має відділення в районах і містах обласного значення.

Згідно з п. 1.2 р. 1 Положення про відділ страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, затвердженого начальником цього управління 28.03.2019, відділ є самостійним структурним підрозділом Управління, діяльність якого спрямовується начальником Управління та першим заступником начальником Управління.

Наказом начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 29.03.2019 № 4-к ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

До посадових обов`язків головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області входило: забезпечення контролю за правильністю та обґрунтованістю надання страхових виплат та матеріального забезпечення застрахованим особам, яким таке забезпечення надається безпосередньо відділеннями управління виконавчої дирекції Фонду, надання страхувальникам та застрахованим особам консультацій та роз`яснень щодо умов та порядку призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення та страхових виплат, здійснення аналізу витрачення коштів Фонду на страхові виплати та матеріальне забезпечення застрахованим особам (членам їх сімей), розгляд звернень громадян з питань надання матеріального забезпечення та страхових виплат, роботи комісій (уповноважених) із соціального страхування страхувальників та веде прийом застрахованих осіб, тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, тобто посадовою та службовою особою державного органу, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Так, ОСОБА_1 16.03.2026 о 16.45 подала щорічну декларацію за 2019 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2019 рік (яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) повинна була подати до 01.04.2020) подала 16.03.2026, тобто несвоєчасно.

Крім того, ОСОБА_1 16.03.2026 о 16.25 подала щорічну декларацію за 2020 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2020 рік (яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) повинна була подати до 01.04.2021) подала 16.03.2026, тобто несвоєчасно.

Щодо строків подання щорічних декларацій за 2021 та 2022 роки слід зазначити нижченаведене.

Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, немає обов`язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов`язок поновлено.

Зокрема, згідно з п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, ОСОБА_1 16.03.2026 о 16.02 подала щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2021 рік (яку відповідно до п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII повинна була подати не пізніше 31.01.2024) подала 16.03.2026, тобто несвоєчасно.

Крім того, ОСОБА_1 16.03.2026 о 15.37 подала щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2022 рік (яку відповідно до п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII повинна була подати не пізніше 31.01.2024) подала 16.03.2026, тобто несвоєчасно.

Щодо строків подання щорічної декларації за 2023 рік слід зазначити нижченаведене.

Наказом голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 13.03.2023

№ 17-к ОСОБА_1 13.03.2023 звільнено з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення вказаного управління.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, ОСОБА_1 25.09.2025 о 15.45 подала щорічну декларацію за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2023 рік (яку відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати до 01.04.2024) подала 25.09.2025, тобто несвоєчасно.

Щодо строків подання декларації при звільненні слід зазначити нижченаведене.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону – не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Як зазначалося вище, згідно з п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, ОСОБА_1 , яку 13.03.2023 звільнено з посади головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, 25.09.2025 о 15.15 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII повинна була подати не пізніше 31.01.2024) подала 25.09.2025, тобто несвоєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII, у зв`язку з чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією– діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаних правопорушень є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

При цьому умисел суб`єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, полягає в тому, що, маючи обов`язки, обмеження та заборони, встановлені вказаним Законом, він не виконуючи такі вимоги, навмисно протиправно поводиться, їх порушуючи.

Частиною 1 ст. 651 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Склад правопорушення, передбачений ст. 1726 КУпАП, є триваючим. Початковим моментом триваючого правопорушення є діяння особи, коли винувата особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов`язків.

Часом вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за протоколами № 265, № 266, 267, 268 є 16.03.2026, тобто дата несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічних декларацій за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки.

Часом вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за протоколами № 269 та 270 є 25.09.2025, тобто дата несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік та декларації при звільненні.

Місцем вчинення вказаних адміністративних правопорушень є місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні вказаних правопорушень, не оспорювала фактичні обставини правопорушення.

Прокурор Маркевич Ю.В. вважала, що з огляду на наявні у матеріалах справи докази, у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, про що подала до суду висновок щодо наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд, вислухавши думку ОСОБА_1 , прокурора, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», при цьому суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.5 ч.1ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання, покладених на нього повноважень, має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п.п.1 п.1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №958/29088 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 за № 1153/29283 і набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»(далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.

Крім цього, зазначена у пункті 1 цього ж рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 1 частини 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 подала Е-декларації, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі, але з порушенням терміну подання таких декларацій.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (у редакції Закону України від 02.10.2019 № 140-IX) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону встановлено, що особи, які у 2021-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності ЗУ "про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Закон України «Про запобігання корупції», визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила встановлені ЗУ «Про запобігання корупції» строки подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і як наслідок, вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1ст.172-6 КУпАП .

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 , ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, КУпАП також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 267 від 26.03.2026, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 269 від 26.03.2026, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 270 від 26.03.2026, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 266 від 26.03.2026, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 265 від 26.03.2026, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 268 від 26.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копіями поданих ОСОБА_1 декларації, копією інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

При цьому обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 будь- яких об`єктивних і непереборних перешкод, що завадили вчасному поданню декларацій не встановлено.

При накладенні стягнення суд, з огляду на положення ст.33 КУпАП, враховує обставини, характер скоєного правопорушення, особу порушниці, її ставлення до скоєного діяння, визнання нею своєї вини, майновий та сімейний стан, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховного впливу та запобігання вчинення аналогічних правопорушень у майбутньому, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, що обумовлює звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, про що остання надала до суду документальне підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст.7, 33, 38, 40-1, 172-6, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя О.М. Майстренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua