Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №420/10387/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок грошового забезпечення при звільненні з 02.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., не більш як за шість місяців, відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р.;

стягнути з НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок грошового забезпечення при звільненні з 02.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., не більш як за шість місяців, відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. в сумі 145 055,95 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.07.2025 року позивача виключено зі списків особового складу з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. 25 березня 2026р. НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. по справі №420/25834/25 виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 257777,84грн. Отже, невиплата НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України позивачу середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини доходів стало підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо). Позивач звільнявся у відповідності до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.09 №1115/2009, але не в порядку статті 116 КЗпП України. Враховуючи правомірність звільнення позивача та відсутність його поновлення на посаді, своєчасність виплати грошового забезпечення, доводи позивача в частині виплати середнього заробітку за час затримки виплати індексації грошового забезпечпення є безпідставними, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Отже, в даному випадку вірним є застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з військової служби. Крім того, компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. Оскільки несвоєчасне нарахування та виплата грошового забезпечення позивача (індексації) відбулось у зв`язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини цього органу, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Військовослужбовець ОСОБА_1 з 03.01.2020р. по 01.07.2025р. проходила військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.07.2025р. №516-ОС, виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 (П-048228), інспектора прикордонної служби 2 категорії - дозиметриста групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип A) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А), звільнену наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №492-ОС від 25 червня 2025 року в запас Збройних сил України, згідно з підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу. носіння військової форми одягу. Вислуга років станом на 01 липня 2025 року становить: календарна: 05 р. 05 м. 28 дн., пільгова: 02 р. 02 м. 07 дн., усього: 07 р. 08 м. 05 дн. Відповідно до ч. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами та доповненнями) виплатити грошову компенсацію за 30 (тридцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік. Виплатити грошову компенсацію за 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік. Виплатити грошову компенсацію за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки невикористаної додаткової соціальної відпустки, як матері дитини, яка виховує її без батька віком до 15 років, в загальній кількості 60 календарних днів. Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 01 липня 2025 року. Відповідно до «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 854/32306 від 23.07.2018 року, гідна виплати всіх видів грошового забезпечення за прослужений період поточному році в повному обсязі. Направити для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зарахувати до військового оперативного резерву НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

31 липня 2025р. в зв`язку з не виплатою грошового забезпечення в повному обсязі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

26 вересня 2025р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/25834/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії вирішено задовольнити частково:

Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі виплачених за періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.07.2025 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової соціальної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату виплачених за періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.07.2025 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової соціальної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби є протиправними.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін ( АДРЕСА_3 ) (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2025 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.12.2024 №1414-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», з урахуванням виплачених сум

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026р. по справі № №420/25834/25 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – скасувати в частині задоволення позовних вимог про перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2025 року наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.12.2024 року № 1414-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», з урахуванням виплачених сум. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову – відмовити. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року залишити без змін.

25 березня 2026р. НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. по справі №420/25834/25 виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 257777,84грн.

До НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України в інтересах позивача направлено адвокатський запит № 170 від 30.03.2026р. щодо надання розрахунку виплачених за періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.07.2025 грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової соціальної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт; розрахунково-платіжної відомості; інформації про нараховане грошове забезпечення у травні 2025р. та червні 2025р, а також інформацію про середньоденне грошове забезпечення перед звільненням; інформації чи здійснювалась виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., відповідно до вимог постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р.; інформації чи здійснювалась виплата компенсації втрати частини доходу на суму грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати 25.03.2026р., відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У відповіді №09.1.1/4042-26-Вих від 03.04.2026 НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повідомлено про направлення копії особової картки грошового забезпечення за 2025 рік ОСОБА_1 , копії довідок на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. по справі №420/25834/25 та довідку про середній заробіток від 01.04.2026 року № 55 ОСОБА_1 . При цьому повідомлено, що НОМЕР_3 прикордонним загоном не представляється можливим виплатити середній заробіток та компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю правових підстав.

04 квітня 2026р. ОСОБА_1 звернулась до НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України з заявою щодо нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.07.2025 грошового забезпечення при звільненні з 01.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., не більш як за шість місяців, відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

08 квітня 2026р. НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України надано відповідь №09.1.1/В-170/171 від 07.04.2026, згідно якої повідомлено, що НОМЕР_3 прикордонним загоном не представляється можливим виплатити середній заробіток ОСОБА_1 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач вважає відмову протиправною та за захистом своїх прав звернулась до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між стонами виникли з питання нарахування та виплатити позивачу, який був військовослужбовцем, середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку на підставі ст.117 КЗпПУ, а також компенсації втрати частини доходу.

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення №1153/2008), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Спеціальне законодавство щодо проходження служби військовослужбовцями не регулює правовідносини щодо відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, у тому числі у разі відсутності зауважень звільненого військовослужбовця щодо розрахунку з ним, у зв`язку з чим застосуванню підлягають норми КЗпПУ.

За приписами ст.116 КЗпПУ (в редакції Закону України від 02.04.2020 №2352-IX) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпПУ (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Після набрання 19 липня 2022 року чинності Законом №2352-IX строк виплати за затримку при звільненні законодавець обмежив 6 місяцями, що зі сторони законодавця є логічно-послідовним, враховуючи сталу судову практику, що не виплата не тільки нарахованих та несплачених сум заробітку працівнику (роботодавець усвідомлює свою відповідальність), але не нарахованих і несплачених сум заробітку (тобто роботодавець вважає виконаними свої обов`язки щодо розрахунку зі звільненим працівником), не обмежується строком звернення до суду, тобто такий працівник (службовець) може звернутися до суду у будь-який, у тому числі тривалий, час після звільнення до суду, що безпосередньо впливає на час затримки при звільненні.

Між тим, за правовими висновками Верховного Суду вказані зміни в КЗпПУ фактично не вплинули на розрахунок за затримку при звільненні осіб, яким затримка розрахунку почалась до 19 липня 2022 року.

При цьому Верховний Суд також вказує, що в новій редакції законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові. Але і до цього редакція ст.117 КЗпПУ не містила положень щодо застосування принципу співмірності. Вказаний принцип став застосовуватись при розгляді справ даної категорії за судовою практикою Верховного Суду та ВПВС.

Аналізуючи положення ч.2 ст.117 КЗпПУ Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 року у справі №821/1083/17 зазначила, що ч.2 ст.117 КЗпПУ стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в ч.1 ст.117 КЗпПУ). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦКУ, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене ст.117 КЗпПУ, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, в тому числі й після прийняття судового рішення.

Судом встановлено, що 25 березня 2026р. НОМЕР_3 прикордонним загоном ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. по справі №420/25834/25 виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 257777,84грн.

Згідно Довідки №55 від 01.04.2026р. про розмір середньоденного грошового забезпечення та розмір середньомісячного грошового забезпечення, за останні повні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, позивачу нараховано затравень 2025 року – 24044,60грн., за червень 2025 року - 24044,60грн.

Кількість календарних днів за останні повні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення, складає 61 день.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 788,35грн.

(24044,60грн.+ 24044,60грн.) х 61 календарний день= 788, 35грн.

Період затримки розрахунку при звільненні становить: з 02.07.2025р. по 02.01.2026р. - 184 календарні дні у межах шести місяців, визначених у новій редакції статті 117 Кодексу законів про працю України.

Аналогічний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 справа № 360/380/23, від 18.04.2024 справа № 380/4205/23, від 23.05.2024 справа № 560/11616/23.

Отже, сума, яка підлягає відшкодуванню за період з 02.07.2025р. по 02.01.2026р. (184 дні у межах шести місяців, визначених у діючій редакції статті 117 Кодексу законів про працю України), становить: 788, 35грн. (середньоденний заробіток позивача) x 184 дн. (дні затримки розрахунку) = 145 055,95 грн.

За таких підстав, розглянувши в цій частині справу у відповідності до ч.2 ст.9 АС України в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 у розмірі 145 055,95 грн.

Що стосується компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Водночас, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з сум компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у даному випадку не здійснюється, оскільки «компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати» не входить до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Враховуючи вищевикладене, позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок грошового забезпечення при звільненні з 02.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., не більш як за шість місяців, відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р.

Стягнути з НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок грошового забезпечення при звільненні з 02.07.2025р. по день фактичної виплати 25.03.2026р., не більш як за шість місяців, відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. в сумі 145055,95 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко