Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №420/19868/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19868/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.12.2021 року по 18.01.2023 року включно.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.12.2021 року по 18.01.2023 року включно у сумі 142611 гривень 68 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення. 18.06.2025 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року у справі №420/30186/24 відповідачем виплачено позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 09.12.2021 року у загальній сумі 55202,55 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Таким чином, повідомленням про надходження коштів підтверджено факт несвоєчасного остаточного розрахунку з позивачем при звільненні. Оскільки позивача було виключено зі списків особового складу 09.12.2021 року, а крайню виплату відповідачем здійснено 18.06.2025 року, то відповідачем затримано розрахунок з 10.12.2021 року по 17.06.2025 року. Проте відповідачем не виплачено позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 01.07.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

24.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач з військовій частині НОМЕР_1 не звільнявся з військової служби в запас Збройних Сил України, а перевівся для подальшого проходження служби до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з 09.12.2021. Тобто, Позивач переміщувався для подальшого проходження служби у інший орган охорони державного кордону у відповідності до вимог закону, а тому і розрахунок проводився у відповідності до нього. Наказом командира НОМЕР_3 загону морської охорони від 09.12.2021 року № 398-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, який вибув для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Тобто, позивач розраховувався у НОМЕР_2 прикордонний загін перед виключенням зі списків особового складу і всіх видів забезпечення відповідно до пункту 121 Положення, а не у відповідності до пункту 293 того ж Положення. Факти цієї справи свідчать про те, що Позивач не звільнявся з військової частини НОМЕР_1 і військова частина НОМЕР_1 не мала статусу власника або уповноваженого ним органу для проведення розрахунку в день звільнення Позивача з військової частини НОМЕР_1 та з органів Держприкордонслужби України в цілому. Отже, викладені факти в адміністративному позові цієї справи не відповідають гіпотезі частини першої статті 117 КЗпП України, а відтак ця норма не може бути застосована до спірних правовідносин.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 31.03.2014 до 25.10.2021 проходив військову службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частини НОМЕР_1 ).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №420/30186/24, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 до 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 до 09.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 09.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

18.06.2025 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №420/30186/24, Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено на рахунок ОСОБА_1 55202,55 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача стосовно затримки розрахунку при звільненні з 10.12.2021 року по 18.01.2023 є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами 2, 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (в редакції на час виключення позивача зі списків) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

На підставі пункту 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-IX, яким внесено зміни до статей 116 та 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що наказом від 09.12.2021 № 398-ОС командира 1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, майстер-старшину ОСОБА_1 (П-030969), інспектора прикордонної служби 1 категорії водія групи спеціальних дій відділу спеціальних дій, якого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 грудня 2021 року №1229-ОС зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Здав справи та склав обов`язки за посадою 09 грудня 2021 року.

Тобто, позивач ОСОБА_1 перед виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не звільнявся з військової служби, а продовжив проходити військову службу, що унеможливлює застосування до відповідача відповідальності, передбаченої нормами статті 117 КЗпП України.

За таких підстав, прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови від 12.06.2025 по справі №420/30186/24, не змінює того, що згідно приписів ст.ст. 116 та 117 КЗпП України відповідний роботодавець несе відповідальність за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, саме під час звільнення з військової служби, та, відповідно, не свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача та підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку за період 10.12.2021 року по 18.01.2023 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Андрухів

.