Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №343/1324/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1324/26

Провадження №: 2/343/1000/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просив визнати, що частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0352 га, кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складала по 1/6 за кожним з них, а також визнати за ним право власності на спадкове майно – 2/6 частки вказаної земельної ділянки. Свої вимоги мотивував тим, що він разом з відповідачами: дружиною ОСОБА_4 та дочками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є співвласниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на дану квартиру виникло на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження (наказу) № 570 виконкому Долинської міської Ради народних депутатів від 09.09.1993 року. Також йому та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка за вказаною адресою, площею 0,0352 га, кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 9030890 від 06.09.2020 року. Співвласниками вище зазначеної квартири, а також земельної ділянки, були також його батьки – мати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батько ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті матері у лютому 2014 року він звернувся до державного нотаріуса Долинської міської нотаріальної контори Белей Е.І. із заявою про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки не встановлено, яка ж частка цієї ділянки належала спадкодавцю. На той час, окрім нього, спадкоємцем належної матері частки майна також був його батько ОСОБА_6 , який постійно проживав і на день смерті матері був зареєстрований за тією ж адресою: АДРЕСА_1 . Отже, його батько вважається таким, хто фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , але не оформив спадкових прав. Оскільки спірна земельна ділянка була у спільній власності всіх шістьох власників, то частки його померлих батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у спільній сумісній власності на земельну ділянку є рівними і становлять по 1/6 кожному із співвласників. Після смерті батьків він прийняв спадщину, так як є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останній за життя склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. Оскільки земельна ділянка належить співвласникам на праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного з них, а нотаріус позбавлений можливості встановити розмір частки спадкодавців у спільному майні та видати свідоцтво про право на спадщину, він не може реалізувати свої спадкові права після смерті батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому змушений звернутися в суд з даним позовом.

В судове засідання позивач та його представник згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АТ № 1140559 від 29.05.2026 року (а.с. 29) адвокат Кажук В.Б. не з`явилися, останній подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, в якій вказав, що позов вони підтримують та просять його задоволити (а.с. 47).

Відповідачі відзиву на позов не подавали, в судове засідання також не з`явилися, звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначили, що просять прийняти рішення на розсуд суду у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 44-46).

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1223 даного Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, спадкування здійснюється за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 1258 ЦК України вбачається, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 370 цього ж Кодексу, якою регулюється питання про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (п. 5), частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У пункті 21 постанови Пленум Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до ст. 89 ЗК України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні (п. 3.4).

Як встановлено в судовому засіданні, 09.09.2013 року та ІНФОРМАЦІЯ_4 померли батьки позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про їх смерть серії НОМЕР_1 від 10.09.2013 року та серії НОМЕР_2 від 13.07.2020 року (а.с. 8,10).

Про те, що позивач є сином померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , свідчить свідоцтво про його народження серії НОМЕР_3 від 25.04.1962 року (а.с. 7).

Свідоцтво про право власності на житло, видане 09.09.1993 року виконкомом Долинської міської Ради народних депутатів (а.с. 12) посвідчує, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1 , а також відповідачам по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.09.2013 року (а.с. 11), ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та сторони по справі є також співвласниками земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0352 га, що знаходиться за вказаною вище адресою, кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, їх частки не визначено.

Рішенням Долинської міської ради Івано-Франківської області від 24.09.2015 року № 2197-66/2015 «Про перейменування вулиць, найменування скверу та алей в місті Долина» (а.с. 22), назву вулиці «Чернишевського» змінено на «Полюляка».

Із заповіту від 05.02.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Долинської міської державної нотаріальної контори Белей Е.І. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 134 (а.с. 13) вбачається, що все своє майно ОСОБА_6 заповів сину ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ананевич О.М. № 25/01-16 від 03.06.2026 року (а.с. 16), останньою повідомлено ОСОБА_1 про те, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на земельну ділянку, площею 0,0652 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо, так як невідомо, яка частка належала спадкодавцю.

Таким чином, судом встановлено, що частки співвласників земельної ділянки, площею 0,0652 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,не визначені, в зв`язку з чим позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на належну йому частку цієї ділянки після смерті батьків.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 , а також відповідачі по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0352 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, однак їх частки не визначені, в зв`язку з чим позивач не має змоги оформити свої спадкові права після смерті батьків – матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задоволити частково та визначити, що частки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в спільній сумісній власності на цю ділянку є рівними і складають по 1/6 за кожним з них.

Що стосується вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно – 2/6 частки вказаної земельної ділянки, що належали його померлим батькам, то суд вважає її передчасною і такою, що до задоволення не підлягає, так як нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не визначені частки спадкодавців в спадковому майні. Оскільки даний недолік усунуто, то позивач має право отримати в нотаріальній конторі вказане свідоцтво, тобто реалізувати свої спадкові права і підстави для винесення рішення суду відсутні, так як відсутній спір про право.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 355,368,370,1217,1223,1225,1226,1258,1261 ЦК України, ст.ст. 89,120 ЗК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0352 га, кадастровий номер: 2622010100:01:016:0514, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складали по 1/6 за кожним з них, відмовивши в решті позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 12.11.1996 року.

Відповідачка: ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 12.11.2009 року.

Відповідачка: ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 14.12.2011 року.

Відповідачка: ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , паспорт серії НОМЕР_11 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 15.01.1997 року.

Суддя: